"Прототип "альпійця" – дупло в стовбурі дерева – найбільше наближений за конструкцією до природних умов, у яких споконвіку жили бджолині родини, – пасічник знімає кришку, витягає з вулика невеличку рамку, в якій майже немає порожніх стільників. – Зазвичай українські пасічники використовують вулик-лежак. Та я І віддаю перевагу альпійській системі: такий вулик багатокорпусний, має ряд принципових відмінностей від вуликів традиційних конструкцій. Він компактний, легкий та зручний. Кожен корпус вмішає 8 рамок.
Уперше понад 45 років тому його застосував француз Роже Делон. Свій винахід він назвав "стабільний клімат", що й забезпечує інтенсивний розвиток бджіл, суху та теплу зимівлю і високу продуктивність смугастої родини. Повітря надходить до вулика знизу через єдиний нижній льоток. Підігріте бджілками, воно піднімається догори, поступово насичується корисними парами та ефірними оліями. Та коли зволожиться, опуститься донизу і вийде з вулика".
Від утворення конденсату на стелі захищає годівниця, яка виконує ще й роль повітряної подушки. А від перегріву та охолодження мешканців вулика вберігає 30-міліметровий дах-ізолятор. Під час головного взятку мікроклімат в альпійському вулику – підтримують нарощуванням корпусів. Інколи його висота сягає 1,5 метра, усе залежить від величини бджолосім'ї.
"Щойно бджоли відтягнуть вощину в надставному корпусі, під нього поміщаю інший. Коли удвох корпусах альпійського вулика бджоломатка зачервить кілька стільників, у розріз між ними кладу третій корпус. Четвертий та наступні ставлю під час медозбору – таке народжування дає й проти ройовий ефект. Та зазвичай розплодом у вулику зайняті 2 – 3 корпуси, притім уальпійському вулику завжди є можливість використовувати один корпус – під нуклеус".
Невеличку пасіку родина сільських учителів тримає біля будинку в центрі Соймів. Решта вуликів, завдяки зручній конструкції, мандрує краєм. Бджолами Ігор та Наталя Воловці займаються понад 20 років. З кожного вулика мають хороші взятки, навіть у неврожайний рік – майже 50 кілограмів меду. Його відразу розливають у банки.
"Високопродуктивний альпійський вулик зручний в експлуатації та економний у виготовленні. На каркас витрачають утричі менше пиломатеріалів, ніж на традиційний лежак. А для рамок замість тонких рейок підійде й луджений дріт. Корпуси легкі та компактні, кожен розміром – 360х360 мм., заввишки – 215 мм. Рамки розміром 205х291 мм. відповідають максимальним можливостям бджіл – заповнювати їх нектаром, – пояснює пан Ігор. – Вага порожнього вулика – до 5 кг, з повними рамками меду – понад 16. На медозбір у альпійському вулику ставлю від 1 до 5 корпусів, залежно від величини взятку. Після відкачування меду корпус із порожніми стільниками ставлю під верхній.
Бджоли зимують лише у трьох корпусах. У верхньому залишаю запас кормів, середній повинен бути з розплодом, а у нижньому – запаси перги".
Еліна Савицька, „Експрес"
viktorpi 2013-12-29 / 21:44:50
та втебе не бджоли а цукровий завод.
2011-09-16 / 12:02:00
Викачати стільки меду від однієї сім'ї за сезон можливо лише з допомогою цукрового сиропу, який так люблять бджоли.