Саме в цьому контексті слід розглядати велелюбні заяви начальника Генштабу ЗС України генерал-полковника Григорія Педченка, який в даний момент перебуває з офіційним візитом в Угорщині (візит тривав з 22 по 24 червня - редакція Закарпаття онлайн ). Розповідаючи про величезні перспективи україно-угорського військового та військово-технічного співробітництва, Педченко заявив: "Між Угорщиною і Україною немає жодних проблем, які б заважали розвитку двосторонніх відносин". Ці та їм подібні заяви українських посадових осіб слідують в контексті аналогічних запевнень кінця 2010 року, що прозвучали під час зустрічей Президента України, українського прем'єра і глави Верховної Ради Україні з вищим угорським керівництвом - президентом і прем'єром країни, а також головою Державних Зборів Угорської Республіки.
Разом з тим, нинішня політика Угорщини щодо сусідніх країн і, зокрема, України, створює напруженість у регіоні та суперечить українським національним інтересам, - заявив керівник Центру військово-політичних досліджень, головний редактор інтернет-проекту "ФЛОТ2017" Дмитро Тимчук . Зокрема, на сьогодні Угорщина демонструє яскраво виражений курс на підтримку співвітчизників в сусідніх країнах, аж до ініціації питання автономії місць їх компактного проживання.
Показовим у цьому плані, за словами експерта, є прийняття 26 травня 2010 змін до закону Угорської Республіки про угорське громадянство. Цим законом Угорщина запропонувала зарубіжним співвітчизникам приймати разом з нинішнім громадянством також і угорське громадянство (що для мешканців України, як і у випадку з румунським громадянством, є перепусткою для вільного пересування по ЄС). При цьому угорська влада фактично проголосили курс на підтримку боротьби угорців у сусідніх державах за автономію та протидії асиміляції, а також проголосили активізацію культурної експансії в Карпатському регіоні. При цьому на подібну діяльність Угорщина в 2011 році значно збільшила фінансування з держбюджету.
За словами Дмитра Тимчука, така політика є прямою загрозою національній безпеці України, враховуючи кількість проживаючих на її території етнічних угорців, зокрема, на Закарпатті. При цьому інші країни, що володіють куди меншим військово-політичним потенціалом, ніж Україна, не бояться адекватно реагувати на цю загрозу. Наприклад, Словаччина, попри всі наміри нинішньої словацької влади нормалізувати відносини з Угорщиною, з прийняттям зазначених змін до угорського закону екстрено зібрала свій парламент і прийняла закон Словацької Республіки "Про державне громадянство", спрямований на протидію угорської експансії.
Україна ж явну загрозу просто ігнорує. Більше того: в спробі підмазати до ЄС, Київ замість проявити хоч якусь заклопотаність твердить про велику дружбу з Угорщиною і "відсутність проблем, які б заважали розвитку двосторонніх відносин".