Чотирьох закарпатців впіймали на вирощуванні маку

Наше майбутнє 12.07.2011 / 16:47:00
На Закарпатті, як і в сусідній Угорщині чи Словаччині мак споконвіку був і є невідємним атрибутом на городі: як приміром петрушка, цибуля або тмин. Але геополітичні зміни привели до того, що райвідділи УМВС України отримали завдання по "дати показник" по виявленню цього "зілля" в Україні.
Якщо до цього року УМВС "промишляло" на "Великій дорозі"-ДАІ, або шукало проблем рядовим громадянам під час різних життєвих складнощів-оказій: сімейні розборки, пиятики різного типу і т.д., то зараз залізають у город і шукають-рахують більше 100 стебел маку, бо до 100 стебел-адміністративна відповідальність, а після 100-кримінальна.
Так минулого року до моєї мами - завітали 4 "гостей": дільничий з Данилова, слідчий з Хуста і 2 стажори. Перерили весь город- знайшли десь 80 стебел, стажори отримали завдання- ринулися по сусідніх городах - знайшли ще, разом 115.
Все описали, перевязали по 10 штук білою ленточкою. Перелякана мама вперше в житті зіштовхнулася з доблестною міліцією, ледве дух переводила і все питалася, чи її вчительку з 40-річним стажем, відмінника освіти, депутата 4 скликань районної ради не дадуть до газети. А що ж "правоохоронці"?
А вони "упивались властью", оформляли протокол і заспокійливо так говорили, щоб мама знайшла 2 понятих-сусідів, які не будуть ляпати язиком, а тоді завтра в Хуст, а там будемо "рішати" що і як, звичайно "не за так".
Мама вперше в житті мала зустріч з нашою доблесною міліцією і отримала шок після якого, на жаль, зателефонувала лише через 2,5 години, коли "рекетири в погонах" вже здали успішні рапорти, з протоколами підписаними як самими пострадалими, так і недалекими сусідами про знешкодження чергової партії зілля.
Я чуть інфаркт неотримав, почувши, що мама, невістка і сусіди підписали все і вся без ніяких.

P.S.
В 1933-1934 роках під час ГОЛОДОМОРУ, в селах українці їли своїх дітей, а навколо сіл, в заградотрядах стояли ті ж українці, але ці вже отримували "пайок".
Цікаво, що українці, які "бичкували своїх" у 1933-1934 роках змалку ходили до ЦЕРКВИ, слухали на уроках ЗАКОН БОЖИЙ, бабця і дідусь розповідали їм про славні традиції козацької вольниці і т.д.
А сьогоднішіні "правоохоронці-українці", що як таті-розбійники прийшли вже до хати грабувати - вони ЗАКОН БОЖИЙ не слухали і виховувались на інших традиціях і нарешті відповідну освіту і "місця" в УМВС здобували не просто так - зараз їх треба "відробити".
Але не все так просто: завтра цей "правоохоронець-грабіжник" попадеться лікарю-"колезі", а його дітки підуть до школи, теж до вчителя який захоче "відбити" затрачене на навчання і карєру.
Аналізуючи все це приходжу до висновку про "світле майбутнє" наше завтрашнє, яке обіцяє бути неоднозначним.