На Закарпатті відзначать 65-у річницю художньої освіти та 120-у річницю від дня народження Адальберта Ерделі

У зв'язку з відсутністю в краї будь-якого спеціалізованого художнього навчального закладу, Адальберт Ерделі влаштувався в Мукачеві вчителем рисунку в місцевій горожанській школі та вчительській семінари, де й пропрацював протягом 1916-1922 років. Йосип Бокшай після повернення з російського фронту першої світової війни влаштувався в 1919 році вчителем Ужгородської реальної гімназії і не міняв це місце роботи аждо 1945 року.

З 1922 по 1926 рік Адальберт Ерделі творчо вдосконалюється у Мюнхені. Тут він багато працює як портретист, робить персональну виставку творів у Glaspalast, пише автобіографічні романи "Дімон", "Імен", щоденники, багато подорожує. У 1926 році повертається додому і поселяється в Ужгороді. З вересня 1927 року працює вчителем малюнку в Ужгородській горожанській школі та Ужгородській вчительській семінарії. Цей рік знаменний тим, що з цього часу розпочалася тісна співпраця Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая по вихованню першого покоління закарпатських художників, заняття з якими проводилися у домівках художників. Вершиною співпраці Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая було створення в 1927 році приватної Публічної школи рисунку. Такі талановиті учні цієї школи, як Андрій Коцка, Адальберт Борецький, Ернест Контратович, Золтан Шолтес, Василь Габда стали згодом корифеями українського образотворчого мистецтва.

Творча робота, виставки творів Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая не залишилися непоміченими для чехословацької влади та мистецтвознавців. Після успішної презентації творів Адальберта Ерделі у Празі в салоні Топіч (квітень 1929 року), художник дістав право на поїздку у Францію, яка тривала з 1929 по 1931 роки. Відвідування чисельних виставок, робота на творчій базі в поселенні Ґаржілес, дружба з французькими художниками вплинули на творчі смаки Адальберта Ерделі. Особливе захоплення в нього викликала творчість Поля Сезана та експресіоністів. Повернувшись із Франції у 1931 році в Ужгород, Адальберт Ерделі горів бажанням працювати і спонукати до праці колег.

12 червня 1931 року в Ужгороді відбулося зібрання художників з усіх куточків Закарпаття, які створили Товариство діячів образотворчого мистецтва Підкарпатської Русі і обрали його головою Адальберта Ерделі. З цього часу розпочався новий період розвитку образотворчого мистецтва на Закарпатті. Товариство проводило виставки робіт художників, пропагувало мистецтво і залучало в свої ряди нових членів, більшість з яких були учнями Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая. З часом інформація про діяльність Товариства дійшла до мистецьких кіл Братіслави і Праги. У 1936 році після публікації у пресі та виходу в світ збірника наукових праць "Podkarpatska Rus" під редакцією Ярослава Затлоукала відбулася виставка робіт закарпатських художників у Братіславі, яка мала великий успіх. Виставку вирішили показати протягом 1936 року у всіх великих містах Чехословацької республіки. Завершення цього марафону проходило в Празі з 29 січня до 23 лютого в павільйоні Міслбека на Пршікоп'є. "Протектором" виставки був президент Чехословацької республіки Едвард Бенеш.

Після тріумфальних експозицій творів закарпатських художників у містах Чехословаччини, в мистецьких колах утвердилася думка, що на Підкарпатській Русі виник новий феномен – оригінальний напрямок в образотворчому мистецтві, на чолі якого стояли Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай. Упродовж 1938-1939 років зміни на політичній карті Європи зачепили й наш край, який був окупований угорськими військами. Незважаючи на ці події творче життя продовжувалося. В Ужгороді проводилися виставки творів угорських художників, а закарпатці виставлялися в Угорщині. Мистецтвознавці Угорщини також визнали існування оригінальної закарпатської художньої школи.
 
У 1945 році після закінчення війни відбулося воз'єднання Закарпатської України з радянською Україною. У колах закарпатської інтелігенції виникла ідея відкрити в Ужгороді університет, музичний навчальний заклад, а Ерделі з колегами мріяли про художню академію. Делегація митців з Києва, до якої входили відомі художники Василь Касіян та Микола Глущенко, була одностайною – в Закарпатті діє оригінальна художня школа і назріла необхідність відкрити художній навчальний заклад. Але відкрити академію не вдалося. У березні 1946 року розпочало перший навчальний рік Ужгородське державне художньо-промислове училище, яке очолив Адальберт Ерделі. Керівник закладу мріяв про підготовку живописців і скульпторів професійного рівня, натомість влада спрямовувала навчальний процес на підготовку майстрів народних промислів, які б розробляли взірці для фабрик місцевої промисловості. Навіть за цих умов вдалося виховати плеяду талановитих представників образотворчого мистецтва третього покоління на Закарпатті. Серед них такі видатні імена, як Павло Бедзір, Павло Балла, Володимир Микита, Юрій Герц, Іван Шутєв, Микола та Едіта Медвецькі та інші. Тепер уже радянські критики Віра Курильцева, Григорій Островський, Павло Цельтнер, Валентина Мартиненко пишуть про особливу закарпатську художню школу. Впродовж 1960-1980-х років в училищі були тільки відділення художньої кераміки, художньої обробки дерева, художньої обробки металу. Попри це, завдяки таким викладачам, як Вільгельм Берец, Віктор Демидюк, Василь Петрецький, Йосип Пал, Іван Манайло, Іван Маснюк, Іван Дідик, Михайло Михайлюк, творча молодь отримувала високий рівень знань із загальнофахових дисциплін, завершувала вищу освіту в художніх закладах Львова, Києва, Москви і поповнювала ряди закарпатських художників.
 
Однак, мрія Адальберта Ерделі про вищий художній навчальний заклад в Ужгороді продовжувала існувати. З утворенням незалежної української держави вона стала ще актуальнішою. У 1995 році на базі училища виник Ужгородський коледж мистецтв ім. А. Ерделі з правом підготовки бакалаврів. Відкрилися нові відділення живопису та дизайну. В навчальних планах було передбачено посилення академічної підготовки студентів. В коледжі розгорнулася наукова робота з вивчення творчої спадщини Ерделі та корифеїв закарпатського мистецтва. В педагогічний колектив влилися такі творчі особистості, як В'ячеслав Приходько, Василь Скакандій, Надія Пономаренко, Людмила Корж-Радько, Борис Кузьма та інші. Все це дало можливість підготувати документацію та навчальну базу для створення у червні 2003 року Закарпатського художнього інституту. Київська виставка творів студентів та викладачів Ужгородського училища декоративно-прикладного мистецтва та їх спадкоємців – Закарпатського художнього інституту і його Коледжу мистецтв ім. А. Ерделі є звітом про 65-річну діяльність закарпатської художньої освіти.
 
Шановні закарпатці! Колектив Закарпатського художнього інституту та коледж мистецтв імені Адальберта Ерделі запрошують вас 17 грудня взяти участь у святкуванні 65-ї річниці художньої освіти Закарпаття та 120-ї річниці від дня народження Адальберта Ерделі, яке розпочнеться о 17 годині в приміщенні Закарпатського облмуздрамтеатру.

Теги: освіта, Ерделі

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати