Монастир в обіймах гір і полоні часу

Обійми гір починаються десь біля Хуста, чим більше дорога набирала швидкість, тим яскравіше ліси і пагорби показували свої силуети. І тим краще стало зрозуміло, що я у напрямку до краси і цікавого, що бере початок в Грушеві Тячівського району...

...Красиві будиночки, які підпере-зують гори, бабусі, що вирішують якісь свої справи із самого ранку, і вказівка — "Православний монастир 10 ст", що одразу будоражить уяву... Прямуємо до нього.

ТЕМРЯВА ВІКІВ

Хтось твердить, що на місці нинішнього Божого дому був цілий комплекс монастирів, але найцінніше - книгозбірня, яка, ймовірно, теж побутувала тут.
Скарга настоятеля цього монастиря до короля Бейли IV про напад монголо-татар свідчить про те, що існування Божого храму не виключено. Зараз цей документ зберігається в Будапешті. Крім того, є цікавий документ, оригінал якого є в актах константинопольських патріархів. Він розказує про належність земель до монастиря. На прохання румунської держави їм зробили копію. Є ще 11 грамот, які говорять про те, що королі підтверджували існування в Грушеві монастиря. Є ще 15 тонн документів, які неперевірені. Можливо, з часом, коли люди почнуть цінувати свою культуру, цей процес зрушиться з місця.
Коли занурюєшся у 1546 рік, стає відомо, що мукачівські єпископи стали поширювачами унії і доклали всіх зусиль, щоб викоренити православну віру. Тобто, наприкінці 17 століття, коли Австрія захопила Трансільванію, - орден єзуїтів викоренив православ'я.

За певними історичними даними цей монастир був своєрідним просвітницьким центром.У ньому жило понад 40 єпископів, однак їхні імена канули у темряві віків.

І тільки в 2006 році почалось відродження... Жили перші півроку в церкві і палатках, розказує монах Бенедикт. Навіть збереглися теплі фото, де зображені церква, а біля хреста стояла електроплита... Проблеми були з водою, хоча більше із людьми - шкодували давати, аж 22 двори пішли проти. Але, кажуть, Бог милостивий до добрих людей - тепер мають три колодці. А радість в тому, що всі вони стоять на схилі, де води фактично не має бути. Бенедикт розповів, що сусід їхній тридцять два кільця зробив і має тільки 70 сантиметрів води. Монах переконаний, що їх благословив сам Господь.

Дзвони робили із використаних кисневих балонів. Один навіть повний був, коли розрізали - трохи й біди не сталося. Зараз вони гарно дзвонять, а от два справжні дзвони, що люди привезли із села, зовсім негарні звуки видають. Чому б це?

КОЛИ ЯБЛУНЯФ РОДИТЬ ХРЕСТИ...

Виявили фундамент храму 10 століття у Грушеві Тячівського району десь три тижні тому, коли й почали розкопувати. Сама заглибина сягає менше метра. Якщо на це дивитись моїм оком, то я побачила камінні обриси старої будівлі. Монахи цього монастиря розмовляли із закарпатськими археологами, але ті відмовились вести розкопки. Знову-таки пояснення ченці не отримали. Бенедикт розказав, що приходили їм допомагати хлопці із богословської академії. Знаєте, чим більше рук, тим краще і швидше робота виконується.
Десять років тому теж проводили розкопки. Монах Бенедикт повідав, що бачили навіть відеозйомки з цього періоду. Ці люди приїхали з Баямар, Румунія. Для них це місце цінне тим, що тут вперше була надрукована книга румунською мовою. Щодо встановленої дати - 10 століття - її визначили археологи з Баямар. Вони, в свою чергу, зробили висновки за знайденими останками. На відео показано, що навколо теперішнього розкопаного фундаменту є захоронення монахів. Знайдені скелети лежать по двоє. Дехто сказав вже нинішнім монахам, що румуни знаходили тут і монети. Проте куди все поділося - залишається лише гадати. Дивно те, що скільки б не копали приїжджі археологи, ніяк не наштовхнулись на фундамент...

Настоятель монастиря архімандрит Стратонік розповів, що і вони знайшли скелет монаха. Однак знайшли біля алтарного боку храму, що свідчить про високий сан монаха. На черепі видно пролом і темнувату пляму. Як сказав судмедексперт, цю людину хтось вбив. Злочинністю "втішаємось" не тільки ми, її пам'ятають руїни 10 століття...
Знайдено частину із настінних фресок (видно, що церква розписувалася лише раз, бо немає слоїв), днище глека, гвіздки, хрест. Останньому чотириста років. Виявили дату по нашаруванню дуба - із чого зроблений хрест. Отець Бенедикт сказав, що пролежав він десять років на землі, навіть дехто хотів розпиляти... Нині він відремонтований і красується на пагорбі біля монастиря. Настоятель дуже б хотів, аби держава або просто добрі люди звернули увагу на все побачене, і таким чином розкопки продовжились би інтенсивніше.

Справжнім чудом у селі Грушеві є хрести, які знайшли у яблуні. Чоловіку, який розколов дерево, приснився віщий сон - ніби йому даровано три хрести. А сьогодні вони оберігають монастир і пахнуть яблуком...

ПРОБЛЕМА ЛЮБОВІ

Свобода закінчується там, де починається воля іншого, сказав колись мудрий чоловік Робесп'єр... Проблема в тому, що 15 років тому на місці монастиря нічого не було. Люди, скориставшись радісною нагодою, поповнили свою жадібність сотками із фактичної власності храму. Монахи пробували звертатись до місцевої влади, а ті послухають, головами покивають і - забудуть. Невже всі забули заповідь про любов до ближнього?..
Просили ченці й відремонтувати дорогу, адже туристи відвідують цей край, а у відповідь - тиша... А віруючих із усіх усюд - Білорусія, Польща, Росія, з різних околиць нашої держави. Фінансово допомагають монахам відроджувати монастир, та й жити за щось треба. От на знайденому фундаменті побудують церкву, адже святі місця треба берегти...

Одна із старих ікон у монастирі є дуже древньою, а перейшла вона сюди із рук троюрідного брата Бенедикта, який розказав, що історію цієї ікони не прослідкувати - крадена-перекрадена. Наступна - з Дніпропетровська. Потрапила прямо з металолому до батьків Бенедикта, а далі - в Грушево. Видно, що ця ікона колись горіла. А чудесним є те, що з часом вона все більше показує зображення. .. А на одній є дата -1989 рік, січень. Приходили цінителі з музею і давали досить велику суму за одну з ікон, але Бенедикт сказав, що вони мають бути в храмі. Послушник Павел сам робить ікони, щоправда, з бісеру. Навчився у Чернівецькій області, точніше просто побачив. А тепер потроху передає майстерність братам. Монах Бенедикт у великому натхненні зробив ікону за 4 години...

Багато радості й чимало клопотів у грушівських монахів. Як сказав настоятель монастиря, робота - найкращий друг і розрадник. А її в них вистачає, потрібна тільки невелика допомога людей... Бірюзові, зелені, брудні поля змінювали кафешки, заправки, електричні стовпи. Далі
- урбанізовані села, і корови, які не знають цього слова. Обійми гір закінчились...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати