Вже по дев'ятій до спортсменів-рибалок почали приєднуватися інші службовці, менш затяті прихильники сачка та вудиці. Щодо власне учасників, варто одразу зауважити, цьогоріч їхня кількість значно зменшилася.
За годину до закінчення змагань разом із начальниками відділів організаційно-кадрової роботи, заступником керівника апарату – Русланою Боднарюк, з питань надзвичайних ситуацій – Романом Малком, капітального будівництва – Ларисою Ворю, спеціалістом сектору з питань внутрішньої політики, взаємодії з громадськими організаціями та ЗМІ Ужгородської РДА – Ренатою Чернекі вирушаємо вздовж берега, де позакидали свої вудиці учасники спартакіади держслужбовців. До речі, найкращу місцину "витягла" для себе під час жеребкування команда Середнянської селищної ради. Й добре таки знали, що робили: поряд розкинулася польова кухня, на якій всім процесом приготування юшки та печеної картоплі заправляли два Олександри – Крецула та Скаканді.
А риба, напевно, суто на пахощі з 80-літрового казана, раз за разом чіплялася на гачок Олександру Сокачику. В підсумку за два півторакілограмові дзеркальні коропи, одного сазана (дикого коропа) та 23 хвости карасів, канадських сомів та дунайського окуня – вагою майже в сім кілограмів, саме команда з Середнього зійшла на першу сходинку (в залік сільких ігор).
На другому – учасник від Оноківської сільради Вячеслав Куцик. Третє місце з виловом у 24 рибини та вагою в майже півтора кілограма посіла команда Русько-Комарівської сільради у складі Василя Шелеля та сільського голови Віталія Білака. Серед збірних в залік спартакіади держслужбовців місця розподілилися наступним чином: золото у медиків, срібло взяла освіта, бронза в Ужгородського ЦСС.
Усі рибалки після пострілу з рушниці, що сповістив про закінчення змагань, зібралися для зважування улову, а відтак для нагородження. Після вітань від Руслана Чорнака та його заступника Володимира Химинця, нагородження та фотосесії на згадку, настав час для свята шлунку. У наметі були накриті столи, а в тарелях парувала смачна юшка з першого вилову рибалок. Поряд лоскотали ніздрі пахощі печеної картоплі.
Свято справді вдалося. Й час за приємним заняттям та невимушеною бесідою пройшов непомітно. Як зізналися службовці, такі масові виїзди на природу значно покращують і настрій загалом, і згуртовують, і прекрасно впливають як на загальний мікроклімат у колективах, так і на здоров'я.
Тетяна Фаліс, "Вісті Ужгородщини"
kocka 2011-06-20 / 20:14:00
Талновита людина - талновита у всьому! (комент до 1 фото)