Громадські організації закликають відмінити рішення про реанімацію Мужіївського золоторудника

Відкритий лист

громадських організацій Закарпаття до керівництва області, депутатів обласної ради та осередків політичних партій регіону

Більше тридцяти громадських організацій, які входять до відкритого неурядового об’єднання патріотизму, духовності, доброчинства, здоров’я і розвитку «Закарпаття – третє тисячоліття», а також громадські організації Берегівщини кілька тижнів тому звернулись до депутатів обласної ради з проханням: відхилити усі три проекти рішень на сесію обласної ради 30 грудня щодо погоджень клопотань ПАТ НАК «Надра України» на розробку Мужіївського золото-поліметалічного родовища та геологічну розвідку ще двох аналогічних родовищ поблизу м.Берегова і села Квасова.

Ми аргументували це прохання виключною необхідністю проведення передбаченого законами екологічного аудиту об’єктів гірничорудної діяльності підприємства-банкрута ТОВ «Закарпатполіметали», комплексної експертизи стану довкілля та усунення наслідків серйозного екологічного забруднення Берегівщини. До честі заступника голови обласної ради Сербайла А.А. він офіційно звернувся до двох профільних комісій Громадської ради при ОДА з проханням провести громадську експертизу згаданих проектів рішень. Напевно, вперше в історії обласної ради.

Комісії з питань розвитку області та з питань екології Громадської ради при ОДА прийшли до ще більш однозначних і категоричних висновків: проекти рішень вносять різке протиріччя у чинні Регіональну стратегію розвитку Закарпаття та Стратегію розвитку Берегівського району; при їх підготовці у супровідних документах практично не відображене виявлене Держінспекцією ще у 2007 році сильне екологічне забруднення території небезпечними для здоров’я важкими металами  та їх сполуками, що має ознаки приховування інформації про екологічну небезпеку; проекти рішень не пройшли жодного громадського обговорення та схвалення на місцевому і районному рівнях; в рішеннях сільських рад Мужієва і Великих Берегів немає даних про площі та місцезнаходження земельних територій; уже наявне екологічне забруднення територій та питної води у селі Мужієві спроможне викликати довготривалу соціальну напруженість в районі; важкі метали із сотень тисяч тон небезпечних рудних відвалів з дощовими стоками можуть проникати у найбільший в області Гечанський підземний водозабір, з якого живляться мережі водопостачання 5 районів області. Виникаючі екологічні ризики поширюються і на територію сусідньої Угорщини.

Громадська експертиза базувалась лише на доступних офіційних документах Держекоінспекції та висновках по ним залучених фахівців і науковців УжНУ з виїздом на Берегівщину. А ще ж існує заплутаний клубок судових спорів, земельно-майнових і соціальних проблем, пов’язаних із банкрутством ТОВ «Закарпатполіметали». Враховуючи все це, комісії Громадської ради при ОДА обґрунтовано рекомендували обласним депутатам не приймати поспішних рішень, а діяти так, як гласять чинні закони: спочатку провести екологічний аудит і вже за його наслідками приймати усі інші рішення як по ліквідації наслідків забруднення, так і по долі територій золото-поліметалічних родовищ.

Половина постійних комісій обласної ради при обговоренні проектів рішень прислухалась до висновків громадської експертизи і проголосували за їх відхилення. Але під час сесії більшість депутатів під впливом виступу голови обласної ради Балоги І.І. про «доброго інвестора», який вирішить усі проблеми, все ж прийняли рішення на користь ПАТ НАК «Надра України». Не дивлячись на вагомі аргументи громадської експертизи та виступи депутатів від Берегівщини та інших депутатів обласної ради. Вважаємо таке рішення не лише поспішним, необдуманим і невигідним з усіх точок зору для Закарпаття, але й таким, що створює величезну екологічну загрозу на майбутнє для всього регіону, знижує туристично-рекреаційну привабливість Закарпаття, формує екологічно небезпечне гірничо-добувне виробництво в найкращому для виноградарства і садівництва районі Закарпаття, іде врозріз із спільними інтересами громад Берегівщини.

Правда полягає у тому, що будь-який «інвестор» ніколи по-справжньому не ліквідує і не збирається ліквідовувати наслідки уже заподіяної екологічної шкоди Берегівщині – настільки вони затратні і масштабні. Принаймні жодних письмових зобов’язань на цей рахунок не існує. Власне, тому і не зроблений уже впродовж 5 років передбачений законами екологічний аудит на Берегівщині, який би став основою для розрахунків по ліквідації наслідків екологічної шкоди та консервації і рекультивації забруднених територій. На жаль, правда полягає і в тому, що в нинішньому складі обласної ради є всього близько двадцяти патріотів Закарпаття. І ми, виборці, самі винні у тому, що обрали найнепатріотичнішу обласну раду в історії Закарпаття.

Закликаємо все ж обласну раду відмінити прийняте рішення та навпаки – оголосити мораторій на будь-які рішення щодо використання і розвідки надр Берегівщини до проведення екологічного аудиту та ліквідації наслідків забруднення. Закликаємо також усі здорові суспільні сили Закарпаття, осередки політичних партій і справжню еліту краю приєднуватись до висловленої нами громадянської позиції.

Ще раз наголошуємо, що екологічні злочини не мають давності. І ніхто не сховається принаймі від моральної відповідальності за здоров’я людей і знищену природу, якими б економічними і соціальними обіцянками це не прикривалось.

Співкерівники офісу Регіональної мережі громадських організацій «Закарпаття – третє тисячоліття»

Олег Лукша (Асоціація міст, селищ і сіл «Закарпаття – ХХІ століття»   

Оксана Станкевич (Регіональне молодіжне екологічне об’єднання «Екосфера»)

Теги: золоторудник, екологія, Закарпатполіметали

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати