У колекції закарпатця 500 папуг та 36 порід голубів

Однофамільців та ще тезок у селі над Тереблею Василь Йосипович має повно-повнезно, отож, щоб легше розрізнити хто є хто з Макарів, одних по-вуличному звуть Швеганами, інших — Лисяками, Протьками... Пасує приватній колекції голубів та папуг називатися і пташиним царством, бо їх, різноманітних, красивих та екзотичних, тут ще і як багацько. На дворогосподарство з вольєром вже здавна безперестанку заходять як тутешні допитливі, так і далекі гості наче в зоопарк.

50-річний лісник Квасівського лісництва нацпарку "Синевир" каже, що з раннього дитинства полюбляв мати справу з гусьми, качками, кроликами, яких випасав, годував. Ще не мав десяти років, коли, змудрувавши пастку з корита на мотузці, йому вдалося зловити голуба з кільцем на нозі і довго тримав його на горищі. Поштовий "трофей" безтямно зацікавив хлопчину — біологію та зоологію "визубрив" від "а" до "я", аби досконало знатися у науках про живу природу, тваринний світ. Так згодом і народилося хобі. Поїхавши до сестри в Київ, першим ділом закупив кілька найдешевших хвилястих голубів. З плином часу їх полку прибуло ого-го: на даний час налічується сила-силенна, аж 36 порід. З-поміж декоративних — чорні, білі та строкаті карликові, різних барв туркоти, а ще — якубіни, павичі, високовольтні... Особливо гордиться спортивними голубами різних "націй" — українськими, чеськими, румунськими та іншими. Дивак-птахівник зізнається, що треба добряче пововтузитися з крилатою "малечою", щоб вивести її у світ, тобто призвичаїти до постійного місця проживання в Колочаві. Заготовивши аж у Львові кільця з тавром "Василь. Колочава", які натягує їм на кінцівки, попервах з ящиком голубів виїжджає у ближчі тутешні краї — Мерешор або Вільшани, звідки випускає пернатих. Потім поступово збільшує дальність тренувальних перелітних маршрутів, буває, що мандрує у Хуст, Виноградів чи на Галичину. Одного разу, коли на тривалий час їздив на заробітки у Словаччину та Чехію, потайки перевозив і через кордон, повідомляючи по телефону дружину чи сина на їхнє повернення. Траплялося інколи, що й запізно прилітали голуби додому або навіть зовсім пропадали. Причиною безслідного зникнення ставали скоріше всього шляхові трагічні пригоди — випадково попадали бідолашні під колеса автівок. Хоча, чого таїти, іноді їх життя може позбавити і жорстокий нелюд. Виявляється, що ці пернаті спроможні розвивати пристойну швидкість у польоті — долати за годину до 90 кілометрів.

А ще втіху душі додає заняття папугами. Цих тропічного походження птахів, що варті наслідувати людську мову, тримає понад півтисячі (46 типів). Очі важко відірвати, коли никаєш на їхнє яскраве різноколірне пір'я. Виникає закономірне запитання до колекціонера: як вдалося зібрати таке пташине "сузір'я"? Відповідає відкрито, що не шкодує гроші на закупку. За рідкісного екземпляра охоронець навколишніх зелених скарбниць вартий віддати і свій місячний заробіток на роботі. Фанатизм, що не кажи, бере верх. До всього ще необхідно розщедритися коштом на харчі — у щоденному раціоні його крилатих підопічних ячмінь, гречка, просо, пшениця та інші злакові рослини. Секрет свого дивацького захоплення пояснює Василь Йосипович тим, що мило і солодко йому за цього забавного діла. Голуби та папуги — то його нерозлучні друзі з самого дитинства. Дружина Оксана на перших порах косо позирала на уподобання чоловіка, а тепер за його відсутності надійно на заміні по догляду за співмешканцями на подвір'ї. Як каже Макар, мінімум дві години з дня в день треба викроїти з обмеженого свого часу на турботу птахам. Безмежно радіє, що й внучку з цікавості магнітом тягне до них, яка залюбки стежить за поведінкою крилатих тваринок і намагається з ними бесідувати.

Теги: папуги, голуби, захоплення

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати