Ліс залишається основним годувальником горян Закарпаття

Як з’ясувалось, Міжгірщина не менш цікава і в плані соціально–економічного розвитку, бо вона – багатогранна.

За участю голови облради Михайла Кічковського, його заступника Михайла Мартина, керуючого справами виконавчого апарату облради Віктора Бульчака, міських голів та голів районних рад розглядалось важливе для краю питання "Про стан та перспективи ведення лісового господарства на території області".

До роботи в засіданні були залучені начальник обласного управління лісового господарства Валерій Мурга, керівники ДП “Міжгірське лісове господарство” Іван Хила, НПП “Синевир” Іван Дербак, філії “Міжгір’ядержспецлісгосп” Марія Плиска та інші.

Екскурс із райради

Господарі – голова райради Іван Ярема та голова райдержадміністрації Роман Костюк запропонували перед засіданням познайомитись з окремими санаторно–курортними та шкільними закладами району, що найяскравіше відображають тенденції розвитку Міжгірщини. Так група з числа керівництва місцевого самоврядування області опинилась на головному будмайданчику в с. Сойми, де ще не так давно на очах розвалювався довгобуд, як і більшість недобудов України, котрий свого часу належав Міністерству чорної металургії колишнього Союзу. І тільки в 2004 р. місцевій владі вдалося знайти реального інвестора на Волині. Сьогодні будівля вражає не тільки архітектурою, а й своїм розмахом, інтенсивністю веденням відбудовчих робіт. Просторі лікувальні та спальні корпуси, салони краси, під які, до речі, планується облаштувати один із поверхів, турецька, фінська, руська бані, два басейни, один із постійним підігрівом води, спортзали, кінозал, навіть, дитяче "крило", де за непосидами наглядатимуть вихователі – цей проект обслуговуватиме понад 300 штатних осіб. На запитання, як збираються власники добирати кадри, керівники району повідомили: планується задіяти випускників місцевого медучилища та професійного ліцею, а також запросити на роботу медичні світила України, бо, на думку власників, хороший фахівець принесе хороші результати, великий – великі. Для останніх планується спорудити два 25 – квартирні житлові будинки.

– Задумано також по сусідству побудувати нову церкву поруч із нині діючою церковицею, а на річці Репинці облаштувати сучасний пляж – усе для того, аби відпочиваючий міг зайнятись тою справою, котра ближче до душі – повідомив Роман Костюк. Уже цьогорічної осені бажаючі зможуть на власні очі побачити цей диво – заклад: відкриття заплановано на вересень–жовтень ц.р.
Міжгірська загальноосвітня школа №2, де навчається 420 учнів, також по доброму вразила. Тут великі, просторі сучасні тематичні класи, у т.ч. й комп’ютерні, зручні парти, два спортзали, чудова їдальня, навіть шкільний автобус, який розвозить дітлахів по домівках. Але найбільше захоплення викликав директор школи, котрий, розповідаючи про неї, аж світився гордістю. Між іншим, в одному з класів діти вивчали творчість лауреата Шевченківської премії Петра Скунця, що народився на Міжгірщині і, побачивши поважних гостей, як учителька, так і школярі, щиро просили переказати йому вітання. Переказуємо…

