В принципі, останньою, так би мовити, краплею, що переповнила чашу терпіння, став той факт, а скоріше -- лист-відповідь Закарпатської обласної прокуратури за підписом в.о. прокурора А. Савченка народному депутату України, голові підкомітету ВР з питань прав людини пану Ю. Гнаткевичу. Це "шедевр" епістолярного жанру, як його влучно вхрестили журналісти із інтернет-сайту "Закарпаття онлайн" ."Просто усім жінкам, які зазнали насильства з боку чоловіків, слід пам'ятати, що якщо свідків побиття немає (а хто б'є при свідках?), то їх не побито, а вони впали зі сходів. Особливо, якщо бив прокурор", – таке резюме колег із "Закарпаття онлайн".
Одним словом, як йдеться далі в листі, колишній чоловік пані Інни, а нині прокурор Великоберезнянського району, не бив колишню дружину, але бачив, як вона посковзнулася на сходах і впала на спину, а звідти, мовляв, легкі тілесні ушкодження, з якими постраждала і звернулась в медзаклад.
Зауважте, що сталося це, зі слів того ж прокурора, десь близько 23.00 години вечора і знаходився він на половині будівлі, яка належить пані Інні. Що він там шукав близько опівночі?
Відповідей немає, а тому пані Інна в своєму листі до прокурора Савченка задає, окрім того, і ще декілька запитань (всього сім), на які просить його відповісти. В дуже, я вам скажу, незручну ситуацію попадає пан Савченко, а він, як стверджує пані Інна, в тісних стосунках з її колишнім чоловіком і яких "поєднує" грошовий борг в десятки тисяч доларів.
А там, де замішані гроші, панове прокурори, неважко надибати і мотив, чи не так? Хотіти треба, але як ми бачимо із тих епістолярних пасажів наших доблесних обласних прокураторів, задача в них трохи інша – спустити на гальмах справу і відбілити свого цімбора. При тому не гребуючи моральною шкодою, яку завдають оточенню.
Нехай буде на совісті одного із провідних очільників ужгородської медицини, син якого також служить в прокурорській структурі, фактичне порушення норм утримання пані Конар в лікарні і всього, що там мало місце. Попросили чоловічка і не зміг відмовити, а де ж мораль, совість і, зрештою, клятва Гіппократа?
Та Бог з ними, докторами. Мене особисто зачепило інше, а саме той момент, де "прокуратор" Савченко робить якісь дивні спроби принизити пані Конар: "Повідомлення окремих ЗМІ про те, що Конар Інна є журналісткою, не відповідає дійсності...". Дослідча перевірка, пише далі пан Савченко, встановила, що вона є керуючою відділення "А-Банку". Але ж одне іншому аж ніяк не шкодить і журналіст -- це скоріше покликання, аніж професія.
Скажіть пане Савченко, ваші слідчі і ви самі взагалі газети читаєте, інтернет переглядаєте? Якщо так, то ви не могли не помітити, що пані Інна тільки в своєму блозі на сайті "Закарпаття онлайн" видала цілу купу записів, а ще публікації в друкованих виданнях і, зокрема, в "Трибуні".
Та ми, кохані ви наші правоохоронці, радо публікували її матеріали і знаходили там важливість тем, проблем в суспільстві, адже пані Конар окрім основної роботи ще є і громадським діячем, очолюючи громадську організацію "Червона Калина". Так, вона балотувалась на виборах від Української партії і допомагав їй голова обласного осередку і голова виконкому "Просвіти" Павло Федака. До речі, там в "Просвіті" і зародилась ідея конкурсу українських вишиванок. То може вам, панове з прокуратури, ріже око вишиванка, а можливо і все що українське і служите ви декому чи дечому іншому, а не народу України, присягу якому давали?
Запитання далеко не риторичне, а тому абсолютно правий був пан Федака, який фактично допоміг пані Конар, надати отому конфлікту, якщо хочете, публічності. А тим і сильна, панове, ота четверта влада, як називають ЗМІ, бо може надати розголосу викрутасам влади, до якої ми, зрештою, як до третьої зараховуємо і прокуратуру.
Я б на місці пані Конар ще б звернувся з отим всім гармидером і "шедеврами" до такої телепередачі як "Критична точка", що на ТРК "Україна". Думаю, хто час від часу переглядає цю передачу, той не дасть збрехати, що там на відсотків десь під 40 якраз і йдеться про катування в міліції, свавілля і безтолковщину в тій же прокуратурі.Нехай би побачила наших "доблесних" савченків і вся Україна, і генеральний прокурор, може подіяло б?
Взагалі я особисто мислю так, що в справі побиття пані Інни її колишнім чоловіком, подібно крапку ставити ще ранувато, і про це вартувало б добре подумати і пану Конару і його колегам. А ховатися під вивіскою, що то, мовляв, "приватна справа" не гоже, бо де тоді честь, совість, мораль людська? Вартує напевно і докторам деяким ужгородським переглянути свою позицію в цій справі. Ну, не впаде ні в кого корона з голови, а честь зберегти є можливість.
От такі справи, а на закінчення хотілось би побажати пані Інні витримки і знайти в собі сили вистояти і зберегти себе для майбутньої роботи як на громадській, так і політичній ниві, посадити, зрештою, в Ужгороді, а можливо і деінде ще не одну алею червоної калини, а в публікаціях своїх будити національну ідею, брак якої ми відчуваємо.
Шануймося!