Разом із гостею з Києва до студентів також завітали власкор каналу «1+1» закарпатка Наталія Зотова та керівник УСІМ при Міжнародній громадській організації українців «Четверта Хвиля» Дмитро Славов.
Відомі журналісти легко знаходили спільну мову зі студентами і відповідали на всі запитання. Валентина Доброта дала студентам багато практичних порад. Наприклад, «щоб побороти страх перед камерою, представляйте, що це ваша мама чи подруга, а об’єктив це очі і розповідайте ніби їм. Говоріть все простою мовою і не думайте над тим, як ви виглядаєте у кадрі, робіть усе природно». Також журналістка порадила завжди ставити під сумнів слова чиновників, бо «вони обдурять і оком не моргнуть». «Найважче писати про політику, — каже пані Валентина, — бо у цьому треба дуже добре розумітися, слід мати хороші джерела інформації і аналітичний розум».
Студенти також запитали у Валентини Доброти про шляхи вирішення дилеми, яка турбує їх ще з першого курсу — це проблема вибору між професійністю і людськими почуттями у ситуаціях, де журналіст може втрутитись і допомогти людині, але втратити матеріал, що міг би вплинути на маси. На це пані Валентина відповіла, що «кожну таку ситуацію слід розглядати окремо. Але якщо у вас є завдання редакції, то ви мусите його виконати, а ратувати життя і розбиратись у порушеннях це робота медиків, правоохоронних органів, пожежників та інших структур, і журналіст не є компетентним, щоб виконувати їхню роботу. Інша справа, якщо сталась така ситуація, яку ви не очікували і крім вас нікому допомогти, то тут однозначно треба втрутитись і намагатися врятувати людей».
А Наталія Зотова розповіла молоді, як триматись у тонусі на регіональному рівні, як налагоджувати контакти із джерелами інформації і як писати про події, котрі відбуваються на Закарпатті щороку, так, щоб завжди було цікаво і по-новому.
Кілька цитат із зустрічі:
— «Робота журналіста — це не самозакоханість у кадрі»;
— «Якщо ви хочете критикувати конкретного політика, то треба знайти за що його критикувати, і це не має бути через не красиву спідницю»;
— «Позитив, на жаль, не приваблює читача»;
— «Преса в усьому світі — це, насамперед, бізнес. Це як кафе»;
— «Якби я була міністром освіти, я б змінила журналістську освіту»;
— «Сильнішими є газетярі, бо вони роблять глибинний аналіз, а телевізійники більш поверхневі»;
— «Журналістика — це як гра в шахи, — щодня слід тренуватися»;
— «Тележурналісту треба мислити картинкою»;
— «Замовчування — це художня правда» (Валентина Доброта)
— «Завдяки практиці і порадам старших колег я зрозуміла, що навчання це добре, але головне це любити свою роботу. Я навчаюсь і до тепер» (Наталія Зотова)
— «Може й ВВС треба вчитися в української журналістики» (Дмитро Славов)
Юлія Дуб, Закарпаття онлайн. Фото: Ґабріелла Руденко