Закарпатська майстриня виготовляє оригінальні сувеніри з соломи

– Родом я із села Вишково Хустського району, там у нас всі сельчани володіють технологією плетіння крючком з шумеля. І зараз цим займається вся моя тамтешня родина, – розповідає Єлизавета Людвігівна. – Спочатку мама мене вчила скручувати прутики, щоразу ретельно перевіряла, аби були рівними. І лише після того, як це мені добре вдавалося, дозволяла сплітати їх до купи. Згодом у школі на уроках трудового навчання хлопців учили виготовляти різні вироби з дерева, а дівчат – плести з шумеля. Набуті знання удосконалила у сумочному цеху, що працював у нашому селі.

Це дуже скрупульозна робота, яка вимагає терпіння. Восени, коли ламають кукурудзу, треба вибрати найкращі біленькі листочки з тих, що огортають стручок. Заготовки замочую у теплу воду, аби були податливими і не ламалися, потім надаю їм потрібну форму. Так, приміром, для виготовлення сумок та шапок необхідні спеціальні дерев'яні колоди із цвяхами, на які намотуються прутики з шумеля.

Для виготовлення кожного окремого виробу застосовується індивідуальна технологія, а щоб вони вдавалися красивими і милували зір – треба все робити з любов'ю, вкладаючи у виріб часточку власної душі. Мені це заняття заспокоює нерви і приносить неймовірне задоволення. Часом перед очима постане якась картинка, відразу поспішаю втілити її у життя. Так з'явилися на світ ляльки, у виготовленні яких за форму беру пусті пляшки з-під "Фанти". Під час виготовлення вази для квітів обплітаю пляшки з-під солодкої або мінеральної води. Оригінальні кухонні набори виходять, коли шумелю „одягти" на фігурні склянки з-під коньяку та стаканчики.

Обплітаю і корчаги, виготовляю тарілки для хліба і фруктів. Робота хоч і цікава, та насправді зовсім не легка. Після того, як цілий день в'яжу, ввечері руки болять. Але коли отримуєш задоволення від результату своєї роботи, то жодні труднощі не страшні.

 Щоразу майстриня поповнює цей перелік новими неповторними виробами. Оригінальні сувеніри, зроблені вмілими руками, народна умілиця роздаровує друзям і родичам, тож красуються вони у вітринах їхніх. Каже, що вазу може виготовити за дві години, а от корчагу – за два дні.

Погодьтеся, доволі оперативно. Технологію виготовлення виробів із шумелі за півстоліття Єлизавета Тобола відпрацювала досконало. Залюбки ділиться майстерністю з бажаючими: щосереди вона проводить майстер-клас для маленьких вихованців дошкільного закладу ім. Св. Катерини. Поки що вчить малечу скручувати прутики, коли це добре в них виходитиме, перейдуть до виготовлення деталей.

Єлизавета Людвігівна народила і зростила четверо дітей – Еріку, Анну, Івана та Альошу. Має шестеро онуків. Каже, що Еріка, яка наразі проживає у Новому Селі, також вміє в'язати сумки. А от із онуків ремесло від бабки переймає наймолодша – Ренатка, якій у жовтні виповниться п'ять рочків. Тож для продовження родинних традицій підростає достойна зміна.

Теги: солома, кукурудза, сувенір, майстриня

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати