Дослідження діалектної лексики української мови має досить тривалу історію, але найінтенсивніше воно здійснюється в післявоєнний період, коли з'являється чимала кількість мовознавчих праць, присвячених як загальним питанням української діалектної лексики, так і її окремим тематичним і лексико-семантичним групам, що функціонують у різних регіонах України (В.С. Ващенко, Й.О. Дзендзелівський, В.В. Німчук, М.І. Толстой, М.В. Никончук, П.Ю. Гриценко, А.М. Поповський та ін.). Найбільшу увагу дослідників привертає лексика старожитніх говорів, зокрема середньонаддніпрянських, поліських, карпатських, бо саме ці діалектні масиви заховали в собі величезну кількість таких свідчень минулих епох, що важливі для вивчення не тільки української мови, але також матеріальної й духовної культури українського народу і слов'янства взагалі.
Особливо пожвавилося вивчення лексики українських карпатських діалектів. Уже досліджено ряд тематичних груп, зокрема ткацька, вівчарська, млинарська, сільськогосподарська, гідрорельєфна (Й.О. Дзендзелівський), лісосплавна (І.В. Сабадош), народномедична (Я.В. Вакалюк), скотарська (Й.Ю. Пуйо), ботанічна (О.Ф. Миголинець), ентомологічна (І.Я. Філак) та ін.
Харчування відіграє в житті людини першорядну роль, тому й лексика, пов'язана з їжею та кухонним начинням (і ширше – побутом людей), має важливе значення і для мовознавчої науки, і для історії, етнографії. Ґрунтовне вивчення цієї тематичної групи лексики, використовуваної населенням, говірки якого дуже архаїчні, становить безсумнівний інтерес для мовознавства взагалі і української діалектної лексикології зокрема. Проте досі назви їжі й кухонного начиння в українських говорах Карпат досліджено недостатньо. Найкраще вони вивчені в південнолемківських говірках (праці З. Ганудель). Кілька невеликих публікацій, присвячених цій лексиці у закарпатських говірках, з'явилося з-під пера Й.О. Дзендзелівського і М.М. Бубряк. Отже, лексика, пов'язана з їжею й кухонним начинням, у більшій частині карпатських говорів (закарпатських, бойківських, гуцульських, буковинських) досі не тільки не вивчена, але й не зібрана.
Метою дослідження є лексиколого-етимологічний, словотвірний та лінгвогеографічний аналіз назв їжі й кухонного начиння в українських говорах Карпат.
Матеріалом для дослідження послужили польові записи у 82 населених пунктах Українських Карпат, здійснені протягом 1998-2000 рр. за розробленим автором спеціальним питальником. Картотека фактичного матеріалу, описаного в нашій праці, становить 2522 назви та їх фонетичні, акцентні й граматичні варіанти. При написанні роботи використано також лексичні матеріали діалектних словників, лінгвістичних атласів карпатських та інших українських говорів, етимологічного, історичних та інших словників української мови, а також словників інших слов'янських і неслов'янських мов. Залучено народну лексику, вміщену в численних етнографічних та історико-етнографічних працях про різні регіони Українських Карпат та інші українські землі.
У роботі залучено факти писемних пам'яток української мови (в основному історичних словників) і лексичний матеріал інших слов'янських мов, з'ясувується обсяг назв їжі й кухонного начиння, успадкованих українською мовою з праслов'янської.
Книга розрахована на мовознавців, етнографів, культурологів, усіх, кого цікавить живе народне слово, матеріальна й духовна культура українців Карпат.