Верховино, моя, Верховино

…Повернулись у райраду, сповнені вражень і думок. Презентуючи Міжгірщину, Іван Ярема акцентував увагу присутніх на двох документах: Концепція розвитку району до 2011 року та Програма соціально–економічного розвитку району на 2007 р. Під час підготовки останньої, зазначив голова райради, була створена спеціальна комісія з участю голів та секретарів місцевих рад і держадміністрацій, депутатів райради, начальників управлінь і відділів РДА тощо. І тільки коли програма пройшла обговорення, найбільш слушні пропозиції лягли в основу документів, які й визначили ключові завдання розвитку району, серед яких – краще використання потенціалу місцевого самоврядування щодо стабілізації виробництва, структурної перебудови економіки та виведення її на належний рівень, сприяння розвитку підприємництва та залучення інвестицій в економіку регіону, соціально–економічного розвитку населених пунктів тощо. Основне джерело успіху, вважає Іван Ярема, – тісна співпраця з депутатами ВР, обласною радою і облдержадміністрацією, райдержадміністрацією, керівниками структурних підрозділів, установ, організацій району, головами сільських рад, громадами. Як результат, спільними зусиллями вдалося ввести в дію (другу чергу) Міжгірську ЗОШ І–ІІІ №2, перевести ДЮСШ в нові приміщення, ввести в експлуатацію (першу чергу) Стригальнянську ЗОШ І–ІІ, завершити будівництво моста в с. Вучкове, котрий називали через часті аварії Чорним ( довжина – 76 м., кошторисна вартість – 8,5 млн.грн.), захисної дамби на р.Теребля в с. Синевир ( довжина –100 м, кошторисна вартість – 82 тис.грн.), ввести в експлуатацію міст в с.Майдан, берегоукріплення та водорегуляцію в с. Голятин, Подобовець, Розтока, Лопушне та ін. за кошти субвенції з держбюджету на суму 530 тис.грн. Більше мільйона гривень затрачено на будівництво й ремонт доріг, зруйнованих повенями. За рахунок субвенції з державного бюджету надано грошову допомогу на відселення 27 сімей з чотирьох населених пунктів: Колочава, Син.Поляна, В.Бистрий, Буковець на загальну суму 818141 грн. та профінансовано протипаводкові заходи в семи населених пунктах району на загальну суму 530 тис.грн.

– Я переконаний, що у благодатний час Віктор Балога приїхав на Міжгірщину і відзначив, які у нас можливості, даровані Всевишнім для того, аби горяни жили заможно. Його поради, досвід, доброзичливе ставлення й підтримка сприяли всім тим позитивним зрушенням, які має сьогодні наш район, – мовив Іван Ярема.

Головне завдання у 2007 році Міжгірська влада вбачає у концентрації коштів за рахунок усіх джерел фінансування та їх спрямування на завершення будівництва об’єктів з високим ступенем готовності та на потреби найважливіших соціальних об’єктів. “Цей рік ми назвали роком медицини, а тому наші зусилля будуть спрямовані на покращення стану справ медичних закладів, яких у районі чимало: 11 амбулаторій, дільнична лікарня в с. Колочава, 32 ФАПи, райлікарня та ін. Сьогодні майже всі потребують ремонту, нового обладнання тощо", – наголосив голова райради.

Пріоритетними на Міжгірщині залишаються, звичайно, питання розвитку туризму та санаторно–курортних комплексів: на нині в районі діє 55 відповідних суб’єктів підприємницької діяльності. Сума коштів, спрямованих на їхню реконструкцію й модернізацію, будівництво нових об’єктів склала торік майже 18 млн. грн. У районі діє 27 агроосель, працює 17 лижних канатно–бурсирувальних доріг тощо. Як наголосив, не без гордості, Іван Ярема невдовзі на Боржавській полонині височітиме і наш “Буковель”. Все це робиться з тим, аби вирішити одну з найскладніших проблем горян – зайнятість населення. Адже, не секрет, на Верховині – своя дійсність: чоловіки – на тривалих заробітках, а жінки доглядають за дітьми й старенькими батьками. Чи не тому влада цього року планує створити до 1000 нових робочих місць.

– З початку року зберігається тенденція й до зростання рівня номінальної зарплати, – наголосив Іван Ярема. І додав: – Середньомісячна зарплата працівників в економіці зросла з 660,67 грн. у січні 2006 р до 839,05 у листопаді 2006 р. Тобто, на 26 %.

Відступ про рік минущий

Оскільки день роботи координаційної ради співпав із річницею обрання голови обласної ради, то Михайло Кічковський насамперед інформував учасників засідання про зроблене за рік, який, без перебільшення, був результативним, робота – конструктивною, спрямованою на об’єднання 7 політичних сил, що представлені у ній. Проведено сім сесій, прийнято 285 рішень, схвалено 37 програм. Та найголовнішим здобутком діяльності ради за рік, як вважає голова облради, є тісна співпраця з виконавчою владою й громадськістю, взаєморозуміння серед депутатів: коли йдеться про розвиток краю чи його перспективи останні, незважаючи на те, до яких політичних партій вони належать, голосують більшістю.

Чи не тому рада йде сміливо на відстоювання інтересів Закарпаття на державному рівні, приймає такі рішення, до яких у попередників не доходили руки. Словом, в облраді прописалась депутатська солідарність, яка дає можливість працювати динамічно, ефективно, з користю для громади, навіть у міжсесійний період, коли депутати виїжджають у райони, за якими закріплені, де проводять прийом громадян, зустрічаються із виборцями тощо. Між іншим, на останньому пленарному засіданні за рішення про внесення змін в обласний бюджет на 2007 рік та ухвалу Регіональної середньострокової програми соціально–економічного розвитку області на 2007–2011 рр. депутати проголосували майже одностайно, за звернення стосовно підтримки указу Президента України про розпуск парламенту й проведення дострокових виборів до Верховної Ради – більшістю. Слід відзначити ще один аспект діяльності облради, наголосив Михайло Михайлович, це – співпраця із іншими регіонами України та європейських держав Окремо хотів би відзначити, наголосив голова облради, роботу координаційної ради з питань місцевого самоврядування. Перше засідання проведено у м. Мішкольц (Угорщина), вивчаючи досвід органів місцевого самоврядування щодо забезпечення чистоти довкілля, вирішення екологічних проблем тощо. Результатом цього стало створення з ініціативи Виноградівської райради першого на Закарпатті підприємства з переробки твердих відходів і сміття – “AVE – Виноградів”. Аналогічні підприємства невдовзі будуть створені у Рахівському, Хустському, Свалявському районах. Нещодавно відбулось спільне засідання координаційних рад з питань місцевого самоврядування Закарпатської та Івано-Франківської обласних рад. Розглядалося питання про стан і перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі у цих двох регіонах. У результаті укладено договір про взаємодію Закарпатської та Івано-Франківської областей стосовно вирішення питань, пов’язаних із подальшою розбудовою туристичної індустрії.

Відвертість – вимога часу

На порядок денний засідання координаційної ради винесено основне планове питання “Про стан та перспективи ведення лісового господарства на території області”, яке було й залишається для нас традиційно пріоритетним. З метою забезпечення ефективного функціонування, розвитку лісової галузі на близьку і більш тривалу перспективи рішенням облради затверджено “Програму розвитку лісового господарства Закарпатської області на 2005-2015 роки”. Хід її реалізації – на постійному контролі облради і облдержадміністрації. Адже ліс залишається основним годувальником горян. І хоч багато позитивних зрушень сталося в лісах упродовж останнього часу, підкреслив голова облради, проте є проблеми, які потребують особливого підходу. Лише декілька цифр. За 2006 рік у лісовому господарстві працювало 4627 штатних працівників, що становить 2,2 відс. загальної чисельності працівників, зайнятих в області за видами економічної діяльності. Упродовж 2006 року в лісову галузь було прийнято 2242 особи, а звільнено з різних причин 2457 осіб, тобто кількість звільнених перевищила кількість прийнятих. Залишається невисоким і рівень оплати праці працівників лісового господарства. Так, за 2006 рік середньомісячна зарплата одного штатного працівника по галузі становила 681 грн., що на 187 грн. менше середьообласного рівня (868 грн.). У поточному році середньомісячна заробітна плата працівників лісового господарства складає за січень – 710, 41 грн, лютий – 815,52 грн, що відповідно на 173,88 грн. та 109,54 грн. менше середнбьообласного показника ( 884,29 грн. і 925,06 грн). Щодо виплати зарплати працівникам лісової галузі. Станом на 1 березня ц.р.борг із виплати зарплати становить 575,5 тис.грн. і порівняно з 1 січня зріс на 102,1 тис.грн. або на 21,6%. Питома вага заборгованості працівникам лісового господарства станом на 1 березня ц.р. складає 19,5 відсотка загального боргу по області (2944,1 тис.грн.) Тому просив би, підкреслив Михайло Кічковський, з’ясувати, яким є стан справ на місцях і разом із виконавчою владою вжити заходів щодо визначення шляхів поліпшення ситуації.

Турбує й те, що не рідко керівники територіальних громад пускають на самоплив роботу діючих і створення нових підприємств, а також забезпечення на них належних умов праці, техніки безпеки. Торік у лісовій галузі мали місце 2 нещасні смертельні випадки, пов’язані із виробництвом (ДП “Брустурянське ЛМГ”, ПП “Рись” Тячівського району і ТОВ “Бруно ЛТД” смт. Великий Бичків). А цього року вже сталися 2 випадки смертельного травматизму в Рахівському лісовому дослідному господарстві та у ПП Немеша Івана на Рахівщині.
" У результаті таких недоглядів діти залишаються сиротами, молоді працездатні люди – інвалідами. Тут є над чим замислитися", – підсумовував голова облради.

Ліси – наш добробут і турбота

Валерій Мурга, інформуючи про стан справ галузі на території Закарпаття, зазначив, що обласне управління докладає максимум зусиль для поліпшення стану справ лісового господарства, яке розляглося на площі 494 тис.га, і яке надане у постійне користування 18 – ти державним лісовим та лісомисливським господарствам. Середній запас деревини складає 349 куб. м на один га, що на 120 куб.м більше, ніж у середньому по Україні. У рамках реалізації державної програми "Ліси України" за 2006 рік маємо обсяги лісовідновлення на площі 2329 га або на 82 га більше, ніж у 2005 році. Заліснено стовідсотково зруби від усіх видів суцільних рубок попередніх років. За І квартал ц.р. уже проведено посадку лісових культур на площі 333 га. На площі 114 га розсадників вирощено 9,3 млн.шт. стандартних саджанців, що повністю забезпечить лісокультурну компанію 2007 р. До речі, управлінню вдалося добре налагодити співпрацю із школами в плані створення нових лісів. З метою вирощування стійких, високопродуктивних і довговічних деревостанів проведено лісівничий догляд за молодняками на площі 3,7 тис.га або на 12 відс. більше, ніж у 2005 році. Усього доглядовими й санітарними рубками охоплено 18,6 тис.га, що на 7 тис.га більше проти 2005 р. Наше завдання, наголосив Валерів Іванович, збільшити лісистість території і довести її до оптимального рівня. Щодо проблем. Найгостріша з них – несанкціоновані рубки. У цьому плані обласне управління почало тісно співпрацювати з органами влади та правоохоронними органами. Вдалося домогтися тенденції до зменшення несанкціонованих рубок та крадіжок деревини, а саме: у 2004 році – 7,4, у 2005–му – 5,2,у 2006–му – 4,8 тис.куб.м. Цьому суттєво сприяло запровадження сертифікатів на походження деревини та реалізація її на аукціонах і біржових торгах. Болючим залишається й питання розвитку лісової інфраструктури. Цьогоріч виділено 16, 4 млн.грн. на будівництво лісової мережі, більша частина з яких піде на відновлення ділянок доріг, пошкоджених повенями та на ті, що є перспективними у плані розвитку рекреації й туризму. Третя проблема – нестача природозберігаючих технологій. І правда в тому, що маємо податковий тис і недостатнє державне фінансування – усі роботи доводиться проводити за рахунок власних коштів. Щодо Міжгірського лісового господарства, то, наголосив начальник управління, підприємством виконані основні об’ємні показники.

– У якій стадії,– поцікавився голова облради, – передача лісів в одні, тобто в державні руки? На що начальник управління відповів:

– Була відповідна постанова Кабміну, але його остаточне вирішення зупинилось на рівні Міністерств, які не можуть дійти спільного знаменника.

Коли зайшлося про тендери на заготівлю сировини, то один із голів райради запитав, мовляв, чому керівники від лісу не запрошують на ці заходи керівництво районів? Валерій Мурга пояснив, що оголошення про тендери, місце їх проведення публікуються в обласних або райгазетах, то ж нема потреби робити окремі запрошення.

"Варто, як на мене, – зазначив голова облради, – узятися й за вирішення проблеми вітровалів, які утворюються в нас щорічно. Потрібно повернутися обличчям і до використання не деревних продуктів лісу – ягід, грибів, збір і переробка яких свого часу давали хороші прибутки. Тобто, працювати є над чим і сьогодні ми повинні проаналізувати ситуацію, і якщо є необхідність внести зміни у Програму, звернутись із відповідним клопотанням до вищих інстанції щодо покращення ситуації в лісогосподарстві краю". На тому й зійшлися.

Верховинська ідилія

Та оскільки час збігав, то на запрошення господарів усі сіли в автобус і попрямували у високогірну Синевирську Поляну. Дорогою туди зі слів Івана Яреми дізналися про створення НПП “Синевир”, де діє сім лісництв. Цьому підприємству він присвятив 12 років свого життя. НПП “Синевир”, виявляється, велику увагу приділяє розвитку рекреації й туризму: будуються бази відпочинку, прокладаються нові туристичні маршрути, серед яких і відомий під назвою “Лінія Арпада”. Найголовніше, радив колегам пан Ярема, якщо запалитесь ідеєю створення у своєму районі НПП, то найперше – виробіть генеральний план рекреаційної розбудови території, що позбавить вас від багатьох нині існуючих проблем із земельними ділянками на прилеглих територіях.

А тим часом смереки й струмочки вели до наступної перлини Закарпаття – Озера Синевир або Морського ока – один із найекологічніших куточків Європи. За 15 км від нього, казав наш гід, знаходиться ще одне озеро – Озірце, яке в народі називають Диким. А довкола функціонують туристично–оздоровчі комплекси такі, як “Синевирське озеро” на 70 місць, база відпочинку “Морське око” на 15 місць, добротний мотель “Арніка”.

…Автобус зупинився на Синевирському озері й група вигулькнула під проливний дощ, а там – обласний пленер художників. Митці пензля побачивши голову обласної ради, підійшли, завели розмову. Адже знають Михайла Михайловича як палкого шанувальника образотворчого мистецтва. Голови райрад не упустили нагоду сфотографуватися з художниками на згадку.

– Я приємно вражений побаченим: Міжгірщина – справді, край верховинської ідилії, тут сама природа налаштована на добро і успіх, – зізнався голова Рахівської райради Іван Сурмачевський. – Тим паче, що відчувається щире бажання обох керівників району потрудитись на благо своєї громади.

– І маємо подякувати голові облради за ініціативу проводити виїзні засідання координаційної ради на місцях, – підтримав розмову голова Тячівської райради Василь Кушілка, – що зближує нас, дає можливість повчитись один в одного, щоб взаємодія була конкретнішою , а значить, і успішнішою.

Підбивала підсумки координаційна рада на базі готелю "Шипіт Карпат". Його газда –Василь Рябець, він же ж – голова постійної комісії райради з питань рекреації й туризму, розповів, що на місці готелю ще три роки тому було пустище. Оскільки 8 років працював на заробітках за кордоном, де, як зазначив сам господар, копав канави, то ідея відкрити свою справу виношувалась давно. Сьогодні він – успішний підприємець, який планує розбудувати заклад до рівня справжньої елітної колиби. І він це зробить, бо підмога в лиці дружини Поліни, сина Романа, доньки Людмили та зятя – завжди поруч. Та й районна влада, казав він, йде йому назустріч.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати