Секретні фонтани. Чому тримаються в таємниці імена меценатів ужгородських водограїв?

Тепер же місто чекає на відкриття цілих 3-х нових фонтанів, от тільки подробиці їхнього відновлення для переважної більшості городян і журналістів знаходяться під грифом "секретно". Власне, мова навіть не у таємничості, а пустих відмовках міських комунальників стосовно того, хто і за які кошти відновлює фонтани.

Міська влада вже встигла скомпрометувати себе гучною акцією з закладанням у День Незалежності України заполітизованої "капсули часу".

Коли деякі депутати забили на сполох, мовляв, як так вийшло, що міська влада дозволила "Молодим регіонам" 20 років безкоштовно піаритися в самісінькому центрі міста і що вона робитиме, коли інші 150 українських партій захочуть і собі такої ж реклами, виявилися явні порушення, серед яких відсутність будь-яких дозволів, проектів, погоджень з відділом землекористування стосовно використання земельної ділянки в історичному центрі міста.

Виходить, якщо зараз роми демонтують і здадуть на металобрухт кришку, що закриває "капсулу", це навіть не вважатиметься злочином, адже фактично "капсула часу" закладалася на усних домовленостях із владою, тобто в обхід усієї паперової тяганини.

Такої самої помилки припускається міська влада зараз, коли дозволяє бізнесменам за власним баченням і за власні кошти відновити роботу міських фонтанів. Звісно, ідея ця на перший погляд є хорошою: чого ж людям, котрі мають "зайві" кошти, не зробити добро для рідного міста? Але тут знову ж таки бачимо певні розбіжності із необхідними на це процедурами. Так, проект відновлення фонтану мав би, певно, бути спершу погоджений в міському управлінні архітектури та містобудування, потім в міській науково-художній раді, яка для того і збирається, щоб вирішувати, чи підходить нашому місту той чи інший об'єкт, а потім вже реалізований.

У нас же все починають робити, перепрошую, не з того місця, і якщо з чудо-музично-світловим фонтаном біля економічного факультету УжНУ (оновлення якого мало хто з ужгородців взагалі помітив) ще вдалося без ексцесів досягти потрібного результату, то з каскадним водоспадом в альпінарії виникли проблеми. Водоканал, виконавши свою частину робіт з підведення води, передав подальші роботи найманим працівникам невідомого "хазяїна". Чоловікам потрібно було забетонувати нижній басейн, до якого стікає вода, бо герметичність його була порушена. Коли через кілька днів "водоканалівці" зробили робітникам зауваження, мовляв, неправильно все робите, вода й так витікатиме, ті лише відповідали : "Нічого не знаємо, хазяїн сказав робити так".

Після того, як роботи з герметизації басейну були завершені, робітники провели пробний запуск води. Її набрали в басейн, аби перевірити, чи триматиметься вона в новесенькій чаші, але на ранок води й сліду не було. Горе-робітники мусили знову ставати до роботи і невідомо, що цього разу сказав їм "хазяїн", бо після ще кількох днів копошіння в чаші басейну, вони кудись зникли, а водоспад як стояв, так і стоїть без води. Станом на 1 вересня він так і не працює.

Чому ж міська влада віддала справу порятунку міських басейнів до рук меценатів і чому так засекречує їхні імена? Подейкують, що відновлення фонтанів — це така віддяка бізнесменів міській владі за певні поблажки чи допомогу у вирішенні якихось проблемних питань. Звичайно, віддяка ця не є добровільною — міський голова, розуміючи, що ужгородці не дуже схвально відреагують, якщо він почне викидати з міської казни (яка, як всім відомо, має величезні дірки) кошти на такі "другорядні" речі, як фонтани, але бажаючи підтримати свій політичний рейтинг, просто по-дружньому зобов'язав їх взяти шефство над кількома занедбаними об'єктами.

Подейкують, що одним із таких меценатів є колишній чиновник, а нині бізнесмен Олексій Іванчо, котрий доклався до реконструкції фонтану на вул. Гойди. Прізвище тієї людини, яка взялася відновити каскадний водоспад в альпінарії, невідоме, виявляється, що навіть головний комунальник міста Іван Крайниківський не знає, хто взявся за цю реконструкцію. Коли відкриють каскадний водоспад, також не повідомляється — схоже, мер хоче запустити його у День міста, аби вже через кілька тижнів законсервувати на зиму. Тоді ж (17-18 вересня) повинен запрацювати і фонтан на Театральній площі. Його разом із скандальною новобудовою, що через посередників належить бізнесмену Івану Волошину, в майбутньому можна буде використовувати і як сцену, тож невідомо в якій якості цей об'єкт постане перед очима ужгородців у День міста. Відомо одне: підприємцеві залишилися всього якихось 2 тижні для того, аби завершити фонтан, а судячи з захованої за парканом із синього поліетилену бетонної основи, роботи там знову (як і все в нашій країні) будуть вестися в авральному порядку, аби встигнути, як повелося з часів СРСР, до точно встановленої дати.

Тож буде місто цьогоріч з фонтанами, або доведеться чекати до наступного літа, з'ясується вже у вересні. Відомо, що перераховані нами фонтани є не єдиними, за які вирішив взятися Віктор Погорєлов (черга за перетвореним у квіткову клумбу фонтаном на площі Поштовій). Та за чиї б кошти не втілювалися у життя ці задуми, хочеться побажати, аби міська влада не ігнорувала закони і правила, подаючи цим негативний приклад іншим громадянам, а перша принципово дотримувалася усіх норм.

Теги: фонтан

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати