У сліпої ужгородки "Райффайзен банк Аваль" відбирає квартиру

— Усе почалося 2007 року, — Єлизавета Іванівна зустрічає на порозі двокімнатки по вул. Грушевського. — Старший син Сергій займався автоперевезеннями. Для розвитку бізнесу попросив узяти йому кредит, заставити нашу квартиру. У ній прописані я, молодший син Ваня з жінкою і дитиною і внук Тарас, син доньки. Ми зібралися родиною, довго радились, але рішили помогти. Сергій зібрав усі довідки, банк дав 30,6 тисячі доларів.

Сергій із родиною мешкає окремо. Першого року розраховувався справно.

— А як ударила криза, бізнес утратив, перестав платить. Ми віддавали банку все, що мали — то 500 доларів, то 300, то 50. Де взяти більше? Я сліпа, Ваня — інвалід без ноги, невістка на пошті працює. Банк подав на нас до суду й розірвав договір.

Торік працівники фінустанови виставили на аукціон меблі Дюриків.

— Їм більше 40 років. Але за якимось разом банк таки знайшов покупця. Той хотів уже вивозити дивани й пральку. Ми ледве перекупили все за 1800 гривень. Оце у січні отримали з банку листа, що нашу квартиру оцінили у 27 тисяч доларів. Вона коштує дорожче. Двокімнатна, 54 "квадрати", на першому поверсі, поряд магазини, аптека, кав'ярні. Банкіри повідомили, що продають три четверті помешкання, решту лишають, бо вона належить моїй дочці та її синові, вони живуть окремо.

Перший аукціон відбувся 7 березня. Житло не продали. Зараз його мають переоцінити і знову виставити на торги. Загалом Дюрики винні "Райффайзен банку Аваль" понад 300 тис. грн.

— Сергій узагалі зник, — зітхає Єлизавета Іванівна. — Знаємо тільки, що живе десь у дружини, має 2-річного сина, працює у таксі. Телефони не відповідають. Ми хочемо, аби банк стягував гроші з нього. Він же щось заробляє, має хорошу пенсію як колишній військовий. Якщо квартиру продадуть — ми лишимося бомжами. Не спимо ночами, боїмося, що прийдуть.

— Банк неодноразово звертався до Сергія Дюрика, аби погасив кредит, — пояснює Іван Вовканець із Закарпатської обласної дирекції "Райффайзен банку Аваль".

Але він сказав, що бізнес прогорів, а пенсійну картку забрала кредитна спілка, якій він теж заборгував, тому платити нічим. Оскільки Єлизавета Дюрик та її син Іван виступили майновими поручителями, банк подав на них до суду. Рішення передали до виконавчої служби, й тепер вона проводить процедуру продажу житла. Якщо за двома разами помешкання не продадуть, воно перейде на баланс фінустанови. Ми розуміємо, що у квартирі прописані сліпа жінка, чоловік-інвалід, двоє дітей. Але списати кредит не можемо, оскільки є відповідно укладений договір.

Теги: банк, кредит, квартира, відбирає

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати