— Всім відомі герої з «Пікової дами» Пушкіна, роману «Гравець» Достоєвського, які були в полоні азартних ігор. Азартні ігри — це захоплення, залежність або хвороба?
— У медицині існує такий термін: надцінні психологічні захоплення. Вони з'являються тоді, коли у людини виявляється підвищена зацікавленість до чого-небудь з формуванням пристрасного емоційного відношення.
— Які характерні ознаки цих захоплень?
— Глибока і тривала сконцентрованість на об'єкті захоплення, емоційне відношення, втрата почуття контролю на витраченим часом на захоплення, ігнорування будь-якої іншої діяльності, коли гра стає самоціллю, а не засобом матеріального добробуту. Такі захоплення азартними іграми називають гемблінгом. В новій міжнародній класифікації навіть окремо виділено шифр «патологічна схильність до азартних ігор».
— У вашій практиці траплялися випадки цієї хвороби?
— Так, з етичних міркувань я не буду персоніфікувати таких хворих, але є багато випадків, коли молоді люди, навіть з вищою освітою, стають нашими пацієнтами і їм буває дуже важко допомогти. Наприклад, один пацієнт постійно захоплювався комп'ютерними іграми, проводив весь час у ситуації гри, його увага переважно була пов'язана з ігровими комбінаціями, він втратив контроль і не зміг зупинитися, щоб не грати. А потім у нього з'явився так званий стан психологічного дискомфорту, дратівливості, тривоги. Він навіть почав виносити з дому коштовності й гроші, у результаті батьки звернулися до нас за медичною допомогою. Інший випадок, коли один пацієнт програв у казино дуже велику суму грошей. Теж втрачав контроль над собою, як після великого виграшу, так і після постійних програшів. У таких випадках людина схильна відійти від реальності і ввійти в світ ігор. Вона вибирає цей вид поведінки у зв'язку з неприлаштованістю до дійсності, буденності, яка перестає її задовольняти і радувати, шукає в грі азарт і ризик, бурхливі емоції, яких не знаходить у повсякденному житті. Основою такої поведінки є «феномен» жаги гострих відчуттів, як наслідок — високий ступінь ризику «гри на межі фолу», коли за секунду можна втратити все або придбати «весь світ».
— Які саме ігри викликають подібного виду поведінку?
— Це гра в карти, рулетка, інтернет-за-лежність, гра на автоматах, тоталізатор, комп'ютерні ігри та багато інших. Ідеями «фікс» можуть бути спортивні ігри, лотереї, розгадування кросвордів.
— Наскільки небезпечні агресивні дитячі комп'ютерні ігри?
— Досвід показує, що агресивні дії в дитячих іграх не минають даремно. Під їхнім впливом у дітей легко зникає межа між віртуальним та реальним світом. Дослідження німецьких, американських, вітчизняних психологів свідчать, що багато молодих злодіїв занадто захоплювалися комп'ютерними іграми з елементами насилля. Є багато теорій, які ще не доведені, але й не спростовані. Поки що не можна пояснити вплив насиль, які присутні в комп'ютерних іграх. Причина в тому, що відеогра, на відміну від реального життя, дає гравцю можливість спокійно насолоджуватися віртуальними насил-лями, у той час, як реальне насилля породжує страх і покарання, а віртуальне приносить задоволення і відчуття переваги. Дуже небезпечно, коли віртуальне зло провокується на реальний світ.
— Як пояснити, що комп'ютерна гра більше втомлює дітей, ніж розв'язання математичних задач? — Коли людина багато годин сидить за комп'ютером, то це дуже шкодить не тільки зору, знижується до мінімуму рухова активність, яка необхідна для нормального фізичного розвитку. У дітей, які перебувають увесь вільний час біля комп'ютера, починають виникати проблеми у спілкуванні з однолітками. Дітей саджають за комп'ютери з дитячого садка, але в усіх випадках відсутній об'єктивний стан дитини. У школах нині багато дітей вже порушили свої нормальні фізіологічні функції — серце, дихання, травлення — у тому числі все це через комп'ютер і безконтрольні навантаження, які постійно накопичуються. Виникла така хвороба як кіберофобія, яка виплекана страхом перед комп'ютером. Нею страждають оператори і програмісти. Наприклад, у США кіберофобією вже хворіють 30% спеціалістів, які працюють за комп'ютерами. Машина незмінно вказує на помилки, в людини виникає комплекс неповноцінності. Все це велике навантаження на нервову систему. Діти, котрі цілий день сидять за іграми, важко засинають, стають розсіяними на уроках. Азартні ігри спричиняють розлад вольової сфери.
впевнена, буцімто на автоматах можна виграти певну суму грошей. Хто втягується, той отримує збудження і короткотривале задоволення, відчуває психічну дисгармонію. У такої людини з'являється схильність і залежність до гри.
— Які ще фактори впливають на нервову систему?
— Наша життєва енергія посилюється або послаблюється не тільки в особистих контактах з тими чи іншими людьми, але й завдяки образам, словам, символам і голосам, рекламі, які ми всмоктуємо за допомогою телебачення, радіо, кіно, журналів. У гонитві за вигодою, а іноді внаслідок низької культури засоби масової інформації нав'язують негативні аспекти життя - насилля, катастрофи, крадіжки, безчестя, цинізм і т.д., і тим самим створюють психічне напруження, послаблюють життєву енергію людей. Особливо це виявляється зараз, коли наше суспільство перебуває в соціально-економічній та моральній кризі.
Хочу підкреслити, що патологічну залежність легше попередити, ніж ліквідувати. До цього мають бути залучені не тільки батьки, вчителі, вихователі, а й влада, правоохоронні органи. На жаль, ця робота належним чином не ведеться.
Якщо не вжити термінових заходів, щоб подолати це зло, через кілька поколінь можемо прийти до повного нервового краху. Як писав Сенека, одна умова одужання - бажання одужання. Поки наші політики ведуть дебати щодо обмеження ігорного бізнесу, в Канаді діє державна програма з надання допомоги ігрозалежному населенню.
Наталія ГОНЧАРОВА, Ужгород, "Фест"
25 травня 2007р.
Теги: