В Ужгороді вегетаріанців та ваганів у їх основній масі можна було зустріти, зокрема, і цього літа, 28-го серпня вони організували вегетаріанську вечірку на березі Ужа. Сьогодні, 1-го листопада "Вегклуб" Ужгорода збереться знов. А його співорганізатор Вік Коврей розповідає про свій шлях до життя без м'яса та насилля.
- Вік, розкажи, будь-ласка, з чого вегетаріанство, а згодом – веганство почалося для тебе?
- Веганський світогляд, - а я наголошую, що це не дієта, а саме стиль життя і мислення, - має різні причини. Кожен сам для себе приймає рішення не вбивати і не експлуатувати. Є вегетаріанці, які просто не вбивають, іноді не носять шкіру. Вегани більш послідовні. Вони не експлуатують тварин, тобто усе, що виробляють тварини, вони просто не використовують, включаючи навіть шовк, мед. Протягом 7 років я вегетаріанець, з них 2,5 я веган, до цього я прийшов поступово. Познайомився з московською поетесою-веганкою, вона мені показала, що вегетаріанство – це тільки півкроку і можна бути більш послідовним. Насправді вагани не радикальні, як, наприклад, сироїди та сонцеїди. Як на мене, це вже надто радикально. А веганство – це просто світогляд на основі заповіді "Не убий".
- Які причини спонукають людей, зокрема, і ужгородських вегетаріанців, відмовлятися від звичного харчування?
- Причини, повторюся, в усіх різні. Зокрема, і люди, які збираються у нашому "Вегклубі", це на 80% релігійні люди – адвентисти, кришнаїти, тобто вони пов'язують це із релігійними переконаннями. Але є антиглобалісти, люди, які проти надмірного споживацтва, у тому числі і стосовно харчування. Є і естетичні мотиви, коли просто не подобається кров. Медичний мотив, коли вегетаріанство просто показане лікарями. Особисто для мене передусім – етичні причини. Я проти насильства над тваринами. І релігійний мотив, між іншим теж є, бо заповідь "Не убий", як на мене, стосується не тільки людей.
- Як поставилися до твого нового світогляду батьки, адже ти з традиційної закарпатської сім'ї?
- Поставилися погано. Вони і досі з цим ледве миряться. Батько, наприклад, без м'яса себе не уявляє і не розуміє мене. Переконувати когось не збираюся. Це, знаєш, як у "Матриці": дві пігулки – червона і синя, вибирай сам. Якщо люди наважуються, хочуть про це знати, я розповідаю. Інколи, правда, потім "фиркають", мовляв, краще би не казав. А багато хто просто не знає, що насправді коїться на тваринницьких фермах. Мій дядько, наприклад, займається інтенсивним птахівництвом. Мені не потрібно розповідати, я сам бачив ті умови, у яких тримають птахів і що їм доводиться переживати.
На зустріч разом із Віком прийшов його друг Андрій, веган із Санкт-Петербурга, який теж розповів про те, що його змусило відмовитись від звичного способу життя.
- Я вегетарианец 9 лет, веган – почти год. Меня к этому привели этические и экологические причины. Сейчас всё производство мяса вредит экологии – это выбросы углекислого газа в воздух, в воду. Я по образованию эколог, всё это изучал, поэтому у меня были такие причины не принимать в этом участие. Когда я был мясоедом, мне казалось, что сложно стать вегетарианцем. Потом мне казалось, что сложно стать веганом. Оказалось, что ни то, ни другое не сложно. Я гораздо лучше себя чувствую с тех пор, как не ем мяса. Я за 8 лет ни разу серьёзно не болел.
- Вік, до тебе питання: де в Ужгороді можна придбати веганські продукти?
- У нас діє веганська кав'ярня, там, де колись був магазин "Реквест". Є і магазин у будинку профспілок. Є в окремих кав'ярнях вегетаріанські та веганські меню. Між іншим, відвідувачами цих закладів є не тільки вагани, це і діабетики, і просто ті, кому потрібна дієта. Адже навіть у наших супермаркетах у відділах для діабетиків не завжди можна бути стовідсотково потрапити на якісні продукти. У веганських закладах харчування ви можете не сумніватися у відсутності "єшок", найвищій якості харчових продуктів.
- Хто з відомих закарпатців дотримується вегетаріанства чи веганства?
- Знаю, що Таня Смеріга з об'єднання "Кубло" вегетаріанка. Хто ще... Багато вегетаріанців, які це не афішують. Дуже багато художників, музикантів. Поетів, письменників менше. А взагалі це переважно молодь. Старші люди ще поки до цього не прийшли, вони, напевно не читали Будду, він казав: "Хто після 30-ти років не відмовляється від м'яса, тому "хана". Насправді, у кожного свої причини, важко перебудовуватися, коли у тебе вже складений раціон, звички. Хоча є і 80-річні вегетаріанці-новачки. Тож ніколи не пізно: вік живи – вік учись.