Закарпаття: Придорожній мотель — оаза для мандрівника

А вздовж дороги готелі стоять…

Де ж зможуть перепочити подорожні після далекої дороги? Уздовж автошляхів, якими рухатимуться фани, та поблизу пунктів перетину кордону розташовано 80 засобів розміщення, які одночасно здатні прийняти понад 4 тис. гостей. В Ужгородському районі це санаторний комплекс «Деренівська купіль». Торік ввели в експлуатацію першу його чергу, невдовзі стане до ладу друга. Завершили будівництво санаторно-оздоровчого комплексу «Термал-Стар». На черзі тут введення в дію басейнів на базі термальної мінеральної води, а також великого розважального центру. Найкращі готелі на трасі, яка веде від Чопа до Києва і починається саме в цьому районі, — «Європа», «Прага», «Олімп» і чимало інших.

У Мукачівському районі перелік закладів на тій самій євротрасі або за кілька кілометрів також значний. Основні — готельно-ресторанні комплекси «Червона гора», «Магнат», «Тропік», «Золоті Ворота», «Корал», «Карпатський мисливець», «Троянда Карпат», «Сонячні Карпати», «Зірка». Лише торік до цього списку додалися нові комплекси: «У Джона», «Мулен руж» та «Weekend».

Розраховані на європейця як із туго набитим, так і з пласким гаманцем об’єкти на території наступних на трасі районів — Свалявського та Воловецького. У першому це «Chalet» і «Рейкарц Поляна», а також численні оздоровниці Долини курортів. У другому — вишуканий мотель «Наталі».

Ті туристи, які курсуватимуть іншою автомагістраллю Мукачеве — Рогатин, зупинятимуться на об'єктах у Берегівському, Хустському, Тячівському та Рахівському районах. У першому з них триває масштабна реконструкція навчально-тренувальної бази «Закарпаття» з басейном на термальній воді. Торік у райцентрі став до ладу розважальний комплекс «Жайворонок» із басейнами та атракціонами на базі гарячих природних джерел. У другому зі згаданих районів відчинив двері готель VIP-класу «Гніздо голубки». Тут можна зупинитися і на базах відомої курортної зони Шаян.

На Тячівщині на гостей і учасників європершості чекають фешенебельний «Боркут» і доступніший за цінами «Водограй». У першому — купання в родонових ваннах, у другому — катання на катамаранах. На Рахівщині зустрічають готель «Європа», туркомплекси «Тиса» та «Едельвейс». Одержать своє і любителі екстремальних відчуттів, переночувавши на висоті півтора кілометра в міні-готелях полонини Драгобрат. У цьому районі поблизу села Ділове традиційною є зупинка біля символічного знака, встановленого в другій половині XIX століття, — «Центр Європи». Тут є вся інфраструктура для приймання великої кількості туристів.

Облаштовані автостоянками та місцями тимчасового відпочинку туристів готельні комплекси «Карпатський мисливець», «Золота гора», «Затишок», «Chalet», «Наталі». Біля кожного з них є пункти продажу сувенірної продукції. Дізнаватися про місця для зупинок можна із карт-схем, які будуть доступними кожному туристові.

Üdvözlet! Ahoj! Bine ati venit! Guten Tag!..

Мовним різноголоссям вітатимуть прибулих з-за кордону біля самого в’їзду в Україну закарпатські волонтери. Родзинкою є те, що розмовлятимуть вони з гостями рідними їм мовами без жодного акценту. Бо це закарпатські угорці, словаки, румуни, німці. Представники національних меншин цих народів проживають у Закарпатті компактними групами і, звичайно, досконало володіють як рідною, так і українською мовами.

Молодих людей, які володіють кількома мовами, а також студентів кафедр туризму Ужгородського національного та Мукачівського державного університетів почали готувати до волонтерської роботи заздалегідь. Вони будуть екскурсоводами, гідами-перекладачами, що підкріплюватиметься документом-дозволом на право здійснення туристичного супроводу. Нині в області видано 125 таких дозволів. Замовити послугу можна буде, скориставшись попереднім замовленням через мережу туристичних інформаційних центрів.

Говерла варта не тільки підкорювання, а й милування

Інфоцентри — це і довідки, й імідж

Інформаційно-туристичних центрів в області створено 17, є одна філія. За їхньої допомоги гості дізнаватимуться про те, куди їхати, де розташовано туристичні атракції. Діють вони в тих містах і районах, які мають найбільший попит у мандрівників, і там, де очікуються найбільші їхні потоки. Скажімо, останні два інфоцентри створено на території Карпатського біосферного заповідника та в селі Шаян Хустського району.

Потоки угорських уболівальників єднатиме в загальну ріку Центр українсько-угорського регіонального розвитку. Створений у рамках реалізації проекту, який підтримує головне управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків, туризму та курортів Закарпатської облдержадміністрації, він координуватиме діяльність мережі 15 туристично-інформаційних центрів у двох країнах. 

Свій внесок роблять видавці та поліграфісти. Вони готують флаєри та буклети з інформацією про шляхову інфраструктуру, заклади розміщення, інформцентри та місця масового відпочинку, розташовані вздовж автомагістралей. Їхня продукція — це щорічний каталог «Закарпатські села запрошують на відпочинок», довідник «Ужгород», туристичні путівники та довідники.

У боротьбі за туриста жоден вид рекламної та іміджевої продукції не буває зайвим, тож своє слово сказали теле- та кінооператори. Торік вони відзняли презентаційний відеоролик про Ужгород, а також стрічку (трьома мовами) про мережу інформцентрів. Створені також відеострічки про фестивалі, замки та природні атракції Закарпаття. 

Як потрапити на «Угорське весілля»?

— На узбіччях доріг розмістимо інформаційні стенди, — сказав начальник управління туризму Закарпатської облдержадміністрації Олександр Марченко. — На них будуть відомості про готелі, природні атракції, пам’ятки історії та культури.

Нестандартно підійшли до цього на Виноградівщині. Поряд зі звичайними вказівниками біля

історичних пам’яток тут готують щити біля музейних закладів. А ще — біля в’їзду до сіл Дюла, Тисобикень, Пийтерфолво, Форголань, Фертешолмаш, Велика Паладь, Нове Село та Карачин їхні назви прикрасять старовинними гербами. 

Закарпатці розробили понад 100 туристичних маршрутів, деякі з яких промарковано за рахунок міжнародних грантових програм. Найбільший інтерес викликають тематичні, як-от «Закарпатський туристичний» (концепція пішохідних екотуристичних

шляхів загальною протяжністю майже 380 км), «Гастрономічний» (представляє кулінарну майстерність та смакову гаму 9 національних кухонь населення краю), та інші «шляхи» — «винний», «військовий» (один приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України, інший ознайомлює з «Лінією Арпада»), «гуцульський» (показове вівчарське господарство на полонині). Найсвіжішими є розроблені в 2011-му «Кавовий шлях» (традиції кавоваріння у Закарпатті з дегустацією напоїв) та «Угорське весілля».

Маршрутом маршрутів стане так званий Карпатський туристичний шлях. Проходитиме територією Словацької Республіки (Кошицький край) та України (Закарпатська область) і об'єднає все найцікавіше.

Черг на кордоні не буде

Митники першими зустрічають гостей, і проводжають їх також вони. Тому від них залежить дуже багато, щоб гості захотіли приїхати ще не раз. Більшість футбольних уболівальників та туристів їхатимуть у Львів через міжнародні пункти пропуску «Тиса» та «Ужгород».

— Прийнято принципове рішення, що для вболівальників виділятиметься додаткова смуга руху, — розповідає начальник Чопської митниці Олександр Похилько. — На митному посту «Тиса» вантажівки їхатимуть у реверсному режимі, так звільнимо окрему смугу для автобусів. А на «Ужгороді» проблем взагалі не виникатиме: там достатньо смуг, аби одну виділити для гостей Євро-2012.

Закарпатські митники опрацьовують із угорцями можливість огляду на одному боці кордону. Тобто при в’їзді в Україну прийматиметься угорський висновок, і навпаки: у зворотному напрямку — український контроль.

Уперше митна служба підписала угоду про інформування про надзвичайні події. Такою вважається випадок, коли транспорт затримується на пункті пропуску 2 години. Це стає приводом для контакту старших змін з обох боків кордону. Через дві години вже спілкуватимуться начальники митних постів, ще через дві — вирішують начальники митних органів.

Турбує наших митників низька пропускна спроможність мосту через Тису на однойменному пункті пропуску. Непокоять і тривалі часові витрати для огляду машин в угорських колег (вони істотно відрізняються від українських нормативів), потреба сканування вантажівок у словацьких.

— Проте в екстрених випадках ми досягаємо консенсусу, — додає Олександр Похилько.

Сьогодні 120 працівників митної структури офіційно отримують додаткові кошти за знання іноземної мови. До них прибуває поповнення — 50 випускників профільної академії, які володіють англійською. Тож мовного бар'єру не виникатиме.

Щоб було спокійне життя в уболівальників, у посиленому режимі відпрацьовують нештатні ситуації правоохоронці. З особовим складом управління внутрішніх справ проводяться командно-штабні та тактико-спеціальні навчання. Мета — відпрацювання завдань із локалізації групових порушень громадського порядку під час проведення футбольних матчів. А ще працівники міліції активно оволодівають англійською мовою.