Територія природно-заповідного фонду Закарпаття збільшиться на 2 тисячі гектарів

За кількістю територій взятих під охорону, наша область посідає одне з перших місць в Україні. Андрій Погорєлов, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, каже, що й нині обласні екологи працюють над подальшим розширенням природно-заповідного фонду та роблять усе можливе, щоб очистити область від хімічних речовин. Про все це та інші питання екології у краї – наша розмова з начальником держуправління.

– Знаю, що на Міжнародній виставці "Довкілля для України", яка відбулася у квітні ц.р. у Києві за рейтингом загальноукраїнського проекту "Екологія, довкілля та природокористування в Україні" за активну участь в реалізації державної екологічної політики на регіональному рівні Вас нагороджено іменним дипломом "Лідер природоохоронної діяльності 2010". Що для Вас особисто означає така нагорода?

–  У першу чергу, це означає, що державне управління працює у правильному напрямку щодо реалізації державної екологічної політики. Закарпаття серед областей-лідерів за площею природно-заповідного фонду. Нині в області взято на облік 454 об'єкти природно-заповідного фонду у тому числі 420 об'єктів місцевого значення. Минулого року нам вдалося зробити багато для розширення територій ПЗФ та створення нових об'єктів, у цьому році підтримуємо той же темп.

–  В області з'являться нові заповідні території?

–  За погодженням з держуправлінням проводяться заходи зі створення регіонально-ландшафтних парків ,,Синяк" (4631,2 га) та ,,Петрос" (10865,6 га). Наразі під координацією держуправління проводяться заходи зі створення ботанічних заказників місцевого значення загальною площею понад 2 тисячі гектарів. У результаті в області з'являться: тимчасовий ентомологічний заказник місцевого значення "Жорнина" (Мукачівський район), лісовий заказник "Тополина" (Свалявський район), ботанічні заказники місцевого значення "Буштинський парк Льодовикового періоду" (Тячівський район) та Авашські гори (Хустський район), а в Ужгороді – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Ясен Масарика".

– Які саме заходи потрібно проводити?

–  Наразі тривають процедури погодження з землекористувачами, готуються рішення сесії, проводиться робота з пропаганди.

–  Що є основним лейтмотивом пропагандистської роботи?

– У подоланні сучасної глобальної екологічної кризи визначальним є формування екологічної свідомості, культури і цілісного екологічного світосприйняття. Культура поведінки взагалі та екологічна культура зокрема формується під впливом багатьох чинників, серед яких одним із головних є екологічна освіта та усвідомлення наслідків недбалого ставлення до довкілля. Лейтмотив пропаганди, що провадить держуправління є насамперед привернення уваги громадськості до проблем охорони довкілля, підкреслюючи роль кожної людини. Саме усвідомлення того незаперечного факту, що кожен з нас, прямо або опосередковано впливає на розвиток екологічної ситуації в регіоні повинно спонукати до поліпшення ставлення людей до довкілля. Люди повинні відчувати відповідальність за майбутнє нашого краю і, якщо хочете, планети. Питання бережливого ставлення до природи має турбувати кожного, адже природа є вічною і незмінною цінністю. Роль мас-медіа у питанні пропаганди є вирішальною.

– Вивезення хімічних засобів захисту рослин – серед пріоритетних завдань держуправління.

– Заходи, розпочаті держуправлінням ОНПС в Закарпатській області у 2007 році з контейнеризації та вивезення на утилізацію непридатних та заборонених до використання пестицидів, заплановано продовжити й у поточному році, зокрема, за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Наразі, на проведення таких заходів виділено 2 мільйони гривень рішенням сесії Закарпатської обласної ради. Зараз держуправлінням проводиться процедура відкритих торгів по визначенню виконавця робіт.

Мінприроди України за кошти державного фонду ОНПС планує вивезти з території Закарпатської області на утилізацію 177,7 тонн непридатних пестицидів.

– Таким чином буде вивезено увесь обсяг хімічних речовин, що зберігається в області?

– Так. Нині в області накопичено 265,95 тонн хімічних засобів захисту рослин, які є непридатними до використання. Спільними зусиллями Мінприроди і держуправління наша область буде очищена від пестицидів накопичених за багато років. Звичайно, питання вирішувалося б скоріше, якби органи місцевого самоврядування більше переймалися цим, а не чекали, що хтось прийде наводити їм порядок у районі. Наприклад, Хустська райдержадміністрація звернулася до держуправління з листом про те, що готова виділити кошти для вивезення ХЗЗР, які зберігаються у с. Рокосово на території ВАТ "Агрокомплекс".

 – Нещодавно на сесії облради прийнято рішення ініційоване держуправлінням про затвердження Переліку видів судинних рослин, що підлягають особливій охороні на території регіону. Який ефект дасть таке рішення?

– Так званий "Регіональний червоний список" нині налічує 213 видів рослин. Не кожна з рослин, яка є у згаданому переліку, занесена до Червоної книги України, однак для нашої області вони мають важливе значення. Чимало є таких видів, що згодом будуть запропоновані до "Червоної книги України". Доцільність затвердження зазначеного списку підтверджено також науковим обґрунтуванням Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ. Дане питання було також обговорено на початку року під час засідання обласної комісії, що діє при держуправлінні. Рішення обласної ради насамперед забезпечить умови покращення охорони, збереження та відтворення рідкісних і зникаючих видів судинних рослин, створення умов для їх відновлення та врахування при виконанні господарських заходів.

– Які заходи проводяться для створення екомережі області?

– Екомережа це територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біорізноманіття, безпосередньо через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища..

Загальний проект схеми екомережі Закарпатської області готовий. Створюючи схему екомережі враховувалися пропозиції земельників, лісівників, науковців та природоохоронців. Зараз у районних радах на погодженнях знаходяться проекти схем для районів. Коли усі схеми будуть погоджені і прийняті, їх розглядатиме Громадська Рада, що діє при держуправлінні. Після громадського обговорення проект схеми екомережі затверджуватиме сесія обласної ради.

 – Що очікується від створення екомережі?

– Зрозуміло, Природа, екосистеми і ландшафти не визнають адміністративних та політичних кордонів. Один елемент екомережі (ключова територія чи екокоридор) може мати межі у декількох адміністративних районах, областях чи навіть країнах. Україна як європейська держава – сторона багатьох міжнародних природоохоронних конвенцій та угод бере активну участь у формуванні Всеєвропейської екомережі. Тобто як і всі інші учасники процесу має зобов'язання інтегрувати національну екомережу до Всеєвропейської, включаючи питання як проектування і формування, так і управління екомережею. Екомережа повинна забезпечити потужне підґрунтя для сталого (збалансованого) розвитку країн та регіонів.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області

Теги: природно-заповідний фонд, екосистема, ландшафт

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати