На Закарпатті застосовуватимуть словацький досвід використання біоенергії

Захід проходив в рамках проекту “Біоенергія Карпат”, який в свою чергу є складовою програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2007-2013 роки.

Зі словацької сторони участь в семінарі взяли Ігор Петрік, сільський голова Маргецан, Ладіслав Барток, представник громадської організації «Pro Tornesis”, Ян Дзурдженік, менеджер проекту «Біоенергія Карпат». З української сторони  - керівник Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва "Закарпаття" Валерій Грищенко, менеджери агентства, керівник підприємства з виробництва паливних брикетів Олександр Голодняк,  голова Міжгірської райради Іван Ярема, освітяни, підприємці, представники органів місцевого самоврядування Міжгірського району.

Ігор Петрік розповів про можливості використання біопалива на прикладі гірського села, яким є Маргецани. До 2011-го року соціальні та культурні заклади, державні установи села отримували тепло від централізованої котельні, яка працювала на природному газі і була у власності французької компанії. Сільський голова каже, що встановлення нової котельні, яка  працювала на пелетах – це рішення приймалося доволі важко. «Але іншого варіанту не було, адже газ з кожним роком дорожчав, тому взимку ми були змушені щораз більше заощаджувати на енергоносіях. Подали заявку на участь в грантовому  проекті і отримали від  Євросоюзу 800 тисяч євро на реалізацію заходів з  енергозбереження», - ділиться Ігор Петрік.  За ці кошти утеплили та замінили вікна й двері в адмінбудинку сільського уряду та будинку культури. Тут, в підвальному приміщенні встановили котли, які виробляють теплоенергію з  відходів деревообробної промисловості. Котельня працює  майже в автономному режимі – завантаження пелет, регулювання рівня температури – автоматизоване. Обслуговують її двоє працівників, які займаються моніторингом системи опалення.  «Вперше за останні десять років в цих приміщеннях взимку ми змогли підтримувати належну температуру. Лише за цю зиму видатки на опалення вдалося зменшити майже на третину. Окрім того потужності котельні достатньо для того, щоб в майбутньому обігрівати школу й багатоповерхівки в селі» , - каже сільський голова.

Щороку вартість природного газу для словацьких споживачів зростає і нині становить пів євро за метр кубічний. Натомість стабільною  є ціна  пелети – близько півтори сотні євро за тонну.  Тому в Маргіцанах планують організувати власне виробництво біопалива.

Ладіслав Барток представник громадської організації «Pro Tornesis», яка діє в селі Турна над Бодвов поділився досвідом використання сонячної енергії. Більше десяти років  селяни почали встановлювати для обігріву води сонячні колектори.

«Технологія виробництва колекторів є надзвичайно проста і тому їх можливо сконструювати самотужки. Для цього необхідно дерев’яні каркаси, металічні трубки та скло. Собівартість одного квадратного метра колектора, який може обігрівати 50 літрів води становить 70 євро.  Вага – не більше 10 кілограм, тому його можна встановлювати на дах. Ним можна обігрівати воду не лише влітку, а й весною та влітку. Так, минулоріч у  листопаді колектор в шкільній їдальні підігрівав воду до 65 градусів. Головна перевага такої технології – разові інвестиції, адже сонячну енергію отримуємо безкоштовно. Виробляти колектор в Україні набагато дешевше, адже головна складова – скло у вашій країні коштує в 5-6 разів дешевше» , - констатує пан Ладіслав.

Досвідом виробництва біопаливної продукції ділилися й українські виробники. Зокрема, Олександр Голодняк, який спільно з австрійськими партнерами нещодавно організував на Міжгірщині виробництво паливних брикетів. Підприємець відзначив, що переробка відходів в енергію – це є найбільш доступне джерело для опалення. «Тонна брикетів заміняє 560 кубометрів газу або тонну вугілля У нас – гори тирси біля кожного лісопереробного підприємства, яку потрібно або утилізувати, або переробити.   В нашій області є потенціал виробництва енергії з відходів деревини для внутрішніх потреб, й на експорт»,  - вважає підприємець.

Нині міжгірський підприємець експортує продукцію в Німеччину та Італія. Там брикети вдвічі дорожчі, ніж в нашій країні. Водночас вважає, що в нас держава має приділяти більше уваги виробництву альтернативних джерел енергії.  «Різниця у впровадженні таких проектів між Україною та Словаччиною суттєва, адже сусіди отримують  дотації ЄС на енергозберігаючі технології.   В нас виробництво грунтується в першу чергу на ентузіазмі, - каже Олександр Голодняк. -  Пільгами, які передбачені Податковим кодексом для виробників біоенергії в Україні – звільнення від оплати ПДВ та податку на прибуток майже нереально скористатися. Для того, щоб її отримати необхідно зібрати значну кількість сертифікатів та дозволів від кількох міністерств та інспекцій.  Тобто на практиці скористатися пільгами дрібному та середньому  виробнику альтернативних джерел енергії майже нереально. Тому цю процедуру слід спростити. Досвід європейських партнерів переконливий: майбутнє за альтернативними джерелами енергії».

Учасники зустрічі відзначили, що саме такі контакти – на рівні виробників, споживачів та представників органів місцевого самоврядування, що їх організовують в рамках проекту «Біоенергія Карпат» дозволяють поширювати досвід з використання сучасних енергозберігаючих технологій у Карпатському регіоні.

Як повідомив керівник обласного комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва "Закарпаття" Валерій Грищенко сам проект стартував два роки тому насамперед для  запровадження різноманітних програм з розвитку відновлювальних джерел енергії в українсько-словацьких прикордонних регіонах. Вже проведено кілька тренінгів-семінарів, на Міжгірщині реалізується програма  енергозбереження. Зі словацької сторони партнером виступає  Агенція регіонального розвитку Кошицького краю. «Нині майже 90 % енергії, яка споживає наша область, генерується за її межами. Водночас маємо значний потенціал в плані використання енергії сонця, біомаси. Застосування біопалива, яке виробляється деревообробними підприємствами краю потрібно більш активно застосовувати як альтернативу традиційним енергоносіям. На сьогодні від діяльності підприємств лісової галузі в області утворюється близько 480 тисяч кубометрів відходів. Тобто в наших гірських населених пунктах, де й досі відсутнє газопостачання використання в якості палива відходів деревообробного виробництва – найкращий варіант. В рамках проекту «Біонергія Карпат»  вже маємо  приклади такої співпраці зокрема на території Міжгірського району», - констатував Валерій Грищенко.

Голова Міжгірської райради Іван Ярема відзначив, що досвід наших словацьких сусідів, можна перейняти на Закарпатті. «Використання паливних брикетів, гранул, тріски та пелет на сьогодні є одним із найбільш оптимальних варіантів для обігріву бюджетних установ, соціальних закладів в гірських районах краю. Тим більше, що сировиною для виготовлення біопалива Закарпаття надзвичайно багате», - каже керівник ради. Щодо конкретних прикладів співпраці в рамках «Біонергії Карпат», то як зауважив Іван Ярема у Новоселицькій школі вже реконструювали шкільну котельню, яка працює на відходах деревини. Для найбільшої школи в районі – Колочавської експерти вивчають можливість встановлення сонячних колекторів, або теплових насосів, або ж котлів, що працюватимуть на біомасі, - повідомили Закарпаття онлайн у прес-службі Закарпатської облради.

Теги: біоенергія, газ, Словаччина

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати