За європейськими нормами, цей продукт вже має бути промаркований (містити інформацію на етикетці про вміст генетично модифікованих компонентів).
Фахівці, які проводили дослідження, зазначають, що дев’ять виробників взагалі не згадали, що у складі продуктів міститься соя.
«Це стосується шинки, яку виробляє підприємство «Колос», ковбаси ТОВ «М’ясний альянс» і пельменів ТМ «Левада», — прокоментував
ситуацію Володимир Семенович, начальник науково-дослідного центра випробувань продукції. — Вміст генетично модифікованого соєвого білка в продуктах цих виробників перевищує 5%, а у складі наявність сої не вказана. Про наявність просто соєвого білка зазначають на етикетці «Алан», «Три ведмеді» й м’ясокомбінат «Ювілейний», але їхня продукція не маркована відповідно до європейського законодавства як ті, що містять ГМО. У дитячому харчуванні, на щастя, нічого такого виявлено не було».
Ніхто на сьогоднішній день не може гарантувати безпеку вживання ГМО людиною або сільськогосподарськими тваринами. «Корпорації, які отримують прибуток від впровадження генетично модифікованих продуктів, готові на безліч хитрощiв, лише б не призупиняти прибутковий бізнес, — говорить кандидат біологічних наук, доцент кафедри біохімії й екології харчових виробництв Національного університету харчових технологій Олексій Ситник. — Так, 13 березня
в Парижі (Франція) відбулася прес-конференція групи вчених із Комітету з незалежної інформації й досліджень у сфері генної інженерії (Париж), Інституту біології Університету Каєна (Каєн),
Університету Руана (Мон-Сент-Эньян), які проводили незалежну перевірку даних «Монсанто» з трансгенної кукурудзи, яка реалізовується нею. У ході дослідження вивчався вплив генетично
модифікованої кукурудзи MON 863 на піддослідних тварин. Ця культура містить ген земляної бактерії Cry3Bb1, яка кодує вироблення токсину, який відлякує діабротика (комаху-шкідника). Свої дані дослідники опублікували в березневому номері
наукового журналу, який рецензується Archives of Environmental Contamination and Toxicology. Продукт, схвалений для вживання населенням у Європейському Союзі, виявився токсичним для печінки та нирок».
Останнім часом Україна привертає увагу провідних біотехнологічних компаній, які зацікавлені в просуванні своєї продукції на нові ринки збуту. За даними Науково-дослідного центру випробування, лише 2005 року було засіяно генетично модифікованою соєю 45% посівних площ цієї культури в Україні, а так само — картоплі й кукурудзи. Не варто забувати, що ці рослини вирощують на відкритих полях, й їхня ймовірна шкода для біосфери ще невідома.
«Насіння, харчові продукти та промислова сировина, що ввозяться до України, не реєструються й не перевіряються на наявність ГМО, що повністю виключає контроль над процесами впровадження цієї продукції. Виходить, що українці не мають вибору, що їм вживати у їжу», — сказала Тетяна Тимочко, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги.
Вчені згодні з тим, що згубний вплив ГМО на людину може виявитися й через покоління.
«На сьогоднішній день практично не можливо
довести, наприклад, у суді, що негативні зміни у здоров’ї людини виникли саме від споживання ГМО», — вважає Сергій Губар, заступник
директора департаменту біотичних ресурсів і екомережі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Володимир
Семенович акцентує, що через їжу з модифікованими продуктами у людини можуть початися алергічні захворювання, порушення обміну речовин, з’явитися стійкiсть мікрофлори до антибіотиків, віддалений
канцерогенний і мутагенний ефект.
***
ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ (ГМО) — організми, у геном яких за допомогою генної інженерії вмонтовані функціонуючі сторонні гени
або ділянки ДНК. Отже, ГМО має нову, невластиву йому комбінацію генетичного матеріалу. Головною метою досліджень у цьому напрямку є переміщення разом із генами бажаних ознак, які додадуть ГМО нових якостей. Тобто картоплю не зможуть їсти колорадські жуки, соя міститиме більше білка, плоди фруктів будуть значно бiльшими й смачнiшими, а бавовна — стійкою до комах. Генна інженерія кардинально відрізняється від селекції тим, що її методи дають можливість долати бар’єри між видами, чого в природі ніколи не відбувається.
Уперше ГМО були отримані 1980 року, й з того моменту генна інженерія створює різні організми з новими властивостями — тварини, рослини, дріжджі. Значного поширення ГМО набули у біотехнологічній
промисловості для виробництва лікарських препаратів.
Незважаючи на те, що перші генетично модифіковані організми були створені на основі тварин, найпоширенішими зараз є трансгенні рослини. Серед них — картопля, кукурудза, соя, бавовна. Як зазначає Всеукраїнська екологічна ліга, в США, які є найбільшими лобістами інтересів ГМО у світі, генетично модифікована кукурудза займає 40% площі, соя — 81%, бавовна — 73%. В Україні вирощування генетично модифікованих рослин почалося ще в 1970-х роках XX століття, але не
розвивалося внаслідок дорожнечі препаратів і реактивів, які потрібні для створення генетичних конструкцій для перенесення чужорідних генів реципієнтам. Наукові дослідження в цьому напрямку
тривають в установах НАН України, в тому числі отримані рослини — продуценти лікарських білків і рослини, стійкі до гербіцидів.
Так, у людини можуть початися алергічні захворювання, порушення обміну речовин, поява стійкості мікрофлори людини перед антибіотиками, віддалений канцерогенний і мутагенний ефект
унаслідок безпосередньої дії трансгенних білків. Доведено, що білки, які виробляються вбудованими генами, можуть викликати алергічні реакції. Також у процесі створення ГМО неможливо завбачити, в яку саме ділянку геному вбудовується новий ген. Під час вбудовування нового гена стабільність геному порушується, що може призвести до появи у ГМО несподіваних, у тому числі, й токсичних властивостей.
26 квітня 2007р.
Теги: