На Виноградівщині пройшов «Традиційний музично-танцювальний фестиваль»

За ширмою такого бюрократичного найменування жителі прикордонної Оклігеді приймали  друзів з Угорщини, Румунії та Словаччини,  у піснях , танцях і живому спілкуванні демонстрували один одному культурно-етнографічні особливості своїх регіонів.

-Ми приймаємо не просто друзів,- каже неветленфолівський сільський голова Йосип Оросі. – Це наші партнери з румунських Сотмара, Домодіда, словацького села Янок та угорського Опалі. Разом із органами місцевого самоврядування цих населених пунктів спільно реалізуємо міжнародний проект, що фінансується фондами Євросоюзу. Один із партнерів проекту "Спілка друзів Опалі" одночасно виступає і його координатором  та контролером.

Загалом з виграного на конкурсі гранту для проведення фестивалю Неветленфолу отримало біля 13 тисяч євро. Сума могла би бути  на третину більшою , та через брак коштів сільська рада не спромоглася забезпечити власний  внесок за участь у проекті. Але й отриманих грошей цілком вистачило для прийому гостей, оновлення  сцени літнього амфітеатру в дубовому гаю, а головне – для придбання музичних інструментів місцевому вокально-хореографічному ансамблю "Золотий колос".

Просто на сцені фестивалю  новенькі контрабас, акордеон, кларнет та скрипку випробовували музики цього колективу. А ще у цей день тут звучали колоритні   пісні жіночого ансамблю "Нопшугар" ( Янок), угорські наспіви з Опалі, зривали оплески глядачів танцюристи із Сотмара і Домодіда. Як завжди, майстерністю виконання відзначалися композиції нашого фолк-гурту "Кокош-банд".

Виступи своїх колективів охоче представляли керівники закордонних делегацій. Та обговорення жвавіше відбувалося за гостинними столами, де учасники фестивалю гасили спрагу прохолодним пивом, смакували неповторними місцевими голубцями, бограчем та боб-гуляшом. А куди ж поділися черешні і черешневі страви, на які в минулі роки з"їжджалася сила-силенна їдоків з довколишніх сіл і закордону?

-Черешневий фестиваль і день села стали другою частиною дводенного міжнародного проекту розвитку прикордонної багатокультурності,- пояснює Йосип Оросі.- Адже черешні – не просто бренд, який увібрав у себе культурно-етнографічні цінності краю, для багатьох  місцевих жителів вирощування солодких фруктів стало важливим елементом їхнього господарювання.

Солідний статус фестивалю засвідчила присутність на ньому чільників угорського консульства , чималий мас-медійний десант, а також солодкі слова вітання з уст заступника голови райдержадміністрації Єви Райз. Прикро в черговий раз відзначати, та черговою ложкою дьогтю у діжці черешневого напою міжнародного культурного дійства стали вкрай розбиті дороги на під"їздах до мальовничого гірського села.

Гупаючи колесами в безкінечних ритвинах,  було жаль свого авто і соромно за країну, влада  якої так палко демонструє євроінтеграційні бажання і неспроможна навести елементарний лад на дорогах. До речі, цими розбитими шляхами невдовзі вирушить у закордонну мандрівку  чималий культурно-мистецький загін із Неветленфолу. Партнери зустрінуться знову, аби продовжити своє знайомство і спілкування тепер уже на території сільських громад Румунії та Словаччини.

Теги: фестиваль, Клиновецька гора

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати