Юрій Станинець (5 вересня 1906 – 11 квітня 1994) займає достойне місце в історії української культури як автор соціально-психологічних творів, в яких реалістично (з елементами романтизму і дидактики) відтворено історію, побут та духовне життя закарпатського села, загострення соціальних відносин, актуалізовано питання національного самоусвідомлення та зародження української буржуазії кінця XIX – початку XX століття.
Книжку відкриває ґрунтовна передмова Наталії Ребрик “…платити мені маєте не сріблом-злотом, а такими почуттями до мене у ваших серцях при читанні цієї книжки, які я мав до вас, коли цю книжку писав…”
До книги увійшли як публіковані раніше, так і твори, з якими читач зустрічається вперше: повісті “Юра Чорний” та “Червона йонатаночка”, оповідання, новели та етюди: “Подарунок”, “Права не було”, “У вагоні”, “Криваня”, “Новела”, “Посередники миру”, “Веретено впало”, “Програний поцілунок”, “Нова шапка”, “Дарунок Миколая”, “Загублені діти”, “Партійна поміч”, “Трагедія”, “Тестамент”, “Чиста правда”, “Сватачі”, “Бабина осінь”, “Передмова”, “В осінньому саду”, “Посіяли журавлі крилами”.
Уперше до читача йде обширна автобіографія Юрія Станинця.
Видання містить розділ фотоілюстрацій. Більшість фото публікується вперше.
Книжка видана за сприяння управління інформації та зв’язків із громадськістю Закарпатської обласної державної адміністрації у рамках Програми, що передбачає підтримку видання творів закарпатських авторів, а також коштом видавництва “Ґражда”.
