Як святкували День злуки в Карпатській Україні (ФОТО)

Акт Злуки між УНР та ЗУНР, що був прийнятий 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві, незважаючи на свій символічний характер, мав значно більший вплив на українську історію новітнього часу, ніж цього вдалось досягнути у конкретних умовах національно-визвольної боротьби 1917-1921-го років.

Побиті горшки

Перманенті суперечності, які роз’їдали український табір у період Визвольних змагань, різне бачення стратегій і тактик боротьби за незалежність, трактування національних інтересів, визначення союзників і ворогів, різночитання політичних програм та ідеологій, ментальні відмінності – завадили тогочасній українській політичній та військові еліті реалізувати на практиці гучну декларацію про об’єднання українських земель у складі однієї держави.

Після поразки у Визвольних змаганнях і втрати власної державності, українські політичні табори різного спрямування не змогли принаймні досягнути цієї соборності та солідарності у відносинах між собою на еміграції. Перед обличчям держава, які окупували українські землі, наша еліта виявилась розколота на численні ворогуючі між собою угрупування, для яких питання особистих амбіцій та політичних програм важило значно більше проголошеної у 1919-му соборності. В еміграційний період ні у таборі УНР на чолі з Симоном Петлюрою (а після його трагічної загибелі – Андрієм Лівицьким), ані у середовищі еміграційного уряду ЗУНР під проводом диктатора Євгена Петрушевича, проголошена у період боротьби за незалежність Злука не стала справжньою спонукою до взаємного примирення та консолідації, коли позаду залишились усі прикрі помилки та непорозуміння. Надто велика прірва віддаляла дві сторони на той час, надто багато було побитих горшків і втрачених можливостей для об’єднання.

Відтак, політики обох таборів, перебуваючи на еміграції, намагались відхреститись від того горезвісного дня, коли вони вирішили спільно жити в одній державі. Тому традиція святкування дня соборності на еміграції у міжвоєнний період не склалась.

Втім, настрої еліти, яка поступово відійшла від реальних справ у підконтрольних іноземним державам українських землях, не поділяла більшість тогочасного українського суспільства, яка з різних приводів виявляла свої прагнення до об’єднання. І тут можемо згадати не тільки про щиру солідарність українців Галичини та Волині під час жахливої трагедії Голодомору в Радянській Україні у 1932-1933-му, а й події на Підкарпатській Русі (Карпатській Україні) у 1938-1939 роках.

Під прапором соборності

Проголошення у жовтні 1938-го української автономії у підконтрольному Чехословаччині регіоні активізувало все світове українство на національну солідаризацію й допомогу закарпатським українцям у їх прагненні до волі. Не тільки Галичина та Волинь, але й Північна Буковина, українська еміграція у Західній Європі та Північній Америці схвально відгукнулись на створення паростку української державності на Закарпатті. Окрім матеріальної та фінансової допомоги, українці із закордону надали у розпорядження автономного уряду Августина Волошина значні кадрові та організаційні ресурси. На Закарпаття через польсько-чехословацький кордон масово линула молодь із Галичини та Волині для вступу до військової організації Карпатської Січі, а українські емігранти зі всього світу приїжджали до столиці автономного краю для виказу солідарності і підтримки українському уряду в Хусті. 

Саме у Карпатській Україні свято Соборності вперше за 20 років було урочисто відзначено на офіційному рівні. 22 січня 1939-го став справжнім символом національного єднання жителів краю зі своїми братами по інший бік Карпат. Політична еліта Карпатської України розглядала святкування в Хусті, приурочені до 20-ліття Акту Злуки, як додатковий засіб маніфестації загальноукраїнських прагнень мешканців краю на міжнародній арені. У той же час, це був чудовий привід нагадати закарпатцям про волю, висловлену на з’їзді Народних Рад у Хусті 21 січня 1919-го про приєднання північно-східних комітатів Угорщини, заселених русинами-українцями, до Української Народної Республіки зі столицею у Києві, і легітимізувати тим самим свою програму побудови Української держави на базі «закарпатського П’ємонту».

Напередодні виборів до Сойму (парламенту), що мали відбутись 12 лютого 1939-го, – це був також додатковий інструмент для мобілізації електорату урядової партії Українське Національне Об’єднання, очолюваної прем’єр-міністром Августином Волошиним.

По суті, у Карпатській Україні було втілено в життя нову інтерпретацію змісту Акту Злуки та її значення в історії українського народу на противагу фаталістичній версії діячів табору УНР та ЗУНР, як день втрачених можливостей і нереалізованих мрій про соборність. Історичний день 22 січня 1919 року став справжнім дороговказом на майбутнє для офіційного Хусту.

Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація місцевого населення за участю 30 тис. люду, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю.       

Зі спогадів письменника та журналіста Василя Гренджи-Донського про святкування 20-ої річниці Акту Злуки в Хусті 22 січня 1939-го:

«Від самого ранку поїзд за поїздом вбігає, українське населення спішить до столиці на маніфестації. Довжезний ряд селянських возів з близької околиці, вантажні самоходи з дальших сіл, а поїзди з найдальших закутин привозять учасників. Тисячі возів, роверів, авт заповнили бічні вулиці. Сотні, ба тисячі синьо-жовтих прапорів по вулицях, ці дві барви сьогодні домінують. Уніформи, народні одяги з різних околиць по хустських вулицях маком цвітуть. Зразу можна розрізнити з одягу: Гуцульщина, Хустщина, Волівщина, Севлющина і т. д. Навіть із далекої Ужанщини та Середнянщини людей повно. Це ж річниця української соборності, велике свято! Під синьо-жовтими прапорами маршують із різних напрямків, найбільше від станції, з піснями на устах. Волівщина заступлена сильно; саме тільки Волове послало аж трьома величезними вантажними автами своїх заступників, щось біля двісті людей.

(…) Біля тридцять тисяч учасників зійшлося з цілої Карпатської України. Це найбільші збори, які я під цими зеленими Карпатами бачив за останнє двадцятиріччя. Колись просвітянські збори в Ужгороді були справді величавими, але сьогоднішні збори — рекорд (…)

Десь біля одинадцятої години після Богослужби сформувався величезний похід, замаяли сотні рідних прапорів, і ми перейшли з площі Волошина на головну вулицю. Оркестри заграли українські походові пісні. Старинний хустський замок ще не бачив такого величавого всенародного здвигу! Три години тривав похід вулицями нашої столиці, і аж біля чотирнадцятої години розпочались святочні збори на площі».

Так само символічне значення 22 січня 1919-го не завадило українцям проголосити свої соборницькі ідеали в епоху розпаду Радянського Союзу, організувавши у 71-у річницю Акту Злуки між УНР та ЗУНР наймасштабніший у світовій історії «живий ланцюг» між Львовом і Києвом.  Акція, в якій, за різними оцінками, брало участь від 450 тис. до 3 млн, стала додатковим кроком до здобуття Україною самостійності. Показово, що днем консолідації та єднання не стала дата завершення фактичного об’єднання українських земель у складі Радянської України після приєднання Закарпаття 29 червня 1945 року. Обрано було символічну, однак надзвичайно важливу з точки зору державотворення дату нехай і короткого єднання українців у 1919 році.

Олександр Пагіря, Український тиждень

23 січня 2012р.

Теги: злука, соборність, Карпатська Україна

Коментарі

Віта 2019-02-18 / 00:47:18
І до чого цей гість сайту веде? Типу рішення, ой, перепрошую "вердикт" ПМК має якесь значення для нас? чи то вперше нас не визнають? москалія до цього часу не визнає, як і , напевно, Ви, якщо так поклоняєтесь сталіну (як у вас сорому стало про нього тут так згадувати). Суверенна Польща на територіях українців... своїми "бумашками" будете кидатись по юридичних інстанціях. "Бумашки" із заходу кажуть, що на Сході москальських військ немає. Юрист-журналіст, може, хай стане трохи мислячим військовим і українцем.

007 2012-01-23 / 17:58:20
Ти ба, вже й гість із минулого вималювався.
Дідо Яґо, як і раніш, проти!
Петро Годьмаш, цілком леґітимний, хоч і дрібненького масштабу та ніким не признаний історик не давав на те своїх повноважень, щоб визнавати факт самого існування сучасної України у її теперішніх кордонах.
Та все ж, чи помічено вами, як різна дрібнота і ницість так любить обвішувати себе значками й хизуватися власними регаліями. Зійдуть для цього й українські звання (хоч все інше українське ними так нелюбиме).

Гість сайту 2012-01-23 / 16:11:44
Цитата:"...Прийнята 03 січня 1919 р. парламентом ЗУНР Грамота, так і прийнятий 22 січня 1919 р. Директорією Універсал, які 22 січня 1919 р. було зачитано києвлянам на Софіївському майдані, є лише проголошення намірів ЗУНР і тіньового, тобто ще не узаконеного уряду України, об’єднатися в Соборну Україну. А договір – це підписана і ратифікована парламентами обох сторін двостороння угода, до написання якої ЗУНР і Україна на 22 січня 1919 р. навіть не приступали!
23 січня 1919 р. у Києві розпочав роботу 1-й Конгрес трудового народу України, який істориками названо передпарламентом України. Хоча міжнародне право і юридична наука терміну «передпарламент» не знають. Цей Конгрес був змушений закінчити свою роботу 28 січня 1919 р. із-за гуркоту гармат російської Червоної армії, яка почала брати Київ. Саме в цей день, 28 січня 1919 р., 1-й Конгрес трудового народу України прийняв Універсал, яким Директорію було визнано повноправним урядом України і доручив йому вести всю державницьку роботу.
Однак ситуація в Україні і ЗУНР настільки ускладнилася, що між ними так і не було укладено договору про злуку в спільну для них Соборну Україну. А Паризька мирна конференція винесла вердикт, що Галичина є невід’ємною територією суверенної Польщі, а автономна Русинська Країна, тобто сучасне Закарпаття, являється невід’ємною територією суверенної Чехо-Словаччини.
Однак так звані історики колишнього СРСР голослівно стверджували, а так звані історики на замовлення сьогоднішньої України продовжують стверджувати, що нібито зачитаний 22 січня 1919 р. священиком П.Корсунським Універсал Директорії, яка ще не мала повноважень уряду України, нібито є достатнім документом, на підставі якого можна вважати, що не тільки Галичина, але й Закарпаття було законно приєднані до Соборної України?! Не думаючи навіть про те, що між Закарпаттям і Україною в той час пролягала територія суверенної Польщі! А якщо по великому рахунку говорити про злуку ЗУНР і України, то її вдалося здійснити лише Сталіну у вересні 1939 р. Тому не безпідставно дехто говорить, що саме Сталіну, а не С.Бандері чи Р.Шухевичу, слідувало присвоїти звання Герой України".
Адвокат Петро Годьмаш, член Національної спілки журналістів України

НОВИНИ: Соціо

01:02
/ 1
ФОТОФАКТ. У мережі показали "цвинтар" конфіскованих "євроблях" в Ужгороді
00:28
/ 6
Туалет в школі Заброді на Хустщині, у вигрібну яму якого втрапив першокласник, забили дошками
23:59
/ 4
Сміттєвий полігон у Барвінку заповнений на 98%, є нове місце біля Середнього, але громада проти
22:46
/ 1
Найвисокогірніше озеро Українських Карпат – Бребенескул на Рахівщині – набуло міжнародного статусу
22:00
11-річна дівчинка з Рахівщини, яка врятувала з полум'я 4-х братиків і сестер, потрапила до десятки героїв-рятівників року
17:51
/ 4
На Воловеччині 10 сіл планують об’єднатися в громаду з центром у Жденієві
13:47
/ 12
Закарпатську область пропонують поділити на чотири райони замість 13
13:05
У рамках масштабного презентаційного туру Ужгород познайомлять з новим романом Макса Кідрука
12:41
/ 1
На Закарпатті з 38 газет державної та комунальної власності процес роздержавлення пройшли тільки 8 видань
12:27
За 8 місяців на Закарпатті сплачено понад 477 млн грн податку на доходи фізосіб
12:23
Закарпатських рятувальників привітали з професійним святом
10:37
Щороку Мукачево виділяє 30 млн на лікування містян
10:13
Під час Міжнародного туристичного тижня в Ужгороді відбудеться "Тур’євроцентр-Закарпаття"
09:36
Виділені з держбюджету кошти на розвиток залишаться на Закарпатті, однак мінфін перевірить їх використання
09:33
На Закарпатті завершують підготовку локацій до збору військовослужбовців
01:09
/ 2
Закарпатка була перекладачкою на зустрічі президентів України та Словаччини
00:43
Ужгородські пластуни відкрили навчальний сезон в новій домівці
17:45
/ 11
На Закарпатті з'являться Дубриницька та Оноківська ОТГ
16:47
В Ужгороді відзначили день першої медичної допомоги
13:43
/ 1
На Закарпатті відбудеться Міжнародний форум на тему зниження ризиків надзвичайної ситуації у Солотвині
12:00
/ 1
В УжНУ завершилася міжнародна конференція, присвячена толерантності
11:55
У Мукачеві провидитимуть виховні бесіди зі школярами та посилять питання безпеки в школі
11:34
Ужгородські учні та студенти перемогли на змаганні з програмування у Львові
09:20
/ 3
Бюджети Ужгорода, Мукачева та Хуста можуть зазнати істотних втрат
01:13
/ 11
Парафія с. Присліп на Міжгірщині перейшла з РПЦ в ПЦУ
» Всі новини