Хвороба "перебудови" захлинула історичну частину міста Ужгорода

Шановні депутати Ужгородської міської ради!

Ми глибоко стурбовані станом охорони історико-архітектурних пам'яток Ужгорода. Обласний центр з його багатою історією і культурними традиціями мав би бути зразком у справі охорони і збереження надбань минулих поколінь. У той же час, нехтуючи чинним законодавством держави, зокрема Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р. № 1805-III, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списку історичних населених пунктів України» від 26 липня 2001 р., №878, Законом України «Про охорону археологічної спадщини» від 18 березня 2004 р., №1624-IV тощо, Ужгород перекроюють кожен на свій лад. Не виконуються і міжнародні зобов'язання України, в першу чергу ратифікована Верховною Радою міжнародна конвенція щодо охорони культурної спадщини.

В Ужгороді на сьогодні взято під охорону держави 132 пам'ятки історико-культурної спадщини, з них 24 пам'ятки архітектури та містобудування, в тому числі 8 з них національного значення, 98 пам'яток історії та культури, 10 пам'яток археології.

На наших очах за останні 10-12 років хвороба «перебудови» захлинула історичну частину Ужгорода, яка має статус пам'яткоохоронної зони відповідно до існуючого законодавства. Внаслідок ігнорування законів про охорону історико-культурної спадщини в різний час зруйновано цілий ряд пам'яток архітектури та містобудування, що були взяті під охорону держави (двоповерховий будинок (1873), споруджений в стилі неокласицизму на пл.Корятовича, 25, будинок угорського художника Д.Іяса, пл.Корятовича, 19, міський млин на Жупа-натській, 21, будинок, в якому з 1937 по 1955 рік жив і працював всесвітньо відомий художник, один з основоположників закарпатської школи живопису А.Ерделі.

В аварійному стані знаходяться пам'ятки архітектури національного значення: садибний будинок видатного угорського письменника Іштвана Дьондьоші в мікрорайоні Радванка
(1620 р.), а також «Амбар та винний льох» (1781 р.) на вул.Ракоці, 2.

Величезної шкоди історико-архітектур-ному обличчю міста завдають непродумані реконструкції, розмальовування фасадів на будь-який смак, заміна вікон і дверей, привнесення «чужих» невідповідних матеріалів в оздоблення фасадів архітектурних споруд XVIII, XIX, поч. XX століть, внаслідок чого вони втрачають свою архітектурну автентичність. Такий волюнтаризм процвітає у всіх заповідних історико-архітектурних зонах вулиць Капітульна, Духновича, Волошина, Корзо, Фединця, Ракоці, Швабська, Мукачівська, Капушанська, Собранецька, Підградська, Цегольнянська, а також на площах Корятовича, Театральна, Петефі тощо.

З грубими порушеннями чинного законодавства ведеться нове будівництво в історичних частинах міста. Це будинок на віддалі 10-12 м від могили та каплиці Лучкая на Цегольні, потворна металева споруда на пл.Корятовича, яка фактично знівелювала архітектурний ансамбль площі, реконструкція будинку ХіХ ст. на вул.Волошина, 38, спотворено будинок XVIII - поч. ХІХ ст. на вул.Капітульній, 2. Знесено будинки на пл.Петефі та вул.Капітульній, 12, видано дозвіл на будівництво на пл.Народній та в охоронній зоні Народного дому «Просвіта» на пл.Гренджі-Донського, 3.

Частково знищено сад-парк Лаудона на вул.Ракоці, ліквідовано парк культури і відпочинку, колишній парк, закладений Другетами під назвою «Водошкерт», взятий у свій час під державну охорону.

Продовження такої практики призведе до того, що Ужгород повністю втратить своє історико-архітектурне обличчя. В громадськості в цілому складається враження, що в місті вже роками взагалі відсутні головний архітектор, державна архітектурно-будівельна інспекція, генеральний план забудови міста тощо. Наші сподівання, що нова влада міста змінить ситуацію на краще, не справдилися, хоча перед виборами обіцянок було чимало.

Громадський комітет переконливо просить депутатський корпус Ужгорода згадати свої передвиборні обіцянки, пройнятися відповідальністю за цю важливу справу і винести питання охорони і збереження історико-архітектурних пам'яток міста на чергову сесію та вжити конкретних невідкладних заходів щодо виконання в місті Закону України «Про охорону культурної спадщини».

ЗАЯВУ ПІДПИСАЛИ:

М.БАНИК, художник, голова обласного об'єднання майстрів народного мистецтва та самодіяльних художників Закарпаття; С.ГЛУЩУК, художник-
реставратор; І.ДЕМКО, методист управління культури
облдержадміністрації, голова Громадського комітету; О.ДОВГАНИЧ, доктор історичних наук, керівник відділу книги «Реабілітовані історією);
В.ЗАДОРОЖНИЙ, доктор історичних наук, професор УжНУ, академік АНВШ; І.КОРШИНСЬКИЙ, кандидат медичних наук, голова крайової організації
Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих; В.ОЛАШИН, художник, член Національної спілки художників України; С.ПЕНЯК, кандидат історичних наук, керівник авторського колективу «Зводу пам'яток історії та культури
Закарпатської області»; М.ПРИЙМИЧ, кандидат мистецтвознавства, проректор Закарпатського художнього інституту; Т.СОПКО, головний спеціаліст з охорони культурної спадщини управління культури
облдержадміністрації; М.ТИВОДАР, доктор історичних наук, професор УжНУ; П.ФЕДАКА, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи
Закарпатського краєзнавчого музею, голова крайового товариства «Просвіта»; С.ФЕДАКА, доктор
історичних наук, професор УжНУ; Л.ФІЛІП, старший науковий співробітник відділу історії Закарпатського краєзнавчого музею.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати