Працював заклад на громадських засадах у пристосованому приміщенні. У 1980 році народний музей був реорганізований в Хустський відділ Закарпатського краєзнавчого музею. А через рік відбулося його відкриття у новому триповерховому приміщенні, над будівництвом якого працював увесь район.
Десять залів загальною площею півтори тисячі квадратних метрів – таким музеєм могли похвалитися далеко не всі великі міста. У 2000-му році Хустська міська рада прийняла музей під свою опіку, зробивши його муніципальним. Та на покращенні музейної справи це не позначилося.
За 25 років будівля значно зносилася і потребує невідкладного ремонту. Нині підлога попровалювалася прямо в експозиційних залах. Музейна колекція з 5 тисяч експонатів теж постраждала від наших постійних реформ: значну їхню частину перевезли до Ужгорода. Значно зменшилася й кількість відвідувачів. Якщо раніше було по 7-8 екскурсій на день (в основному за рахунок ближніх оздоровниць), то тепер стільки ж набирається... на місяць. Приїжджають переважно школярі.
Але все-одно музей у Хусті потрібен, адже це місто увійшло в історію як столиця Карпатської України. І хто повинен мати найцікавішу експозицію цього періоду, як не хустяни? (До слова, зал Карпатської України в музеї найцікавіший). Тут розміщується і Хустський виставковий зал.
Тому приємно, що міська рада звернула нарешті увагу на муніципальний музей. Як розповіла директор музею Наталя Неметова, цього року в бюджеті Хуста закладено 160 тисяч гривень на ремонт покрівлі, підлоги, встановлення автономного опалення. І вперше за часів незалежності 70 тисяч гривень виділяють на поповнення фондів.
Хочеться вірити, що після стількох років занепаду Хустський краєзнавчий музей нарешті отримає друге дихання.
Олександр ГАВРОШ, "Старий Замок "Паланок"-Мукачевo.net
26 квітня 2007р.
Теги: