На Закарпатті функціонують 37 сільських водопроводів (ФОТО)

Участь у засіданні взяли: перший заступник голови облради Володимир Закурений, заступник голови облради Андрій Сербайло, керуючий справами виконавчого апарату облради Михайло Попович,  перший заступник Ужгородського міського голови Віктор Трикур, Хустський міський голова Володимир Кащук та інші  міські голови, голови районних рад, депутати обласної та Ужгородської районної рад.

Насамперед учасники координаційної ради мали змогу ознайомитися з ходом ведення будівництва І черги очисних споруд, які обслуговуватимуть три приміські села Ужгородщини – Кінчеш, Коритняни, Часлівці, де на об’єктах використано сучасні технології повної біоочистки, тобто без хімії, а на будівництво залучено кошти з різних джерел фінансування, у т.ч. грантові, кошти інвесторів із сусідніх європейських країн   та  в рамках добросусідства із Словаччиною, місцевих бюджетів тощо. Кошторисна вартість будівництва І черги становить  більше 5 млн. грн. Побачене приємно вразило – успішний європейський досвід.

Іван Балога  перед тим, як перейти до обговорення питань порядку денного,  зазначив, що будівництво таких очисних об’єктів, які веде Ужгородський район,  на сьогодні не під силу жодному місцевому бюджету. Проект – амбітний і водночас  дуже потрібний краю. Це перша «ластівка» на теренах України, після якої будуть інші. Адже в закарпатських селах населення забезпечено централізованим водопостачанням і водовідведенням відповідно лише на 14,5 та 0,5 відсотка. Зайве говорити, що ситуацію необхідно кардинально міняти, і чим скоріше. І в цьому питанні головну роль, на тверде переконання Івана Балоги,   повинні зіграти органи місцевого самоврядування – від їхньої ініціативності і активності у пошуку різних джерел фінансування, залученні міжнародної технічної допомоги – залежить багато.

Михайло Фединець  поділився набутим досвідом щодо участі Ужгородської районної ради у європейських грантах,  направлених на реалізацію концепції «Чиста вода» в районі. Саме цей пріоритет розвитку району визначили депутати райради на короткострокову перспективу. Та ініціатором створення подібного проекту, наголосив він,   повинна бути саме місцева громада та сільська рада.  Будівництво І черги  побачених очисних споруд ведеться з жовтня 2009 року.

ІІ черга будівництва об’єкту „Водовідведення сіл Кінчеш, Коритняни, Часлівці” включає в себе два пускових комплекси. Перший – будівництво головного колектору із затвердженою кошторисною вартістю 4 млн. 531,156 тис. грн. Другий – будівництво вуличних та будинкових мереж каналізації кошторисною вартістю 20289,042 тис. грн. Необхідні кошти залучаються за рахунок населення, спонсорів, бюджетні тощо.

Про стан справ у водопровідному господарстві краю, зокрема у сільських населених пунктах,  розповів  начальник управління ЖКГ облдержадміністрації Василь Романець. Якщо усі міста та селища міського типу забезпечені і централізованим водопостачанням, яке  здійснюється із підземних та поверхневих джерел, і централізованим водовідведенням, то в сільських населених пунктах ситуація, справді,  непроста.

В області функціонує 37 сільських водопроводів, а сільське населення забезпечене централізованим водопостачанням та водовідведенням, як зазначалось вище,  відповідно на 14,5 та 0,5 відсотка. В Ужгороді ситуація також потребує предметного вирішення: місто розрослося, очисні споруди побудовані ще в минулому столітті, і нині вони просто не витримують навантаження.

Починаючи з 2001 року, Держводгоспом  розпочато реалізацію «Комплексної програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів, які користуються привізною водою, централізованим водопостачанням на період 2001-2005 та прогноз до 2010 року». У цілому за 2001-2010 роки заходи цієї програми профінансовані лише на 18 відс. від потреби.

Змінити ситуацію на краще, на думку промовця, можна при умові  продовження дії вищезгаданої програми та фінансування її заходів,  а також належного та в повному обсязі фінансування з держбюджету заходів обласної Програми «Питна вода Закарпаття» на 2006-2020 рр.», що затверджена відповідним рішенням  обласної ради і спрямована на охорону джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкцію систем водо підготовки тощо.

Необхідно також виділяти кошти із державного бюджету на буріння артезіанських свердловин в сільських населених пунктах області. Не менш важливо відкоригувати місцеві програми «Питна вода» на 2006 – 2020 роки  у частині будівництва нових водопроводів та розробити заходи щодо поступового будівництва локальних водопроводів у найбільш густонаселених сільських пунктах, де відсутнє централізоване водопостачання, із застосуванням нових технологій з очищення води. У цьому контексті потрібно прискорити виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво централізованих систем водопостачання та водовідведення, реконструкцію діючих водогонів, каналізаційно-насосних станцій, що споруджені за часів Союзу тощо..

Наголошувалось, що проблема забезпечення населення краю якісною питною водою  є однією з найважливіших соціального значення, оскільки вона безпосередньо впливає на стан здоров’я населення і кардинально визначає ступінь екологічної та епідеміологічної безпеки регіонів.

–  Наша задача, – наголосив Іван Балога, – енергійно долучатися до вирішення проблеми, не чекаючи лише на кошти з держбюджету,  а також створити таку систему водопостачання, яка б дозволила всім жителям  отримувати якісну питну воду незалежно від розташування населених пунктів, де вони проживають. Бо вода – це життя.

Іван Балога також відзначив, що без потужних інвестицій у систему водопостачання та водовідведення області зрушити питання з місця неможливо, тому в краї необхідно створити сприятливі умови для їх залучення.

Нарада невипадково розглянула питання водозабезпечення і водовідведення в області.  Оскільки їх стан, особливо в сільській місцевості,  на низькому рівні . Якщо у містах водозабезпечення і водовідведення, зроблені в минулі часи,  функціонують і діють, є, звісно,  певні втрати води, певний стан очисних споруд,  то в селах цей показник – низький і він не може тішити. Тому голови райрад і  міські  голови поставили собі за мету на прикладі трьох сільрад Ужгородського району дати поштовх сільським радам та їх громадам не сидіти, склавши руки, а стати ініціатором розроблення проектно-кошторисних документацій, розроблення проектів  участі у міжнародних грантах, програм розвитку з тим, щоб сильно поставити акцент на питаннях водозабезпечення наших  громад і соціальних установ у 2012 році.

Коли 5-7 років тому держава по вертикалі зверху і донизу поставила завдання активно включитися в  процес підводящих газопроводів до населених пунктів   України, то все вдалося. Якщо таким шляхом піти – серйозним державним, обласним, районним, сільським  фінансуванням до питання підводящих водогонів у населені пункти, до державних установ, то результат також буде. Але на сьогодні є те, що є. Люди часто  вирішують дане питання методом колодязів і напівкустарних водогонів. У результаті, якщо два місяців нема дощів , то три – чотири села залишаються без води, колодязі висихають. Вода – це основа життя. Тому, я вважаю, що водорегуляція, водовідведення і водопостачання  – це цілісний державний механізм. Я націлюю керівників органів місцевого самоврядування , що ми маємо бути ініціатором вирішення цих процесів, залучаючи до них інвесторів. Їх маємо зустрічати люб’язно , давати їм об’єкти занедбані колишніх колгоспів, землю, хай працюють, хай створюю робочі місця.  А не відразу вимагати від них «налічних» чи «не налічних», врезультаті чого інвестор більше не проходить. Ми хочемо, щоб такого у нашому краї було якнайменше.  Тому сьогоднішні рекомендації направлені на внесення змін у програми з питання водозабезпечення  на рівні районів і області. Питання якісної, чистої, своєчасної, води  –  є номер один,  але однозначно кожен споживач має мати лічильник. Вода має мати облік. Пригадайте, якою була ситуація з теплом. Сьогодні ми перейшли на автономне опалення – один із кращих прикладів в Україні.

Теги: водозабезпечення, водовідведення

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати