"Міс Україна - 2007" ужгородська студентка Ліка Роман свою подальшу долю пов'язує із соціальною роботою

Продюсер Ліки (так дівчина просила себе називати), відома в Україні менеджер й організатор конкурсів краси Наталя Ворона називає свою підопічну надзвичайно цілеспрямовано творчою людиною, яка здатна здолати будь-які перепони в житті, не порушуючи при цьому моральних принципів. "Дівчина добре вихована, чемна, має доброзичливий характер, гарні манери і багатий внутрішній світ. Крім жіночої магії, якої так часто бракує багатьом красуням, має неповторну харизму", - так вона охарактеризувала нинішню українську королеву краси.

Директор Закарпатської філії Київського славістичного університету Людмила Несух перемогу Ліки на всеукраїнському конкурсі краси вважає закономірною, оскільки, за її словами, дівчина має почуття власної гідності, залишаючись при цьому щирою і відвертою. Духовну місію Ліки вона вбачає в тому, щоб переконати людей, особливо підростаюче покоління, в тому, що не лише краса врятує світ, а й доброта, повага, любов одне до одного.

- Ліко, бодай кількома словами розкажи про свою сім'ю, про батьків. Скажи, як вони наважилися відпустити тебе на конкурс "Міс Україна- 2007", - адже, як відомо, це заняття хоч і престижне, проте ховає у собі і багато небезпек для молодих дівчат...

- Народилася в Ужгороді, на прекрасній закарпатській землі, в хорошій родині. Тато музикант, викладає в музичному училищі по класу гітари, мама працює дизайнером одягу. Отримала від батьків дуже добре виховання, за яке їм дуже вдячна. А на конкурс мене запросила відома в Україні продюсер Наталя Ворона.

Тато не дуже добре розумів, що таке конкурс краси, він не надавав цьому великої уваги. Зате мама дуже переживала за мене. Боялася, що можу потрапити в халепу через якусь конкуренцію чи заздрощі. Добре, що мама не боїться, що мені буде важко, оскільки знає, що я сильна натура і можу з честю вийти з будь-якої критичної ситуації. Звісно, під час конкурсу були важкі моменти, але я змогла справитися з ними і перемогти.

- Ліко, яку мету ти ставила перед собою, беручи участь у цьому конкурсі? Що для тебе було найголовнішим?

- Раніше у мене, як і в більшості людей, було упереджене ставлення до конкурсів такого масштабу, оскільки була переконана, що всі місця на таких конкурсах купуються заздалегідь. Тому головною метою моєї участі була не стільки перемога, як сама участь, що надавала можливість побачити всю "кухню" і відчути атмосферу, яка панує між дівчатами-конкурсантками. Я рада, що перемогла, оскільки нині маю можливість впливати на багатьох дівчат, які мріють про модельний бізнес. Вдячна всім за те, що мене було вибрано з такої кількості претенденток. Переконана, що без Божої допомоги ніколи б не здобула перемоги, тому що перемога - це не тільки конкурс краси, не просто перемога вроди. По-перше, це внутрішні якості, які ти можеш подарувати тим, з ким спілкуєшся, хто на тебе дивиться.

- Як свідчить життя, переможниці різних конкурсів краси часто-густо хворіють на "зіркову" хворобу. Як гадаєш, чи обмине тебе ця пошесть, чи, може, на неї треба все-таки перехворіти?

- Хотілося б сподіватися, що така хвороба мені не загрожуватиме. Прагну завжди бути такою, яка я є. Ось нині взяла під свою опіку дитячі будинки Закарпатської області і часто буваю серед дітей. Бачу горе маленьких людей, бачу їхні сльози і радість, журбу і цікавість. Це такі речі, які здатні відігнати "зіркову" хворобу на задній план або навіть зовсім її прогнати. Я переконана, що ніколи не можна захворіти на "зіркову хворобу", коли ти справді бачиш такі страшні речі, коли ти не закриваєшся від них, коли віддаєш милосердю своє серце.

- Розкажи більш докладно про свою подвижницьку роботу, яку ти проводиш у дитячих будинках. У чому вона полягає?

- Дуже хочу, щоб мою роботу в дитячих будинках люди не сприймали як один з піар-ходів перед світовим конкурсом краси. Мрію, що мої стосунки з мешканцями сиротинців не закінчилися відразу після конкурсу "Міс світу 2007", а тривали якомога довше.

Поїздивши по дитячих будинках Закарпаття, переконалась, що діти там є матеріально і морально захищеними. Але досить їм після закінчення школи вийти за поріг інтернату і вступити в самостійне життя, як перед ними постає сила-силенна проблем, які вони не в змозі самостійно розв'язати. Тому вирішила саме на таких дітей звертати надалі свою увагу і залучати до розв'язання їхніх проблем високопоставлених державних чиновників і меценатів.

- Як тобі вдається поєднувати навчання у ВНЗ, тим паче, що на носі захист дипломної роботи, з підготовкою до світового конкурсу краси?

- Можу сказати, що нині настав серйозний етап у підготовці до участі в конкурсі "Міс світу - 2007", але я вже домовилась і з організаційним комітетом "Міс Україна- 2007", і зі своїм продюсером, що маю скласти і сесію, і державні іспити. Навчання також є важливою частиною мого життя, в яку я вклала багато зусиль. Я не хочу втратити те, що здобувала наполегливою працею впродовж п'яти років.

- Ким ти мрієш стати після закінчення університету?

- Мені дуже близька соціальна сфера. Ті знання, яких я набула в університеті, й те, чим займалася до фіналу конкурсу краси "Міс Україна -2007", дадуть мені змогу здійснювати свою професійну діяльність саме в соціальній сфері. Хочу допомагати соціально незахищеним людям, щоб їм хоч трішки краще жилося.

- Яке місце мрієш посісти на наступному світовому конкурсі краси, який має відбутися наприкінці року в Бразилії?

- Зроблю від себе все за максимумом. Підготуюся за максимумом. Проте достеменно знаю, що все в Божих руках, і тому сподіваюся на Його допомогу.

- Щасти тобі.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати