– Ви трохи більше року попрацювали головою держадміністрації і несподівано вирішили добровільно піти у відставку. Чому?
– Певна інформація про це вже з'явилася в Інтернет-виданнях. Комусь , можливо, зручно причиною такого мого кроку представляти те, що я не знаходжу спільну мову з начальником міліції. Не хочу сказати, що я ним задоволений або ж те, що працює наша міліція ідеально чи там не потрібно робити якісь кадрові зміни. Та це проблема не тільки Виноградівського району і тому аж ніяк не головна причина моєї відставки.
Корені даної ситуації лежать ще у місцевих виборах, коли Партія регіонів не змогла створити у районній раді стабільну міцну більшість, як, до речі, і наші опоненти. Ситуативну перевагу ми й зараз маємо, але вона дуже слабка і нестабільна, що створює серйозні перепони у прийнятті важливих для району рішень. Суперечності всередині ради переросли у сварки , публічні випади і навіть у взаємозвинувачення на сторінках місцевої преси. В останній час я намагався взагалі на них не реагувати. Але одначе такий безлад у раді не припинився і триває вже півроку. Це неправильно і безперспективно, а головне – від цього страждають інтереси району
Можливо, хтось мене не зрозуміє, але насправді моя відставка – це не прояв слабкості і аж ніяк не поразка. Своїм відходом я прагну подати приклад цивілізованого вирішення проблеми заради спільного добра. Сподіваюся, що такий жест буде належно сприйнятий не лише в колі моїх соратників, а діяльність обох гілок районної влади надалі стане більш гармонійною і продуктивною.
– Чи якось пов'язане Ваше рішення піти у відставку з перевіркою КРУ, яка проходить в адміністрації й раді щодо використання бюджетних коштів?
– Ні, зовсім ні. До того ж я нікуди не збираюся виїжджати і завжди готовий відповідати за свої дії. Повірте, якби ми досі не встановили, скажімо, дах над пульмонологічним відділенням у райлікарні, то могли б його вже втратити. А щодо коштів для мого села, то частина їх усе ще на рахунку сільської ради. До того ж Дюла систематично підтоплюється зливовими водами з гори, тому це село має таке ж право на розчистку своїх водовідвідних каналів, як те ж Боржавське чи Ком'яти.
Турбує інше, що депутатські звернення і заяви в пресі уже викликають занепокоєння у наших закордонних спонсорів, завдяки яким у тій же Дюлі здійснються важливий благодійний проект з будівництва дитсадка. Його вартість сягає кількох мільйонів гривень, а у нас чомусь здіймають бучу, коли ми ледь спромоглися вкласти в нього якихось 200-300 тисяч.
– Як зреагувала на Ваше рішення залишити посаду голови райдержадміністрації політична сила, яка Вас сюди делегувала? Ви не раз наголошували, що являєтесь командним гравцем?
– Питання про бажання піти у відставку я поставив перед губернатором і його першим заступником ще два місяці тому. Хочу наголосити, що при цьому я не відходжу від політичної діяльності і надалі залишатимусь у команді Івана Івановича Бушка. Як депутат обласної ради я максимально допомагатиму людині, яка прийде на моє місце. Окремо хотів би сказати про роботу у своєму виборчому окрузі. Вважаю, що вона буде надалі ще більш плідною і продуктивною. Цьому сприятиме мій новий статус як радника голови облдержадміністрації з іноземних інвестицій і заступника голови Закарпатської прикордонної спілки самоврядування.
Зокрема, незабаром ми розпочнемо реалізацію міжнародної програми питної води, яка передбачає забезпечення центральним водопостачанням прикордонних населених пунктів, як русинських так і угорських, по обидва боки українсько-угорського кордону. Це масштабний проект, що фінансується фондами Євросоюзу через спільні дзеркальні ініціативи органів місцевого самоврядування. Через цю ж громадську спілку плануємо для кожного села знайти за кордоном побратима, щоб у такий спосіб залучити наші населені пункти до більш активних євро інтеграційних процесів.
Не залишатиму поза увагою і таку болючу проблему як боротьба з корупцією та хабарництвом. У депутата обласної ради, на мою думку, достатньо важелів, аби ефективно боротися із цим злом. Та слід пам'ятати головне – корупцію підживлює не тільки той, хто бере хабарі, але й той , хто їх дає. Усе це засвідчує, що я аж ніяк не прагну відійти від важливих проблем району, а залишатимусь активним учасником їх вирішення.
– Чи є вже резолюція на Вашій заяві і чи можете назвати свого наступника?
- Резолюції поки що немає, але, думаю, вона скоро з'явиться. Оскільки наступника не я призначаю, то, вважаю, некоректно буде з мого боку передчасно його називати. Скажу лише, що це була моя пропозиція і дана людина стояла в кадровому резерві на голову РДА. Трохи зачекайте і незабаром конкретне прізвище стане всім відоме.
– Зараз багато людей прийшло у владу з бізнесу. Добре це чи погано і як Ви до цього ставитесь?
– Ідучи на вибори, кожна політична партія намагається заручитися передусім підтримкою підприємців. Інтелігенція при цьому залишається ніби на задньому плані. І деякі представники бізнесових кіл убачають у цьому не тільки можливість реалізації власних патріотичних прагнень , але й захисту своїх не зовсім чистих бізнесових справ.
Але теперішня стратегія президента, судячи з діяльності прокуратури й інших правоохоронних органів, такий захист унеможливлює. І це, я вважаю, правильно. Якщо говорити конкретно про депутатів районної ради, то, на мій погляд, у нашій команді таких людей немає. Правда, опоненти стверджують протилежне.
– Ким будете працювати, коли станете екс-головою райдержадміністрації?
– Повертаюся у свій бізнес, який, до речі, немало постраждав за час моєї службовою діяльності. Але намальовуються непогані перспективи і я охоче працюватиму над новими проектами.
– А як поставилася Ваша сім'я до того, що Ви так стрімко зійшли на районний олімп, а тепер добровільно з нього сходите?
– Неоднозначно. Але дружина мене підтримує. Річ у тім, що за останній рік не тільки в будні, але й у вихідні мені рідко вдавалося побути з сім'єю. Це недобре, тому надалі намагатимусь виправляти ситуацію.