Закарпатець з Ізи займається лозоплентінням на Сумщині (ФОТО)

У свої 25 років Василь уміло виготовляє стільці, столики, шафи, колиски для немовлят, крісла-гойдалки, кошики для білизни, різноманітні полички, санчата... Особливо вражають під­ставки для квітів у формі тракторця й велосипеда. Просто дивовижно!

Лозоплетіння стало його улюб­леною справою ще в дитинстві. У п'ять років малий Василько вперше спробував створити якусь річ. Яку саме, на жаль, уже не згадає, але пам'ятає, що наука була нелегкою.

Він переїхав на Сумщину із Закарпаття. Його рідна домівка знаходиться у селі Іза, де плетінням із верболозу займається більшість населення. "У моїй родині такі речі вміють робити всі. Навіть бабуся плете, а їй уже 75 років". Ось де бережуть сімейні традиції й передають їх від покоління до покоління.

Останнім часом вироби ручної роботи стали дуже популярними. їх ще часто називають "хенд-мейд" витворами. "Немає жодних верстатів - тільки руки, Хіба ніжки стільців та столиків виготовляю за допомогою техніки, але ж і вони потім обплітаються вручну", - зі знанням справи розповідає Василь Вакаров.

Скільки часу потребує це заняття?

Скажімо, найпростіший кошик, за наявності всіх матеріалів, можна зробити за день. Технологія тут приблизно така. Спочатку лозу слід розм'якшити у воді, щоб легше надати їй необхідної форми. Після цього можна сміливо братися до справи. Кошик починають робити зі споду. Вісім паличок з'єднують між собою. В отвори між ними додають по одній чи дві лозини, а вже потім розпочинається "мереживне плетиво" - кому яке до вподоби. В останню чергу прилаштовують ручку. Потім, згідно з задумом автора, певні частини виробу фарбують. На заключному етапі плетінку обробляють натуральними оліями.

Яку ж кількість кошиків за життя створив чоловік?

Дійсно, на подвір'ї стоять лише кілька кошиків, цукерничок і виплетений лебідь для фруктів. - Це й усе, що залишилося після Пасхи. Мої вироби є у більшості односельчан, десь у кожного другого", - зізнається віртуоз лозопле­тіння.

"За наявності такого вміння, у Вас, мабуть, усі меблі вдома сплетені власноруч?" - цікавлюся. "Та де там! - відказує, посміхаючись. - Зробиш для себе, наприклад, столик і кілька табуреток, аж тут хтось приїде і обов'язково попросить продати. Ти, мовляв, для себе ще сплетеш".

Предмети з лози не тільки екологічно чисті, а й довговічні. Омріяне крісло-гойдалка, приміром, прослужить аж 15 років, уявляєте? А тепер порівняйте з магазинними меблями чи навіть із побутовою технікою, гарантія на яку не більше року.

Василь Вакаров ніколи не марив польотами в космос, не хотів бути будівельником, програміс­том, менеджером чи дипломатом. Він змалечку відчуває досвід поколінь, збережений у стрункій лозині, відчуває, що в ній його життя, його душа. І крісла-гойдалки постійно живуть в уяві майстра, час від часу стаючи реальністю. Вони матеріа­лізують бажання. Чужі. Про власну гойдалку він не мріє. Очевидно, мріє про інше - щоб було вдосталь матеріалу для втілення нових ідей.

Теги: лоза, лозоплетіння, кошик, плетіння

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати