На Іршавщині вшанували пам'ять гончара Михайла Галаса (ФОТО)

Здавна село Вільхівка славилося своїми майстрами-гончарями, яких знали далеко за межами нашого краю. У кінці ХІХ на початку ХХ століття  там працювали династії гончарів: родини Газдиків, Ребриків, Галасів. Вони створили оригінальні і неповторні вироби, що увійшли у скарбницю гончарного мистецтва України. Їхні витвори зберігаються у багатьох музеях країни та закордону.

Народився Михайло Іванович Галас 3 грудня 1921 року у селі Вільхівка у багатодітній селянській сім’ї. Закінчив чотири класи початкової школи та шість класів Вільхівської неповної середньої школи. Окупація Закарпаття хортиською Угорщиною обірвала його навчання. Ази гончарного мистецтва освоїв від свого батька та діда, які займалися гончарством, чим і заробляли на життя. З 15 років Михайло уже сидів за гончарним кругом. Таємницям майстерності вчився на кращих зразках закарпатської кераміки. Він став справжнім майстром-віртуозом у виведенні рівного тоненького черепка, у вирізуванні ножем орнаменту.

Участь у виставках почав брати уже зрілим майстром. На республіканських виставках українського народного і декоративного мистецтва, що відбулися в 1957 та 1960 роках, були широко представлені його гончарні вироби. Твори майстра гідно оцінили і вже у грудні 1962 року без проходження кандидатського стажу за рекомендаціями Адальберта Борецького, Василя Свиди, Андрія Коцки його приймають у Спілку художників СРСР, а в 1968 році – у члени Спілки художників УРСР. Довгі роки життя Михайло Галас пропрацював в Іршавському райпромкомбінаті майстром керамічного цеху, з якого у січні 1982 року вийшов на пенсію.

Галас проявив себе справжнім художником-творцем, що сміливо переступив за межі ремісництва. Не одна тисяча виробів вийшла з-під його вмілих рук протягом десятиріч роботи. Він вправно працював на гончарному крузі, створюючи неповторні і вишукані вироби, у яких гармонійно поєднувались традиція і новаторство. Його роботи отримали гідну оцінку. У 1968 році на Всесвітній виставці самодіяльних майстрів у місті Монреаль (Канада) його роботи були відзначені малою золотою медаллю. А у 1977 році – нагороджений золотою медаллю лауреата Всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості у Москві. Помер митець у липні 1993 році і похований у рідному селі.

Культурно-мистецька акція проводилася з нагоди 90-ї річниці від дня народження

Михайла Галаса і розпочалася з огляду музею-садиби, де зберігаються нетлінні творіння його рук. Також відбулася панахида та покладання квітів на могилу Михайла Галаса.

У програмі заходів узяв участь молодий, але вже добре відомий художник-гончар Олександр Дворак з Іршави, який у фойє Вільхівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів продемонстрував майстерне володіння гончарним кругом. Він, як і його батько, цілеспрямовано продовжує традиції вільхівського осередку гончарства, зокрема Михайла Галаса, який був одним із найбільш яскравих і відомих його представників.

Там також була розгорнута виставка творчих робіт викладачів шкіл мистецтв району, керівників гуртків Будинку дитячої творчості та їх вихованців. А це кераміка, лозоплетіння, вишивка, живопис тощо. Програма продовжилась в актовому залі школи, де односельці, учні та гості зібралися вшанувати пам’ять митця. З біографією майстра присутніх ознайомив директор Іршавського районного будинку культури, член Національної спілки художників України Василь Філеш, який відзначив вклад Михайла Галаса у розвиток гончарства краю. Заступник голови Іршавської райдержадміністрації Мирослава Кула висловила вдячність майстрам, які  своєю працею збагачують етнічну культуру краян. Начальник відділу культури і туризму Іршавської райдержадміністрації Юрій Микита, односельчанин майстра, який добре знав родину Галасів, поділився теплими спогадами про нього, розповів багато цікавих епізодів із його життя, що характеризують митця.

Кілька вагомих слів про Михайла Галаса сказав і гість з Ужгорода, заслужений художник України В’ячеслав Віньковський, відомий кераміст, який знається на гончарному мистецтві Закарпаття.

Розповідали про Михайла Галаса ті, що трудилися з ним поряд. Про роботу з ним в Іршавському промкомбінаті згадували Надія Ісак-Вербищук, художник-керамік, викладач Іршавської дитячої школи мистецтв. Викладачі образотворчих відділів дитячих шкіл мистецтв району  Антоніна Дурда, Любов Матіко, Любов Поштак, а також керівники гуртків Будинку дитячої творчості Лариса Ісак, Марія Глеба, Лариса Щока, Олександр Дворак подарували у фонд музею-садиби Михайла Галаса керамічні роботи своїх вихованців.

До організації акції долучилися голова Вільхівської сільської ради Василь Чийпеш, завідуюча клубом Марія Онисько, завідуюча бібліотекою-філіалом Ганна Боршош, директор Вільхівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Дмитро Блищак. Святковий настрій присутнім створили шкільний ансамбль «Розмарія» (керівник Юстина Семак), вокальний ансамбль клубу села Вільхівка (керівник Марія Онисько) та солістка-вокалістка Надія Чийпеш.

До слова, нині ініціативна група підготувала відповідне звернення до влади з проханням надати музею М.Галаса статус державного. Музей був відкритий до 80-річчя від дня народження майстра, а серед натхненників його створення донька Михайла Галаса Марія. Нині на території музею-садиби проживає онучка Ганна з родиною. Вони мріють продовжити справу прадіда, зайнятися гончарством.
Авторами сценарію та ведучими культурно-мистецької акції були Любов та Василь Філеші.

Теги: гончар, виставка

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати