Такий захід був зініційований рятувальниками Закарпатської гірської пошуково-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УМНС України в Закарпатській області.
Основною ідеєю цього заходу було те, що саме під час цих навчань молоді закарпатські гірські рятувальники (в основному працівники Рахівського та Усть-Чорнянського відділів) , які нещодавно прийшли на службу, могли перейняти той досвід, які мають їхні досвідчені іноземні колеги. Навчання проходило у два етапи. Спочатку учасники опановували теоретичні знання щодо визначення стану лавинонебезпеки за допомогою спеціального обладнання. А далі відпрацьовувалися можливі нестандартні ситуації на практиці, зокрема, проводився пошук умовних постраждалих, які потрапили під снігову лавину. Підсумком ж кожного дня тренувань ставала така собі «робота над помилками», де за допомогою відеоматеріалів детально аналізувалася пророблена робота.
- Найбільшою проблемою травмування, а в окремих випадках і загибелі людей у гірській місцевості є нехтування туристів правилами особистої безпеки, надмірна впевненість людей у своїх силах. Люди, приїжджаючи на відпочинок, мають намір підкорити найбільшу вершину українських Карпат - Говерлу, не знаючи при цьому її особливостей, де погодні умови можуть змінюватися по декілька разів на день. Однієї фізичної підготовки тут недостатньо, потрібно ще при собі мати й спеціальне спорядження‚ й відповідний одяг. Багато відпочиваючих не бажають реєструватися в гірських рятувальних пунктах, де фахівці МНС вже будуть володіти інформацією про відпочиваючих та їхні наміри або ж у випадку несприятливих погодних умов повідомлять про це туристів. Це, в свою чергу, дозволяє передусім уникнути небезпеки, а якщо щось станеться, то відповідно рятувальники знатимуть, де їх шукати, вважає керівник закарпатських гірських рятувальників Віктор Опаленик.
Кожна з країн-учасниць презентувала свої служби, знання та методи роботи. Чеські колеги продемонстрували можливості засобів, які використовуються туристами під час проходження лавинонебезпечних ділянок, та методику пошуку людей, що потрапили в лавину, за допомогою лавинних зондів та спеціального пристрою «Піпс». Останній (за допомогою радіосигналів) дає змогу віднайти людину на глибині до двадцяти метрів, при цьому визначити її місцезнаходження на місцевості в радіусі до 70 метрів.
А, приміром, Словацька лавинна служба представила швейцарський, норвезький та австрійський способи визначення лавинонебезпечних ділянок. Ці знання дозволяють рятувальникам і туристам визначити ступінь ризику сходження снігових лавин на тій чи іншій ділянці та, відповідно, попередити випадки потрапляння людей у небезпечні ситуації.
На практиці кожний із закарпатських рятувальників мав можливість відчути, що значить опинитися під лавиною. Кожний лягав у спеціально вириту яму, яку потім засипали метровим шаром снігу. Відчуття не з самих приємних. Суцільна темрява, холод і жодної можливості поворухнутися. В таких умовах, якщо органи дихання не забилися снігом під час сходження лавини, людина може протриматися 30-90 хвилин. Під час таких «забавок» МНСники засвоїли новий V-подібний спосіб відкопування потерпілих, який є найменш травматичним для туристів.
Як вважають самі рятувальники, безпека туристів не має кордонів, тому метою проведення подібних заходів є поінформованість в оперативній обстановці. Найбільша цінність – це людське життя, тому профілактика є основним завданням діяльності рятувальних служб, далі вже, відповідно, реагування та надання допомоги потерпілим у короткі строки часу. Але для того, щоб це зробити, необхідно набувати як теоретичних, так і практичних навичок. А туристам в свою чергу необхідно запам’ятати, що немає гір більш або менш безпечних, все залежить від людської поведінки.
- Усі присутні набули тут гарного практичного досвіду. І це є дуже корисним для нас. А закордонні гості подивилися і нашу роботу та переконалися в тому, що на Україні є дійсно така служба, яка опікується безпекою туристів у горах, - підсумував наслідки проведених навчань командир Закарпатської гірської пошуково-рятувальної частини Віктор Опаленик.
УМНС України в Закарпатській області