Закарпатських заробітчан у поїзді обікрав приятель по чарці

А все починалось,  як завжди банально просто. Двоє друзів дитинства – 18-річний Віктор та 19-річний Дмитро, мешканці Закарпатської області, добирались додому з м. Одеси, де вони перебивались випадковими заробітками. Ще на одеському вокзалі в очікуванні потягу хлопці познайомились зі своїм земляком, 19-річним Валерієм, мешканцем Івано-Франківської області, який також мав їхати цим потягом додому до Тернополя. Валерій виявився напрочуд говірким та щедрим. Він запропонував попутникам випити за знайомство. Валерій заздалегідь прихопив з собою пляшку горілки сумнівного походження, куплену на «Привозі». Гарно вмістившись  в напівкупе плацкартного вагону, хлопці одразу ж виставили на столик свої мобільні телефони. Дмитро тішився новеньким телефоном, який придбав декілька днів тому.

Дорогою, випивши за знайомство, хлопці розговорилися. Валерій  попросив у друзів дитинства телефони аби послухати музику. Якось дивно швидко обох хлопців розморило і вони поснули. А Валерій, скориставшись довірливістю своїх земляків, і не думав віддавати їм мобільники. Він збирався вийти набагато раніше своєї кінцевої зупинки, на ст. Роздільна. Але ж для повного комплекту до телефонів не вистачало зарядних пристроїв. Мабуть ця дрібниця і завадила вийти йому на ближній зупинці. Поки він тормошив хлопців, щоб ті віддали йому зарядки, мовляв треба підзарядити телефони, то й поїзд вже від’їхав зі ст. Роздільна. В дорозі один з хлопців, прийшовши трохи до тями, попросив Валерія дати йому телефон аби зателефонувати батькам. Та земляк сказав, що телефон на підзарядці у купе провідника, щоб той не турбувався, подзвонить рано–вранці.  Під’їхавши до довгоочікуваної станції Котовськ, Валерій, прихопивши два мобільних телефони з зарядними пристроями, вирушив до виходу з вагону. Але потім повернувся знову до напівкупе, де спали хлопці, і зі словами «Щось похолодало» одягнув новісіньку куртку Дмитра,  в кишені якої  знаходились ще й гроші.

Мабуть щось відчув Дмитро, коли прокинувся під час 15-хвилинної зупинки на ст. Котовськ. Хоча йому було зовсім кепсько, але він зрозумів, що попутника «слід захолов», а разом з ним пропали і обидва телефони з курткою. Друзі дитинства і вже по нещастю тут же звернулися до провідника вагону і повідомили про незрозуміле зникнення їх супутника, який, скоріш за все, «прихопив» їх особисті речі.

Завдяки своєчасному зверненню потерпілих, а також спільним оперативним діям чергової частини, слідчо-оперативної групи та патрульної служби, злочинця-шахрая було затримано «на гарячому». Кмітливий Валерій вже встиг придбати квиток до Тернополя  на наступний потяг, який мав прийти за деякий час. А щоб в очікуванні потягу час швидше плив, він зайшов до бару на ст. Котовськ, де його невдовзі затримали працівники патрульної служби міліції. Вже в черговій частині у нього вилучили речові докази – куртку та два мобільних телефони потерпілих. Поки що ще не з’ясованим залишилося питання, для чого носив при собі Валерій ключ для відкривання дверей у потязі, який був виявлений у нього в кишені штанів під час особистого огляду. Наразі працівниками слідчого відділу міліції стосовно Валерія порушено кримінальну справу за ознаками ч. 1 ст. 190 (шахрайство) КК України та за ч. 2 ст.185 (крадіжка) КК України. Співробітниками міліції встановлюється причетність підозрюваного до інших аналогічних злочинів.

Теги: заробітчани, поїзд

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати