Мінприроди: Букові праліси Карпат гідні бути об‘єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Від української сторони на запрошення Федерального міністерства екології, захисту природного середовища та безпеки реакторів Німеччини у засіданні взяли участь заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України Павло Большаков, фахівці Мінприроди та Карпатського біосферного заповідника.

Зустріч проходила у формі презентацій доповідей учасників, обговорення пропозиції Німеччини щодо розширення в подальшому українсько–словацького об’єкту за рахунок німецьких букових лісових кластерів.

Виступаючи на засіданні, Павло Большаков зупинився на пріоритетних напрямках національної екологічної політики на сучасному етапі. Також ознайомив учасників із структурою природно–заповідного фонду України, наголосивши на доцільності ґрунтовної розробки нормативно–законодавчої бази в частині збереження біоти на природоохоронних територіях, збільшення фінансової підтримки системи природних територій, що охороняються. Заступник міністра відзначив важливу роль міжнародних конвенцій, договорів, програм, спрямованих на запобігання деградації та збереження біологічного розмаїття. Наголосив, що Україна цінує співпрацю з Німеччиною в рамках охорони всесвітньої культурної та природної спадщини і сподівається на її продовження в майбутньому, в частині розгортання наукових досліджень з охорони та відновлення букових насаджень.

Під час презентації українсько–словацької номінації “Букові праліси Карпат” була висвітлена історія прийняття Конвенції про охорону культурної та природної спадщини. Наголошено, що на даний час до Списку включено 788 об’єктів, з яких 611 – до списку культурної спадщини, 154 – до списку природної та 23 – до списку змішаної культурно–природної спадщини. До української частини номінації входять об’єкти Карпатського біосферного заповідника (ядрова зона – 12625,8 га, буферна зона – 39486,0 га) та Ужанського національного природного парку (ядрова зона - 2532,0 га, буферна зона – 3615,0 га). Словацька частина включає чотири ділянки букових пралісів (разом площа власне пралісів словацької частини складає 1053,2 га, площа буферної зони – 263,24 га). Для букових пралісів характерний високий рівень автентичності та цілісності. Це ділянки природних ареалів, які є вкрай важливими для збереження біорозмаїття. Вони виконують роль притулку для багатьох ендемічних, рідкісних і зникаючих видів флори та фауни, є найбільшими у світі з нині зареєстрованих ділянок такого типу пралісів. Це своєрідні природні лабораторії для одержання наукової інформації, яка є необхідною для запровадження сталого лісокористування і створення нових лісових резерватів в Європі. Було звернуто увагу на наявність одного із ключових критеріїв (екологічні та біологічні процеси), на підставі якого об’єкт "Букові праліси Карпат", може бути включена до Списку. Зокрема, було наголошено на значенні букових фітоценозів у регулюванні клімату, теплового та водного балансу та відмічено, що букові насадження є виробниками кисню та надійним засобом захисту ґрунтів від ерозій.
Зі свого боку фахівці Німеччини презентували власну номінацію щодо включення німецьких букових лісових кластерів до об’єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Заявка на її включення буде подана після прийняття українсько–словацької заявки на включення букових лісів Карпат в Список. Німецька сторона однозначно схвалила і привітала ініціативу України та Словаччини і запропонувала всебічну підтримку у цьому напрямку.

Всі сторони висловили велику зацікавленість у довгостроковому співробітництві по збереженню букових насаджень, обміні досвідом між фахівцями в частині збереження біорозмаїття на природоохоронних територіях. Також здобутком зустрічі стало створення Робочої групи з метою обміну досвідом між фахівцями в частині збереження букових насаджень та подальшого супроводу українсько–словацької номінації "Букові праліси Карпат".

Довідка

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини – складний незалежний міжнародний документ, в якому відбилися намагання світового співтовариства створити умови надійного захисту культурної та природної спадщини людства, що має виняткове значення для світової культури. Це досягається шляхом як підвищення відповідальності за охорону спадщини самих держав, на теренах яких вона розташована, так і розумного поєднання їхніх зусиль з діяльністю у цьому напрямі світового співтовариства, насамперед, спеціального міжурядового органу ЮНЕСКО - Комітету з питань захисту всесвітньої культурної та природної спадщини. До складу Комітету входить 21 держава (7 країн змінюються). Кожна держава-сторона Конвенції подає до Комітету, по можливості, перелік цінностей культурної і природної спадщини, що розміщені на її території і можуть бути включені у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Список – це реєстр цінностей культурної або природної спадщини видатного універсального значення (враховуються такі критерії як красота, екологічні цінності, екологічні та біологічні процеси, біорізноманіття). Культурна та природна спадщина Європи (станом на 2006 рік) нараховує 455 об’єктів, з них 86 – об’єкти природної спадщини.

Конвенцію було ратифіковано Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 жовтня 1988 р.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати