Козаки розкладають скло, по якому ходитимуть
Серед численних гостей була навіть дівчина на милицях із ногою у гіпсі, а родзинкою заходу стала дегустація відомого селиського сиру Закарпаття. Охочі скуштувати його створили справжній “Смольний” біля палатки закарпатських гостей, які цей сир ще й продавали.
Фестиваль розпочався представленням усіх його учасників, а оригінальним стартом стало наповнення “горщика з кашею”. Представники колективів вносили туди свою лепту — хто скільки міг. Першим на фестивалі зазвучав сарненський фольклор: Галя та Яна Куришки з Рівного співали пісню своєї бабусі. Потім залунала народна музика у виконанні квартету “Уна корда”, “Маракуя” Національного університету “Острозька академія”. Ведучі цікавилися в артистів історії виникнення колективів, джерела їхньої творчості і секрети репетицій.
Коли на імпровізовану сцену вийшов київський гурт бойового гопака “Спас”, почали звучати овації, гучні оплески. Ще б пак: бойові трюки, прийоми справжніх козаків з оселедцями додали адреналіну. Піком виступу став момент, коли один з козаків спочатку ходив по битому склу, потім ліг на нього. А в кінці на нього став ще один козак. Вигляд абсолютно неушкодженої спини учасника гурту через кілька секунд викликав чи не найгучніше захоплення присутніх.
— А як ви застосовуєте свої бойові вміння в житті? — запитав учасників “Спасу” ведучий.
— Можемо на іспиті застосувати, коли викладач прискіпливий, — пролунало у відповідь. — Жартуємо. Свої вміння передаватимемо юним.
Глядачам не доводилося сумувати, адже дійство перепліталося з конкурсами.
— Сьогодні тут я, — Сашко, — представився один з учасників конкурсу на найкращу вишиванку серед глядачів.
— А завтра ви хто будете? — прозвучало зустрічне питання ведучого.
— Інколи я буваю… Халепою, — не роздумуючи відповів той.
Напевне, за почуття гумору і за знання історії народження своєї вишиванки глядачі й присудили Халепі першість у конкурсі. А от найдовша коса серед усіх глядачів жіночої статі виявилася в Іванки — 94 см. Саме жінок було найбільше біля виставки виробів “Світлиці пані Оксани” з Грицева. Декоративні панно, подушечки, коралі, браслети, брошки — усе це можна було придбати у гостей фестивалю. А любителів ваз і глиняних сувенірів потішив острозький підприємець Сергій Зарічний.
Сир на свято дещо припізнився. Але як тільки палатка із надписом “Дегустація сиру” заповнилась, любителі цього продукту одразу атакували її. Закарпатські гості привезли три сорти сиру, який можна було придбати за ціною 27 і 40 гривень за кілограм. Його майже моментально розкупили.
Сонячний настрій фестивалю незабаром змінився дощовим, проте кожному з присутніх було що згадати і над чим знову посміятися.
Олена ТОЛОЧИК, "Рівненська газета"
19 травня 2006р.
Теги: