На тлі нинішньої територіальної обкраєності, ті часи, коли Угорщина виборола собі рівноправність з Австрією і не тільки була цілісною в своїх етнічних кордонах, але й домінувала над багатьма іншими народами Центральної Європи, сприймаються угорцями як гарний сон. І саме той жаль за тим щасливим імперським минулим на тлі нинішніх наслідків Тріанону став наскрізною ниткою, що єднав воєдино усі фрагменти танцювальної програми, що її привіз до Ужгорода ансамбль "Гонвед" з Будапешту – "Монархія – танці народів у єдиному культурному просторі".
Сон є сон, а тому не варто зациклюватися на певних невідповідностях дійсності, коли глядач міг тільки гадати, де хто з яких народів представлений – чи то були "гуцули" в шкурах і з рогами, чи ті, які після них, але на гуцулів однаково не схожі, або коли "південні слов'янки" виступали в практично ідентичних українським національним строях. То була гарна картинка в русі, звукові та кольорі, яка притягувала увагу своєю феєричною бутафорністю та непідробною акторською самовіддачею, замішаних на так само непідробній угорськості. Вона потрібна самим угорцям, потрібна, очевидно, угорській діаспорі в Україні, якій і адресувалося насамперед, потрібна, зрештою, і нам, відученим дивитися на світ очима інших народів, з якими живемо поруч...
Концерт відкрив Генеральний консул Угорської Республіки в Ужгороді Йожеф Бачкаї
Коментарі
Сам стиль данной автором характеристики выступлению венгерского ансамбля показывает на то, что в нем скрывается конфликт с чужой ему культурой. Этим объясняется тот неприкрытый нигилизм, который автор в своем изложении пытается в форме возражения сгладить. А ведь именно эта культура является преобладающей, господствующей в нашем Крае наряду с русинской, цыганской, румынской, ......
И как бы вы, автор, не старались удивительными глазами смотреть на искусство нашего Края, ничего вы не измените, даже если возведете еще 10 миллионов памятников всяким бандерам, шушевичам, волошинам, и прочим заперевальным. Они свою эпоху отстоят, а потом их снимут и о них забудут! Забудут потому, что это не история нашего Края, не наша культура, нам все это навязывают заезжие.
Я видел как снимали памятники Сталину, Хрущеву, Ленину. Это был прежний жизненный этап в истории нашего Края. Об этом тоже уже забыли. Теперь переживаем этап последующий, о котором тоже забудем! C´ete la vie!
Молодці!гарно виступили!
сорри 18:15
Я, звичайно, говорив не про те, що Ви цітували з тексту. Перепрошую, можливо дійсно погарячкував. Читаючи перше, зустрівши слова : туга, ностальгія, риса, угорці - показалося, з огляду на те, на якому ресурсі друкується, в автора фобія.
Прочитавши вдруге, та комент сорри до мене, вес негатив розпарився.
Я видел представление асамбля "Honved" в будапештском театре Ференца Еркеля.
Это было performance высшей степени музыкального исполнения, непревзойденного хореографического и танцевального дарования сопровождавшегося изобилием красочного фольклора и костюмов народов центральной Европы. Незабываемое зрелище.
Тот, кому это показалось не по душе смотрел как баран на "звізды", отсюда и резюме : "феєрична бутафорність", "Вона потрібна самим угорцям, потрібна, очевидно, угорській діаспорі в Україні," .......
Я уверен, что автор будет так высказавыться о любой культуре, ибо своей не имеет.
Он не поймет ни Моцарта, Бюзе, Верди, Пучини, Мусоргского, Бородина, ни Листа, Кальмана, Бортока, Еркеля........
Кака сказал было однажды поэт: "Рожденный ползать - летать не может". Нету у автора необходимого для искусства горизонта развития. C´ete un problem de person!!!
Не зрозумів
Сорри, якщо всі зберуться , то буде проблема не тих, хто збереться. а тих. хто таку дурницю пише.
Блін, Це я, ти справді двинутий на своєму антиукраїнстві. "То була гарна картинка в русі, звукові та кольорі, яка притягувала увагу своєю феєричною бутафорністю та непідробною акторською самовіддачею, замішаних на так само непідробній угорськості. Вона потрібна самим угорцям, потрібна, очевидно, угорській діаспорі в Україні, якій і адресувалося насамперед, потрібна, зрештою, і нам, відученим дивитися на світ очима інших народів, з якими живемо поруч..." Яка мадярофобія?..
Авторові респект. Це добре, що українці вчаться бачити світ зі свого власного кута зору. При цьому, доброзичливо, не зле...
А де тут мадярофобія? Прочитала: гарні фото, доброзичливий до угорців текст. У мене враження такі самі. Думаю, що так самобачать багато хто із запрошених на той концерт українців. Що тут поганого?
Говорите - ностальгія? Ну є що згадувати, слава Богу. Думаю, автор як подивиться Мікі Мауса, теж не забуде трактувати побачене через свою мадярофобію.
Ви можете вважати все, що завгодно, але поводитися на сайті відповідно до "Правил коментування" - зокрема, в розрізі двох останніх ваших коментарів, не допускати персоніфікованого хамства на адресу ваших опонентів і, що вже зовсім необачно, хамити на адресу Адміністрації ресурсу.
///...З хамством - на УА.... ////
хамством в-важаю подібні виризи:"Йдіть всі, цілим своїм так званим народом. Як підете, то на Закарпатті зразу стане спокій."
Панове, дивуюся з ваших агресивних коментарів. Складається враження, що вам лиш би чубитися. І не важить, з якого приводу (імена та ніки ж бо кочують із коментарю до коментарю чи не до кожної події). Що ж до концерту, то він справді вражаючий — в Ужгороді не често відбуваються культурницькі події такого рівня. Краще б відвідали його, а вже потім предметно висловлювалися.
З хамством - на УА -Репортер. Коментар видалено. Адмін
анонім, 04.09.2011 15:19
най беруть на з собов до Австрії, бо ми зараз тічеме туди до мадяр, за паспортами. (с)
Йдіть всі, цілим своїм так званим народом. Як підете, то на Закарпатті зразу стане спокій.
Istvan, 04.09.2011 14:24
В июле во Львове публика стоя аплодировала в конце выступления. Видимо, и там есть ностальгия к монархии. (с)
Іштване, не гони пургу. В інтернеті повно анонсів львівського концерту "Гонведа", але рецензій на сам концерт - нуль. Ніби заціпило всіх. Ось цитата з по-суті єдиного відгуку, який знайшов: "Друга частина – сильніша, тут більше сюжету, експресії, жарту і трагедії водночас. Та, на жаль, не всі глядачі залишилися після антракту... " - http://www.wz.lviv.ua/articles/94495 Львів, який бачив справді хорошу якість, просто забив на ваш мадярський ширпотреб...
най беруть на з собов до Австрії, бо ми зараз тічеме туди до мадяр, за паспортами. а ще 65 років тому втікаи геть од мадяр хоч маю сумніви, щодо того штучного зібрання у Мукачеві в кінотеатрі Победа).
Іштване, а я думав, што, то справді быв танцювальный плач по дотріанонськуй Мадярштині. Бо кідь ніт, то я можу подумати, ож мадяри ся рішили знов притулити до Австиї, бо поняли, што сами нич не валовшни
В июле во Львове публика стоя аплодировала в конце выступления. Видимо, и там есть ностальгия к монархии.
Монархія... Що було, те було, наче сніг зійшло... Ну потанцювали... Думаю не погано. Та й що з того?
Да здравствует 1-е мая - День международной солидарности трудящихся!