Саме залізне яйце важить майже чотири кілограми. Його можна було побачити на святі «Великодня писанка від Гамори», яке відбулось за підтримки відділу культури та туризму РДА. Тут також гуртківці різних шкіл району та місцеві мешканці демонстрували майстер-класи з виготовлення пасхальних яєць.
Участь у святі взяла заступник голови райдержадміністрації Мирослава Кула. Вона разом з майстринями працювала писчиком, якому вже кілька десятків років. Ним і виконувала різні візерунки на великодніх яйцях. Розповіла, що техніці писанкарства навчалася ще у своєї мами, котра непогано на цій справі розумілася й охоче передавала досвід. Так, з трепетом у душі, і готувалися до своєрідного очищення.
Марія Олегаш з Лисичова – за спеціальністю медик. Та це не заважає їй приділяти увагу захопленню писанками. Традиції цього виду мистецтва сягають у сиву давнину. Великодні яйця вважалися своєрідними оберегами, символами пробудження природи. Не дивно, що на них зображували усе, що оточувало, – вербу, барвінки, птахів тощо, – говорить жінка.
Марія Кобаль – місцевий ветеран-педагог. Каже, коли у селі ще не знали про фарби, варили яйця з лушпинням цибулі, яблуками чи грушами. Писанки ставали вже кольоровими. Згодом на них наліплювали спеціально вирізані трафарети, розміщали у сітчасту матерію і фарбували. Виходили цікаві малюнки. Відтак писали і воском, а нині, звісно, ж використовують і водяні чи гуаш-фарби.
Не менш цікаво було спостерігати за тим, як писанки роблять з глини. У спеціальну форму з гіпсу закладають елементи орнаменту у вигляді джгутиків та кружечків. Вони заліплюються шаром глини, після чого виймаються і випалюються.
Показували також , як наші пращури вишивали на писанках. Зазвичай для цього використовували нитки, що залишились від ткацтва покрівців. Малюнки запозичувались із вишиванок. Із паперу виготовляли своєрідні листівки. На очах у всіх художньо обробляли деревину. За матеріал використовували фанеру. Кілька хвилин – підставка для писанки готова. Робили її у вигляді півнів, курок. Із цими техніками писанкарства ознайомлювали керівники гуртків при районному будинку творчості Михайло Глушко, Лариса Ісак та викладач Приборжавської ДШМ Антоніна Дурда.
Як підсумувала Мирослава Кула, наш край славиться багатьма традиціями. Треба популяризувати їх, поєднуючи органічно з ковальським мистецтвом «Гамори». Про цю пам’ятку чують в основному один раз на рік під час фестивалю. До неї привертатимуть якомога більше уваги. Цього разу тут, біля водяної кузні, провели свято писанкарства, родзинкою якого стало коване яйце. А вже найближчим часом відбуватимуться інші подібні заходи, – повідомляє Іршавська РДА.
леново 2012-05-03 / 12:41:51
Писанка та більше на картоплю схожа...
Медведчук 2012-04-14 / 21:08:44
Приїду, яйця привезу вам справжні.
Кочегар 2012-04-14 / 18:51:06
Ганьба сему ковалеві таку болванку за яйце видавати.
Шугай 2012-04-14 / 18:26:26
Якісь недобрі знаки ...то собача будка, то бичачі яйця.Фатум.
коті 2012-04-14 / 16:40:34
якийсь фаллічний символ а не писанка. ТОчно ганьба!
є такий 2012-04-14 / 16:06:31
Хаха шо писанка скорше на шишку змахує))
май русин 2012-04-14 / 15:06:26
Ганьба, а не писанка. Сисе сято може ся кваліфіковати лем ги галочка для іршавських чиновнику. На бульшое не потягне.
закарпатець 2012-04-14 / 14:26:25
Треба би сю писанку в Київ відправити для Яника Ковача, може би файно му на голову впала, то було би дуже добрі для всих нас
сергей 2012-04-14 / 13:54:14
Вы издеваетесь?