"Напевно, п'яний", -- розмірковувала сільчанка. У пізню пору сільські вулиці спорожніли, довкола не було ні душі. Отож пані Марія підійшла ближче до невідомця, стала гукати його – та все марно. Придивившись, упізнала місцевого 21-річного Євгена. Спробувала розтормошити його, але тіло рухнулося якось неприродно. І тут жінка побачила темну пляму. Та це ж кров! Ошелешена побігла до сусідів. Вже звідти згодом зателефонували в лікарню та у міліцію. Медикам, які прибули на місце пригоди, залишалося хіба що констатувати насильницьку смерть чоловіка. Згодом експерт виявив два удари, завдані гострим предметом у грудну клітку.
Отож перед в.о. начальника карного розшуку Сергієм Соломикіним, працівниками цього підрозділу Михайлом Апшаєм, Романом Андрійцьом, Іваном Онуфрієм стояло першочергове завдання – з'ясувати, хто вбив молоду людину. Для цього потрібно було в деталях відтворити події того дня за участі Євгена. Оперативники скрупульозно опитали жителів села, які могли потерпілого десь бачити.
З'ясувалося: Євген зустрічався зі своїм односільчанином, 25-річним Володимиром, близько обідньої пори. Батько того дня поїхав на заробітки, проводжав його, а тепер була причина випити по кухлю пива. Отож молоді люди пішли в сільський бар. Гостина дещо затягнулася. Далі ще подалися до Євгена додому. Тут випили знову, і як часто буває у таких випадках, між чоловіками виникло якесь непорозуміння. А причина для з'ясування стосунків у п'яного знайдеться завжди. Справа дійша до ляпасів, яких надавали один одному. Потім трохи вгамувалися. Сварка переросла у "братання". Хтось запропонував випити "мирову". Оскільки вдома випивки вже не було, знову подалися в бар. Звичайно, тут хильнули зайвого. Дорогою із розважального закладу знову взялися за старе, суперечка набирала все більшого розмаху. Коли слів не вистачало, у хід знову пішли кулаки. І тоді Володимир вирішив одним махом розв'язати "гордіїв вузол" цього протистояння. Вихопивши з кишені перочинний ніж, два рази вдарив ним супротивника в груди.
Ніж був порівняно невеликий, але лезо потрапило прямісінько у серце, хлинула кров. Надворі уже стемніло, тож Володимир, навіть в алкогольному дурмані зрозумівши, що накоїв, щосили рвонув геть. Його недавній приятель залишився стікати кров'ю на дорозі. Людей у таку пору на вулиці майже немає. Можливо, якби потерпілому вчасно надали медичну допомогу, його вдалося б врятувати. А так шансів на виживання у нього не залишилося. Володимир тим часом викинув ніж у ставок. Оскільки його одяг був закривавлений, його теж потрібно було сховати. Сам винуватець, ніби нічого й не трапилося, ліг спати.
Про все це невдовзі довідалися тячівські міліціонери, які застали Володимира ще "тепленьким" у ліжку. Свою причетність до вбивства він намагався не визнавати, стверджував, буцімто розійшлися з Євгеном на вулиці. А що було далі, не відає. Однак відпирався недовго, криваво-бурі плями на його одязі красномовно свідчили про його участь у скоєнні тяжкого злочину. Невдовзі стражі порядку знайшли і знаряддя вбивства.
Тепер проти Володимира порушено кримінальну справу за позбавлення життя людини, яку розслідує слідчий Тячівського райвідділ міліції Павло Панфілов.