У першій половині повної азарту і драматизму гри уболівальники, що під прапорами України і Угорщини вщерть заповнили трибуни стадіону обласного центру Закарпаття, не побачили голів. Та вже на початку другого тайму досвідчений угорський форвард Йожеф Кіпріх забив один за одним два голи у ворота господарів, куди невдовзі вцілив м'ячем і Іштван Салої. Перший офіційний гол збірної України у ворота угорців провів майже під кінець гри уродженець Закарпаття, тодішній форвард одеського "Чорноморця" Іван Гецко, який раніше виступав і за збірну СРСР. У серпні того ж року, збірна України спробувала взяти реванш, але матч-відповідь в угорському місті Ніредьгаза також програла, правда, уже з меншим розривом - 2:1.
"І все-таки, яка разюча зміна: тоді ще незнана у світі жовто-блакитна збірна тепер уже - в еліті європейського футболу, а торік виборола право участі у фінальній частині чемпіонату світу, де дісталася чвертьфіналу. А футбольна Угорщина ж в останні п'ятнадцять років сповзала все вниз і вниз...", нагадує Дьєрдь Дунда, свідок матчу, автор матеріалу "Історичний матч збірних України і Угорщини", що опублікований і в газеті "Справжнє карпатське слово правди". Через п'ять років Україна спільно з Польщею організовують чемпіонат континенту з футболу, угорські ж уболівальники можуть лише помріяти, щоб колись збірна Угорщини брала участь у якомусь там турнірі високого рівня. Розвиток українського футболу протягом 15 років дає привід не лише для роздумів, він водночас є і повчальним констатує Karpatinfo.
Степан Ваш, Укрінформ, з Будапешта
29 квітня 2007р.
Теги: