Віктор Балога: "Переводити стрілки потрібно разом з Європою..."

Керівник МНС ще до початку розмови зауважив, що він сьогодні все-таки "більше Балога, ніж міністр", тому розмова дещо вийшла за рамки поточної роботи Міністерства надзвичайних ситуацій. Тим більше, що нинішню політичну ситуацію в Україні багато експертів характеризують саме як надзвичайну.

– Вікторе Івановичу, весь минулий місяць країна була в невіданні, за яким же часом їй доведеться жити наступні півроку. Чи то за літнім, як вирішили депутати, чи то по зимовому, як було всі останні роки. У результаті парламент скасував своє ж рішення і повернув зимовий час. В останню неділю жовтня громадяни України, як завжди, перевели стрілки на годину назад. Так навіщо потрібна була вся це метушня?

– У мас-медіа з'явилося багато уїдливих коментарів про маніпуляції парламенту з часом. Особисто мені не хочеться іронізувати з цього приводу, оскільки все набагато серйозніше, ніж здається на перший погляд. І справа не в очевидній абсурдності скасування природного для країни астрономічного часу. А в тому, що парламент показав приклад вільного поводження з питанням, що зачіпають інтереси всіх українців. Запропоновані зміни в порядку обчислення часу перевертали шкереберть практично всю країну. Тому в МНС було проведено роботу з авторитетними експертами з різних сфер, їхня думка була єдиною: так званий літній час в жодному разі не можна встановлювати як основний. Усі зібрані аргументи були передані президенту і до парламенту. У результаті здоровий глузд переміг: скасоване скасування зимового часу і стало тим компромісом, про який говорили у Верховній Раді.

– Чи будемо ми навесні переводити годинник?

– А ось тут, як казав відомий кіноперсонаж, "поспішати не треба". Є аргументи на користь того, щоб залишити зимовий час і далі не крутити стрілки. Досить прихильників і у збереження зимового і літнього часу. На моє особисте переконання, нам потрібно бути синхронними з Європою – Україна ж іде в Євросоюз. Тому, якщо Європа в останню неділю березня поки переводить стрілки, і Україні слід це робити. Втім, у нас є час, щоб всебічно вивчити всі за і проти і прийняти зважене рішення. МНС спільно з експертами вже готує пропозиції щодо законопроекту: або залишити зимовий час, або по-європейськи переводити стрілки. Але остаточне рішення все-таки за парламентом.

– Питання до вас як до  політика: останні події – договір про вільну торгівлю в рамках СНД, перспектива входження в Митний союз і зрив діалогу з Брюсселем, як буде розвиватися ситуація?

– Те, що більшість українців хочуть йти європейським шляхом – аксіома. Таку ж перспективу для країни бачить і правляча еліта. Вірю, що нинішній президент приведе Україну до Європи. Однак якщо в суспільстві залишаються найменші сумніви з приводу того, куди нам треба рухатися, слід провести референдум. Україна цим доведе, що є державою, яка реально втілює принципи демократії. Не досягнувши суспільної злагоди, країна зіткнеться із серйозними внутрішніми ускладненнями.

І я не вважаю, що діалог Києва з Європою зірваний. Параметри угоди про зону вільної торгівлі визначені, грудневий саміт не відмінено. А що стосується недавнього обміну заявами, так на те і політика з дипломатією, щоб відстоювати свої позиції. Думаю, Європа чудово розуміє українські реалії і віддає собі звіт у зролі України в континентальній геополітиці. Так само і офіційний Київ чує те, про що турбуються в Європі, і не відмовляється від діалогу. Ми йдемо туди, а не вони йдуть до нас.

Ми повинні це чітко розуміти і не зупинятися. Адаптація до світових стандартів – ось наша мета. Немає підстав стверджувати, що ми змінили зовнішньополітичний курс.

– Як може вирішитися проблема із засудженням Тимошенко, чи є для неї альтернатива відбування семирічного ув'язнення?

– Справа Тимошенко після винесення вироку перейшла з юридичної площини в політичну. Тому й вирішитися має політичним способом, причому – найближчим часом. Тимошенко вже давно не сприймається як втілення демократичних цінностей і особистої чесності. Наївно сподіватися, що проблема відпаде сама. Потрібно приймати політичні рішення, змінювати закони, робити інші кроки. Є президент, є парламентська більшість, тепер це їхня прерогатива, оскільки справа вже не в Тимошенко, а в перспективах цілої держави.

– Ваша партія "Єдиний Центр" має намір йти на вибори самостійно, або піде за прикладом "Сильної України", що зливається з Партією регіонів? Яким в цілому може виявитися результат парламентських виборів?

– Злиття з ким-небудь сьогодні не стоїть у нашому порядку денному. Та й про формат участі партії у виборах говорити передчасно. Важливо інше: нам необхідно продовжувати курс на асоційоване членство в ЄС. У цьому запорука демократичності будь-яких виборів, а значить і демократичності України як повноправного члена західного співтовариства. Тоді вибори будуть дійсно актуальними, незалежно від їх результатів, і суспільство повірить в їх дієвість. І тоді вже буде неважливо, яким в деталях буде виборчий закон. Якщо в його основу буде покладено рівність всіх суб'єктів, то цей крок буде позитивним для нинішньої влади.

– МНС минулого тижня оголосило про те, що має намір відновити туристичні поїздки в зону відчуження. Наскільки доцільним є розвиток туристичного бізнесу навколо ЧАЕС? Які ще проекти використання території зони ви вважаєте гідними втілення?

– Доцільність викликана давнім, постійним і великим інтересом до Чорнобильської зони як в Україні, так і за кордоном. Відкрити її для вільного доступу було однією з моїх перших ініціатив після приходу в МНС. Ідею, до речі, підтримала адміністратор Програми розвитку ООН Гелен Кларк, коли приїжджала до Чорнобиля. Мета не в тому, щоб заробляти на чорнобильському туризмі. Оскільки все віддано у ведення турфірм, в обов'язки міністерства входить тільки організація перебування і забезпечення безпеки відвідувачів. Мій задум у тому, щоб люди – вчені, експерти, журналісти всіх країн – змогли побачити зону такою, яка вона є, позбутися від похмурих стереотипів, отримати правдиву інформацію. Це кращий засіб проти чуток і домислів. Зона – взагалі дуже цікавий об'єкт. Зрозуміло, що як мінімум половина з двох тисяч квадратних кілометрів площі ніколи не стане придатною для повністю безпечної діяльності. Але навіть цю територію, не кажучи вже про решту тисячі "квадратів", цілком можна використовувати. І потрібно! Наприклад, поставити сонячні електростанції, сумарною потужністю рівні ЧАЕС, причому лінії електропередач для них вже є. Можна вирощувати ріпак: ця рослина і виводить радіонукліди з грунту, і служить біопаливом. Ще один напрямок – деревина. Ми все одно рубаємо ліс у санітарних і протипожежних цілях. А його можна спалювати в спеціальних установках, це може дати 100-200 млн. ват щорічно. Ще розвиток заповідної справи та інші проекти – тут існують перспективні напрями роботи для цілих галузей!

– На початку жовтня відбулася урочиста закладка першого каменя на місці будівництва в зоні централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, навколо якого досить суперечлива інформація. Проясніть, що саме і навіщо будуємо?

– Це ще один аспект використання зони – для концентрації та зберігання небезпечних, брудних відходів. Приміром, елементів обладнання, яке використовується в науці та медицині: в рентгенівських апаратах, при лікуванні раку. Це такі невеличкі капсули з високоактивними речовинами, тим же цезієм або стронцієм, і їх накопичилося достатньо, причому навколо міст-мільйонників. Тому, щоб повністю убезпечити жителів і екологію мегаполісів, почали будувати сховище. Ціна питання – 120-125 млн. грн. Нам допомагає європейське співтовариство: Британія дала 8 млн. фунтів стерлінгів, ще 2 млн. євро виділив Євросоюз. Будує українська компанія, яка виграла відкритий тендер. Закінчити плануємо влітку 2013 року. Сховище дозволить за 10-12 років зібрати й надійно захоронити в спеціальних контейнерах всі джерела іонізуючого випромінювання. Ефект, сподіваюся, очевидний.

– Зараз тільки в Києві розпочато будівництво 16 вертолітних майданчиків, і цей вид транспорту називають необхідним саме для МНС. Наскільки оптимальним є його використання у співвідношенні витрат і результату?

– Вертольоти – швидкий і зручний спосіб врятувати людське життя, в цьому їх перевага та унікальність. рахувати витрати потрібно, але при цьому пам'ятати, що життя – безцінне. Тому будувати треба не тільки в Києві, а й в обласних центрах, великих містах. Подивіться на ту ж Росію, з її досвідом ліквідації катастроф і терактів. У них вертольоти використовуються по повній програмі. У Європі це давно в порядку речей. І ми будемо розвивати рятувальну і медичну авіацію.

Коли говорять про вертолітних майданчиках, чомусь згадується термінал у Каневі. Але для цілей МНС і медицини такі великі об'єкти не потрібні. Досить майданчики з під'їздом транспорту, куди вертоліт може безпечно сісти. Це не коштує великих грошей.

– Ваше міністерство оголосило вартість проекту "112" – близько 4 млрд. грн. і термін реалізації – до 2015 року. Які проблеми будуть вирішені за рахунок таких істотних бюджетних асигнувань?

– Названа сума – орієнтовний порядок цифр. Точніше можна буде говорити після підготовки проектної документації в грудні. Winbourne Consulting, американська компанія, яка на $700 тис. від свого уряду працює над ТЕО, повинна запропонувати оптимальні рішення. Від цього і залежатиме підсумковий кошторис. Побудова системи має кілька головних складових. Потрібно створити центри "112" в регіональних підрозділах МНС. Розгорнути по всій країні телекомунікаційну мережу за єдиним номером. Утворити національного оператора "112". Об'єднати в єдине ціле диспетчерські служби різних відомств і органів влади. Навчити персонал. На все це і підуть бюджетні гроші. Важливо розуміти, що система "112" – найважливіший елемент безпеки людини і суспільства в цілому. Це як all inclusive в критичній ситуації, тільки безкоштовно для споживача цієї послуги. Потрібно буде пам'ятати лише цей номер. Набравши його, людина потрапляє в диспетчерський центр і говорить про свою проблему. Решта – компетенція співробітників служби "112", вони вирішать, як швидко допомогти в конкретному випадку. Надіслати медиків, ДАІ, пожежників, рятувальників.

–  Як вирішується давня болюча проблема Україні - захист населення західних областей від повені?

– Справді, це залишається проблемою, і поясню, чому. В Україні висока вода заливає 165 тис. км², на яких проживає третина населення. У зоні постійно високого ризику повеней – басейни Тиси, Дністра і Прута в п'яти західних областях. Наші фахівці ведуть безперервний моніторинг погодних умов, але все передбачити не може ніхто, і не тільки у нас. Якби всі прогнози були завчасними і точними, то в світі не було б катаклізмів з людськими жертвами. Так що залишається один ефективний спосіб протидії – будівництво захисних споруд. У нас вже створено їх цілий комплекс, це майже 4 тис. км дамб, понад тисячу кілометрів берегових укріплень, більше 600 насосних і компресорних станцій. Але цього недостатньо.

Більшість протипаводкових заходів проводяться в рамках державних цільових програм. Але, наприклад, у проекті бюджету-2012 на ці цілі виділяється всього 1,5 млн. грн. Через недофінансування на початку нинішнього року програму "Тиса" взагалі скасували, правда, у вересні відновили знову. Але виділення коштів – знову болюче питання. Так-сяк викручуємося за рахунок ресурсів спецфонду, але це ніяк не може вирішити проблему в цілому.

ДОСЬЄ

Балога Віктор Іванович

Міністр надзвичайних ситуацій України

Народився 15 червня 1963 року в с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області.

З травня 1999-го до червня 2001-го обіймав посаду "губернатора" Закарпатської області.

У квітні 2002-го обраний народним депутатом України. У парламенті увійшов до опозиційної фракції "Наша України", після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах в лютому 2005-го повернувся на Закарпаття "губернатором".

27 вересня 2005 призначений на посаду глави МНС в уряді Юрія Єханурова. 4 серпня 2006-го перепризначувалися Верховною Радою України знову-таки главою МНС, але вже в уряді Віктора Януковича. З вересня 2006-го по травень 2009-го обіймає посаду керівника Секретаріату президента Віктора Ющенка.12 листопада 2010-го року  указом президента Віктора Януковича призначений головою Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Теги: Балога, зимовий час, Чорнобиль, Тимошенко

25 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати