Європейський успіх закарпатців
Минулого місяця в Угорщині (Дунауйварош), відбулася гра за чемпіонство з американського футболу між "Тиграми" з Ніредьгази та "Загарбниками" з Бейкешчабо. З розгромним рахунком 45:7 перемогли "Тигри". Приємно, що у їх складі грало шестеро гравців ужгородських "Лісорубів": Юрій Нагорняк, Василь Йордан, Максим Недзельский, Віталій Мельник, Євген Рахімов та Павло Лесів.
Подібний тріумф для закарпацтів не перший, адже беруть вони участь у чемпіонаті Угорщини вже досить давно. Принаймні міжнародні правила не забороняють грати за дві команди в різних турнірах. Як розповів "Закарпатці" голова обласної федерації американського футболу Юрій Нагорняк, усе почалося ще в 2005 році. "Ужгородців – тоді ми називалися "Воїни" – запросили в Будапешт для товариських ігор з місцевими командами, – каже він. – А ми взяли й перемогли у всіх поєдинках, навіть у грі з віце-чемпіонами Угорщини. Хоча тоді в сусідів цей вид спорту був на доволі примітивному рівні, сам факт, що українці з Ужгорода їх перемогли, став справжньою сенсацією". За його словами, саме після цих поєдинків чемпіони Угорщини, "Будапештські Вовки", запросили нашого квотербека Василя Йордана грати в їхньому складі. Він пограв за цю команду весь наступний сезон і став у їх складі чемпіоном. А потім був успіх у Південно-східній лізі (команди з Угорщини, Сербії, Словенії, Словаччини, Австрії і навіть Туреччини). Там же Василь Йордан разом із "Будапештськими Вовками" дістався до фіналу, в якому зіграв з командою "Белградські Вовки". "Розвиток подій у тому матчі був як у сюжеті голлівудського кіно: за 1 хвилину 30 секунд до кінця поєдинку вигравали 13 очок, – згадує Ю. Нагорняк. – І завдяки двом тачдаунам на останніх секундах серби перемогли. Для пересічного спортивного вболівальника це досягнення ідентичне успіху "Манчестера" проти "Баварії" в Лізі чемпіонів 1999 р. Після цього американський футбол у Східній Європі отримав новий поштовх до розвитку". Щодо Йордана, то він у підсумку отримав цікаву пропозицію від "Тигрів" із Ніредьхази. Як і нинішній президент федерації Юрій Нагірняк та Сергій Логін. Чому саме звідти? Можливість частіше відвідувати тренувальний процес, зігруватись з партнерами дозволяла показувати якіснішу гру. Плюс команда досить непогано фінансувалася. Потім до них приєдналися Максим Недзельський та Євген Рахімов, ще наступних сезонів – Павло Лесів і Віталій Мельник. І бойовий склад з Ужгорода привів угорців до чемпіонства. Крім того, цього року троє закарпатців стали віце-чемпіонами Східноєвропейської ліги у складі "Будапештських Вовків". До перемоги не вистачило 1 очка – у фіналі знову програли спортсменам із Белграда – 33:34.
Угорська федерація американського футболу, до речі, зрозуміла, що всю погоду в Ніредьгазі роблять українці, тому з наступного року вводитиме ліміт на легіонерів...
У "Лісорубах" – зміна поколінь
Проте ужгородські майстри розвивають не тільки угорський американський футбол, а й закарпатський. Ужгородські "Лісоруби", які здивували всю країну тим, що перемогли в чемпіонаті в 2009 році, наразі без трофеїв. "Пам'ятаючи про переможний рік, ми гадали, що станемо чемпіонами і в 2010-му, або хоча б до фіналу дійдемо, – розповів голова федерації та тренер "Лісорубів" Юрій Нагорняк. – На жаль, не вийшло. Після нашої перемоги всі команди країни стали на голову вищими і дуже не хотіли допустити до п'єдесталу провінційний Ужгород. Ми пробудили в суперниках здорову спортивну злість". Українські команди почали серйозніше ставитися до ігрової підготовки, а "Лісоруби" залишилися на старому рівні. "Ми навіть із групи не вийшли, – продовжив Ю.Нагорняк. – Грали з київськими "Слов'янами", амбіційним "Київ Jets", який має неймовірні для нашого спорту бюджети (десятки тисяч доларів) та мінськими "Зубрами", котрих ми перемогли в фіналі 2009-го, та які тримали на нас величезний зуб. На жаль, ми програли 2 з 3 поєдинків та склали чемпіонський титул".
А далі? А далі була зміна поколінь. За словами голови обласної федерації, у 2011 році "Лісоруби" просто не заявлялися на чемпіонат – тренерський штаб вирішив, що команда не готова. "Останніми роками не набирали новачків, і виникла вікова прірва. Скоро будемо готувати команду практично з нуля", – зауважив тренер.
Варто зазначити, що "куються" одні з найкращих "американців" у не надто привабливих умовах. Зокрема тренуються вони на не зовсім пристосованому полі "Буревісника", не маючи при цьому власної бази. "Наприклад, у тому ж Донецьку футбольні традиції на височенному рівні, – каже Юрій Нагорняк. – Готуються на базі Донецького національного технічного університету, мають два склади із загальною кількістю гравців близько 100 чоловік, стабільне фінансування клубу, тренажерний зал, навіть манеж для тренування взимку. І все тому, що у них багато людей, зацікавлених у цьому виді спорту. А ще вони постійно їздять на збори у європейських клубах, де переймають досвід. Словом, команда має все для розвитку. У нас же умови мінімальні".
Американський футбол – як туристична заманка
Проте у людей, які займаються цим видом спорту в Ужгороді, ентузіазму не меншає. Зокрема вже восени оновлені "Лісоруби" планують взяти участь у Кубку України, а наступного року – в чемпіонаті. "Якихось завдань перед собою не ставимо, головне для нас – досвід для молоді", – зазначив Ю. Нагорняк. Крім того, він та його тренерський штаб планують розвивати американський футбол ...як шоу. "Будемо розвивати його як атракціон – наприклад, давати можливість простим ужгородцям пограти з нами просто так. Ну, це буде як стрибки з парашутом", – жартує тренер. Також він позитивно відноситься до ідеї розвитку чірлідерз групи – команди дівчат, які танцюють під час перерв у грі: "В Ужгороді вже є одна – з туристичного відділення географічного факультету УжНУ (завдяки його завкафедри Федору Шандору). Це, до речі, така сама туристична атракція. У тій же Москві на американський футбол ходять заради чірлідерз. Його, як і футбол, слід піднімати на високий рівень. Це, повірте, людям сподобається, адже у нас не так багато яскравих спортивних подій. І американський футбол може заповнити цю нішу".
Денис Фазекаш, "Закарпатська правда", Karpatnews.in.ua