В Ужгороді створено 68 ОСББ

Під час заходу презентували результати діяльності Ресурсного Центру ОСББ Ужгорода. Йшлося і про нещодавно ухвалену міську Цільову програму розвитку ОСББ на 2012-2014 рр.

Павло Білак, керівник Ресурсного Центру ОСББ м. Ужгорода наголосив, що такі об’єднання є можливістю для мешканців відстоювати свої інтереси більш активно, адже у такому форматі легше доносити свої потреби – якщо це голос і позиція громади, а не окремого індивіда.

«Сьогодні немає альтернативи ОСББ, навпаки, це єдина життєздатна альтернатива тій системі, яка існує зараз як спадок Радянського Союзу. Це нонсенс, коли громадяни не мають права власності на, наприклад, сходові клітини, дахи свої будинків тощо. ЖРЕРи не мають ні інтересу, ні стимулу до якісного управління цим майном. У результаті – неохайні двори, захаращені під’їзди, бруд, сміття і так далі», - розповів П. Білак.

Тому в Ужгороді було запроваджено проект за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» -- Ресурсний центр ОСББ, завданнями якого є інформування населення, проведення навчальних семінарів для зацікавлених у створенні об’єднань тощо. Останнім фахівці розкривали основні механізми функціонування ОСББ, порядок їх створення тощо.

Торік в обласному центрі було 51 подібне об’єднання, а за підсумками 2011 року їх вже 68. «Це повільні темпи, але сподіваємося, що досвід наявних ОСББ підштовхне інших до організації таких об’єднань», - прокоментував Павло Білак.
Олена Царук, голова ОСББ «Декабристів 41» поділилася досвідом свого будинку: «Якщо хочемо реалізувати свої права на будинок і прибудинкову територію, нам потрібно об’єднуватися. Насамперед, треба, щоб мешканці були однодумцями і хотіли бачити свій будинок у найкращому стані. Зацікавленими повинні бути всі, адже голова ОСББ не приймає рішення одноосібно, а виконує рішення, прийняті на зборах мешканців будинку».

О. Царук розповіла, що спочатку у їхньому будинку був створений будинковий комітет, усі мешканці були активними, адже «хотілося порядку»: «Люди повністю віддалися цьому питанню, уважно вивчали ситуацію і, головне, були однодумцями. Якщо раніше у нас не було вхідних дверей, вікна були незасклені, то зараз стоять кодові замки, вікна, територія прибрана, дах відремонтований. До речі, ми звернулися по допомогу щодо співфінансування ремонту даху, і держава нас підтримала, ми розробили кошторис і отримали 80 % на ремонт із бюджету, і за рік зробили його. Зараз у планах ремонт підвалу та фасаду будинку».

Віктор Щадей, секретар Ужгородської міської ради нагадав, що у місті прийнято Цільову програму розвитку ОСББ на 2012-2014 рр. Нею передбачено фінансування першого капітального ремонту будинків. Згідно з програмою, новоствореному ОСББ у перший рік його діяльності надають 200 тисяч гривень, а у наступні – по півмільйона гривень.

«Підтримка ОСББ бюджетом востаннє надавалася у 2008 році, тому прийняття Програми є позитивним кроком. Передбачена у бюджеті сума далека від реальних потреб будинків, але це вже щось», -- каже В. Щадей. За його інформацією, в Ужгороді є близько 500 багатоповерхових будинків від 3 поверхів і вище, діють житлово-будівельні кооперативи і будинкові комітети, а також ОСББ. Тобто мешканці більше 100 будинків (майже 20 %) самі керують своїм майном.

«Якщо б люди знали повний перелік обов’язків ЖРЕРів, то були б, напевно, здивовані і швидше створювали б ОСББ. Адже контролювати кошти, які сплачуються ЖРЕРу неможливо, «добитися правди» від нього також неможливо. Один мешканець не може самостійно відмовитися від послуг ЖРЕРу, натомість ОСББ самостійно вирішує з ким працювати, наприклад, з яким електриком чи сантехніком.

Крім того, створення ОСББ може запобігти такій проблемі, як захоплення дворів будинків, що нерідко трапляється в Ужгороді (для зведення нових будинків, магазинів тощо). Натомість члени ОСББ самі вирішують, що буде на їхньому подвір’ї – паркова, дерева, дитячий майданчик тощо.

Теги: ОСББ, бюджет, ЖРЕР

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати