Переселенці із Солотвина скоро отримають нову прописку

Від 930 тис. тонн солі, які видавалися на-гора в кращі часи, воно скотилося до 10 тис. і менше. У 2007 році виробництво зупинилося, близько півтори тисячі людей втратили роботу.

Небезпека  земних глибин

Але ще задовго до того часу в штольні потрапляла вода, яку своєчасно не відкачували. Внаслідок розмивання соляних пластів земля сповзала вниз, утворюючи карстові провалля. Так тут утворилися ями та урвища техногенного походження. У зоні небезпечних геологічних процесів опинилися житлові будинки, системи водопостачання та водовідведення, лінії електропостачання та інженерні мережі. Частина дороги державного значення Мукачеве—Рогатин—Львів теж у аварійній зоні. Вулицю Солену, що біля шахти № 9, наче хтось за лінійкою розітнув — тріщина пройшла вздовж будинків. Кожне з двох найбільших проваль, що виникли в межах населеного пункту, вже сягнуло від 1 млн до 1,3 млн кубометрів. Не припиняється утворення інших обвалів і просідань грунту.

Разом із селищним головою Юрієм Ухалем стоїмо на краю прірви глибиною близько 80 і діаметром понад 200 метрів. На дні виблискує вода, а з берегів постійно обсипається каміння і грунт, озиваючись знизу небезпечним гуркотом-відлунням. Тут масштаби біди виглядають ще більшими.

— Ми не могли зрозуміти причин байдужого ставлення до наших проблем з боку тих органів, до яких зверталися по допомогу, — розповідає Юрій Юрійович. — Зневіра охоплювала людей. Більшість із них пропрацювали на солевидобувному підприємстві десятки років, звикли до порядку, а тут — таке!

У 2006 році надіслали обгрунтоване звернення до тодішнього Президента України Віктора Ющенка. В ньому фахівці доводили: для врятування підприємства, яке ще діяло, потрібно виділити 65—70 млн грн. Але тоді не почули «волання» про допомогу. Ситуація вийшла з-під контролю, руйнівні процеси стали некерованими.

Старший виконроб Андрій Коваль може пишатися новою вулицею, зведеною за три місяці з нуля

Ліквідувати  не можна  залишити!

У селищі солекопів 27 січня 2011 року відбулося виїзне засідання урядової комісії, яка вирішила розібратися з тим, що сталося на Солотвинському солеруднику та запропонувати заходи задля запобігання подальшої техногенної катастрофи. Були прийняті відповідні рішення, ситуацію, що склалася, було класифіковано як надзвичайну державного значення.

Нинішньому керівництву солерудника відведена роль ліквідаторів. Завдання — під час закриття підприємства мінімізувати втрати, убезпечити людей від імовірних нещасть, створити умови для повної рекультивації земель. Передбачається, що протягом трьох років на ліквідаційні роботи уряд виділить 99 млн грн.

— Зараз потрібно вкласти сотні мільйонів, щоб лише ліквідувати наслідки діяльності підприємства, створити безпечні умови для проживання населення, — констатує головний інженер ДП «Солотвинський солерудник» Сергій Проскура. — Про відновлення роботи підприємства та видобуток солі, що було ще можливим 5 років тому, вже не йдеться. Дорогі механізми та обладнання втрачені назавжди.

Додамо, що вимушено припинили свою діяльність і підземні відділення двох алергологічних лікарень у Солотвині. Вони використовували шахтні глибини для надання допомоги хворим на бронхіальну астму. На цю недугу в Україні страждають близько 1,2 мільйона людей. Перебування в підземних палатах було для багатьох з них єдиною можливістю підтримати себе…

«Солотвинський» квартал

30 березня 2011 року розпорядженням Кабінету Міністрів з резервного фонду уряду було виділено 98,05 млн грн для проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території смт Солотвино. Розпорядником коштів визначено Тячівську райдержадміністрацію. Спочатку планували відселити людей із небезпечної зони в сусіднє село Нижня Апша. Запротестували геологи: земельна ділянка може містити поклади природного газу. Тож увага була звернута на територію, що підпорядкована Тереблянській сільській раді Тячівського району. Саме там, на площі 25,2725 га, належало з’явитися майбутньому «солотвинському» кварталу.

Близько півроку знадобилося на отримання дозволів, виготовлення проектів, пошук фірм-виконавців. Варто наголосити, що роботи перебували й тепер перебувають на особистому контролі голови Тячівської держадміністрації Михайла Шелевера.

…До кінця року залишалися всього три місяці. Період з жовтня по грудень став «бойовим хрещенням» для генпідрядника — «Укрбудінвесту». 

— Починалося все з нульового циклу — траншей, фундаментів, — розповідає головний виконроб Андрій Коваль. — Ділянка виявилася без комунікацій. На роботах одночасно були зайняті півтисячі робітників з власною технікою, кухнею, наметами. Багато хто зупинився у тереблянців. Місцевий люд спочатку сприймав нас насторожено. З часом, зрозумівши вигоди від цього будівництва та маючи змогу непогано заробити, активно сприяв нам.

Солотвинець Михайло Прикоп довго жив за 30 метрів від цього урвища, а нині готується до новосілля

Диво —  за три місяці

Ті, хто не їздив цією дорогою до райцентру протягом останніх трьох місяців, побачивши новозбудоване селище, могли подумати, що сталося диво і воно спустилося з неба. Два довжелезні ряди багатоквартирних та індивідуальних житлових будинків, школа, дитсадок…

Оцінити масштаби змін можна, пройшовшись територією «солотвинського кварталу». Хоч ще не зовсім зійшов сніг, можна побачити обриси під’їзних шляхів. Асфальтобетонне пок- риття йде двома лініями, між якими прокладено водовідвідний канал. По обидва боки — викладені плиткою тротуари.

— В інфраструктурі — водогін із достатнім запасом води, — розповідає заступник голови Тячівської райдержадміністрації Федір Стан. — Через систему водовідведення та нейтралізації стоків (біотали) в річку Теребля потраплятиме чиста вода. Трифазний струм гарантуватиме стабільність електропостачання. Завдяки тризонним лічильникам досягатиметься економія до 40% енергії. Обігрів приміщень і приготування їжі — на електриці, яку розглядають як альтернативу дорогому газу. Кожен будинок матиме автономну систему опалення. Враховано вимоги сейсмічності.

— Поряд із каналом висадимо дерева. Дороги зроблені широкими, щоб уздовж них могли паркуватися автомобілі, — додає Федір Стан. — Поверхню вирівняємо, посіємо траву, висадимо квіти…

Скептиків  уже не чути

Кожна із 116 квартир у 8 багатоквартирних будинках, 17 котеджів, зведених у Тереблі, за площею рівні тим, що мали власники у Солотвині. Жодна сім’я не втратить навіть квадратного метра!

Поряд із котеджами переселенці отримають по 10 соток землі. А ще — окремі споруди, які можуть бути використані як гаражі. У всіх житлових будівлях застосовані сучасні тепло- та звукоізоляційні матеріали, встановлені металопластикові вікна та двері, електроплити, конвектори і бойлери. Від вулиці галерею будинків з обох боків відділяє кована огорожа. Все для майбутніх власників — безоплатно. Залишається лише настелити підлогу та пофарбувати стіни. А ще — облаштувати територію.

Понад 90 % готовності мають і соціальні об’єкти — школа зі спортзалом і дошкільний навчальний заклад. Навіть інвентар уже придбаний.

Зараз голосів скептиків щодо будівництва в Тереблі не чути.

Зовсім скоро з Солотвина до Тереблі вирушить низка автобусів з майбутніми переселенцями, представниками селищної громади — на оглядини.

Цього часу чекає не дочекається солотвинець Михайло Прикоп, хата якого міститься за якихось 30 метрів від урвища. Чоловік зізнається, що його сім’я з острахом лягає спати. Чекати залишилося недовго. Завсім скоро святкуватимуть входини у новий будинок!
 

Теги: Солотвино, переселенці

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати