Якою є готовність лісгоспів Закарпаття до пожежонебезпечного періоду?

До слова, статистика свідчить, що близько 70 відсотків лісових пожеж стається саме через людський фактор, рідше – в результаті удару блискавки в сухе дерево (приблизно 10-15 %). Наші ж краяни здебільшого особливо не переймаються, що не загашене багаття, чи тліючий недопалок можуть призвести до пожежі в лісі. Наслідки останніх обходяться дуже дорого для закарпатської флори і фауни і, звичайно, для лісових господарств. Саме на їх долю і припадає досить відповідальна місія – забезпечення пожежної безпеки на території своїх угідь.

На сьогодні, за даними Закарпатського обласного управління лісового господарства, усього лісами на Закарпатті зайнято 695,7 тис. га, у тому числі окремим відомствам належать: Держлісгоспу – 484,4 тис. га; Мінагрополітики – 96 тис. га; Мінприроди - 79,2 тис. га; Міноборони – 9,8 тис. га; Держземзапасу – 22,7 тис. га.

Щоб з’ясувати реальний стан справ, як здійснюється профілактична робота в лісових масивах для недопущення вогняної стихії, фахівці головного управління МНС України в Закарпатській області провели чергову рейдову перевірку господарств найбільших лісофондоутримувачів. Зокрема, з’ясовувалося, як ідуть справи у плані протипожежного захисту державних й агрогосподарських лісгоспів Ужгородського, Мукачівського, Перечинського й Великоберезнянського районів.

Усього було перевірено понад десяток лісових господарств, на жаль, лише окремі з них можуть з упевненістю сказати, що вони готові до початку пожежонебезпечного періоду. Передусім, це ДП «Мукачівське лісове господарство», ДП «Ужгородський лісгосп» та Ужанський національний природний парк, що на Великоберезнянщині.
Тут на 2007 рік розроблені відповідні документи щодо профілактики і гасіння лісових пожеж. Створені добровільні пожежні дружини, визначений порядок взаємодії служб, сил і засобів, які залучатимуться від організацій та підприємств для гасіння великих пожеж у лісах. Вирішені питання встановлення шлагбаумів, аншлагів та облаштування рекреаційних пунктів. Укладені договори з місцевими підрозділами МНС на виконання робіт з ліквідації пожеж у лісах тощо.

У таких господарствах, як філія «Мукачівдержспецлісгосп», філія «Перечинський держспецлісгосп» справи щодо готовності до пожежонебезпечного періоду ідуть погано. Так, інструкції щодо залучення до гасіння інших служб, сил і засобів у разі потреби у «Мукачівдержспецлісгоспі» потребує суттєвого оновлення, а в Перечинському держспецлісгоспі вона взагалі відсутня. Тобто кількість додаткових сил, які можна буде залучити до гасіння формулюються такими числовими величинами як «много» і «дуже много». Більш реальних чисел не відає ніхто. До слова, у Тур’я- Реметівському лісництві Перечинського держлісгоспу з числа працівників створили добровільні пожежні дружини, а от про способи їх оповіщення в разі потреби не подумали. Напевно, сподіваються на старий народний метод – бити у дзвони.

Не обтяжують себе у Перечинському держспецлісгоспі й створенням та поновленням мінералізованих смуг. Як уже наголошувалося, що в основному ліси горять через людський фактор. Для горе-відпочиваючих на території угідь і встановлюються попереджувальні знаки, зокрема аншлаги, панно на протипожежну тематику. Правда, на території цього господарства таких виявлено не було.

Про державне підприємство «Великоберезнянське лісове господарство» взагалі хочеться сказати окремо. Пригадаймо нами всіма любимий фільм «Місце зустрічі змінити не можна, де на телефонному зв’язку в бандитів сиділа старенька бабця, яке нічого не знала. Так, і в цьому господарстві на момент перевірки в робочий час «контролювала» роботу старенька жіночка, котра нічого й нікому не могла пояснити.

У ході перевірки не виявилося можливим поспілкуватися з представниками філіалу „Великоберезнянський держспецлісгосп”. Там взагалі о 17:30 двері були зачинені на замок. І це при тому, що в пожежонебезпечний період з числа працівників господарства повинно бути встановлено цілодобове чергування.

Щодо інших упущень в роботі, за правило, у більшості держлісгоспів не вирішується питання створення та поновлення протипожежних розривів, ремонту та будівництва водоймищ, доріг протипожежного призначення, не здійснюється належний контроль за очисткою використаних територій лісокористувачами від залишків деревини, минулорічних горільників та сміття. Не створюються запаси паливно-мастильних матеріалів для заправки автомототехніки, що буде залучатися при гасінні пожеж.

На жаль, розмови про придбання лісофондоутримувачами області необхідної кількості пожежної техніки та іншого спеціального технічного обладнання (мотопомпи, ранцеві оприскувачі, пожежні рукави тощо) у ряді випадків так і не знаходять практичного втілення, оскільки господарства зайвий раз виділенням коштів для цих заходів себе “не обтяжують”.

Отож, як бачимо, протипожежний стан лісових угідь ще далекий від ідеального. І якщо дану ситуацію із забезпеченням пожежної безпеки у лісах і лісогосподарських підприємствах та їх підготовкою до пожежонебезпечного періоду вчасно не змінити, пожежі і надалі завдаватимуть значних матеріальних збитків навколишньому середовищу.

Однак, навіть зусилля держлісгоспів, пожежної охорони, можуть бути марними, якщо обережними не будуть самі люди. Бо біля кожного дерева, ані лісника, ані пожежника не поставиш. Тільки максимальна обережність, розпалювання вогнищ та багать у суворо відведених місцях, дотримання правил обережного поводження з вогнем в зелених масивах вбереже ліс від пожеж.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати