Без води — ні туди і ні сюди, або Як здійснюється програма "Питна вода Закарпаття"

На її основі розроблена й затверджена обласна програма "Питна вода Закарпаття" на 2006-2020 роки..

Прокоментувати її, а також розповісти, що вже зроблено, кореспондент УКРІНФОРМУ попросив заступника начальника головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Закарпатської обласної держадміністрації Миколу ЧЕРНЕНКА.

- Питною водою з централізованих систем водопостачання різної форми власності користується близько 440 тисяч закарпатців, або близько 37 відсотків населення краю, - сказав Микола Григорович.- Дещо краща ситуація в Ужгороді та Мукачеві - тут населення забезпечене водопровідною водою відповідно на 98,4 та 84 відсотки. Середній показник у решті населених пунктів - 25%. Ще гірше становище у селищах і селах: з 800 тисяч жителів водопровідною водою тут користуються всього 12,3 відсотка людей.

Ці загалом невисокі цифри є наслідком проблем, які накопичилися у водопровідно-каналізаційному господарстві області за останні роки. Вони потребують термінового вирішення і значних фінансових вкладень. Адже у зношеному й аварійному стані перебувають до 40 відсотків мереж водопостачання, 30% мереж водовідведення, значна кількість енергоємного обладнання відпрацювала нормативні строки експлуатації й потребує заміни. Витрати води під час її транспортування та розподілу сягають у середньому 30%, а в окремих містах - понад 50%. Значна частина міст і селищ Закарпаття забезпечується питною водою за графіком. Подекуди питна вода за окремими показниками не відповідає вимогам державних стандартів. Турбують і її лабораторні аналізи. Наприклад, у 2004-му, порівняно з попереднім роком, відсоток проб, що не відповідали вимогам держстандарту "Вода питна", навіть збільшився. Найвідчутніше мікробіологічне забруднення водопровідної питної води спостерігається у Перечинському, Великоберезнянському, Ужгородському, Мукачівському та Міжгірському районах.

Отже, вважає Микола Черненок, назріла нагальна потреба в реформуванні та розвитку цієї важливої галузі житлово- комунального господарства. Отож обласна програма "Питна вода Закарпаття" розроблялася не тільки у відповідь на аналогічну загальнодержавну програму, але й у зв'язку з невідкладними потребами нашого краю. Згадана програма спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення області якісною питною водою у достатній кількості відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водозабезпечення".

Програма передбачає три етапи виконання. На першому /2006-2010 роки/ передбачено стабілізувати фінансово-економічний стан підприємств питного водопостачання та водовідведення шляхом запровадження економічно обгрунтованих тарифів і послуг, здійснити заходи щодо економії питної води та зниження енергоємності її виробництва, створити сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій, забезпечити дослідження й охорону джерел питного водопостачання /інвентаризація й екологічна оцінка стану поверхневих і підземних джерел, розроблення прогнозів їх якості і т.д./, відновити й реконструювати у селах системи питного водопостачання, котрі перебувають у непрацюючому стані, поліпшити якість питної води.

На другому етапі /2011-2015 роки/ треба розширити обсяги робіт з відновлення, реконструкції і будівництва систем питного водопостачання та водовідведення міст і сіл, підвищити ефективність і надійність функціонування систем питного водопостачання та водовідведення. На третьому етапі /2016-2020/ планується завершити здійснення найбільш капіталовитратних заходів, які дадуть змогу докорінно поліпшити забезпечення населення краю якісною питною водою. Конкретні заходи заплановано здійснити у кожному населеному пункті області, де є централізоване водопостачання та водовідведення.

Отже, від затвердження на двадцятій сесії облради програми "Питна вода Закарпаття" на 2006-2020 роки трохи більше року. Що зроблено?

- Вже у листопаді минулого року,- згадує Микола Черненок,- відбулося засідання комісії, на якому розглядався хід виконання програми, зокрема бюджетної підпрограми "Розвиток і реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення" у 2006 році. Вона охоплювала шість об'єктів, на фінансування яких передбачалося виділити 1960 тисяч гривень. Станом на 1 січня ц.р. кошти освоєні повністю. Разом з тим, додає Микола Григорович, виконання програми торік здійснювалося і за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів, реалізацію заходів щодо запобігання аваріям і техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві. Цими коштами у 2006 р. було профінансовано роботи на водозаборі в Перечині, водогоні Геча-Мала Гора в Береговім, водопровідних мережах у Сваляві, ділянці міського водогону в Хусті, очисних спорудах у Воловці.

Реалізація програми триває. Ще торік у Мінбуд України подано перелік об'єктів, що фінансуватимуться у 2007-му за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, у т.ч. на об'єкти водопостачання і водовідведення /в сумі 3535,1 тисячі гривень/. У згаданому міністерстві захищено й перелік об'єктів, що фінансуватимуться цьогоріч за бюджетною програмою "Розвиток та реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення" /2352 тис. грн./. Таке фінансування дозволило б вже у поточному році виконати чимало позицій зі згаданої обласної програми "Питна вода Закарпаття".

Було б непогано, каже на завершення розмови Микола Черненко, якби до виконання "водної" програми енергійніше долучалися й органи місцевого самоврядування області, тобто діяли, не чекаючи коштів з держбюджету.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати