На Закарпатті процвітає бізнес, який ...погано пахне

— Про різні хімікати я й чути більше не хочу, — каже пан Василь із Заріччя. — Три роки тому я виростив на хімдобривах чудову молоду капусту, яку відвіз збувати у Київ. Та замість доброго заробітку отримав збитки. А все тому, що всюди, де я намагався продати цей овоч, відразу виявляли великий вміст нітратів. Відтоді в грунт вношу тільки органіку.

Однак у селах, які вирощують овочі, гною катастрофічно не вистачає. За ним доводиться їхати у гірські села Іршавщини. Тамтешні жителі, збагнувши, що на гної можна непогано заробити, різко підняли ціну.

— За машину органічних добрив я цієї зими отримала п'ятсот гривень, — зізналася Марта Юріївна, пенсіонерка із с.Загаття. — Могла б заробити і більше, якби не треба гною для свого та доньчиного городів.

— А я вже збула дві вантажівки по 750 гривень за кожну, — хвалиться Марія Василівна із Чорного Потоку. — Тепер ось готую гній для третьої. У нашому селі вже не один ґазда добре заробив на цьому.

Виявляється, що не за будь-яку органіку овочівники з низинних сіл так щедро платять. Найбільше ціниться перегній, той, що залишився з минулого року і добре вистоявся. У такій органіці солома, полова чи старе сіно, яке господарі стелили під худобу, згнили. Його об'єм значно зменшився, але вміст поживних речовин значно збільшився. За самоскид таких добрив горяни просять від 200 до 300 "зелених".

— Перегній значно кращий, — каже овочівник із Сільця пан Андрій. — Для одного стебла капусти, помідорів чи перцю досить невелику грудку. Рослина від нього укріплюється, швидко росте і добре плодоносить.

Із значним зниженням закупівельних цін на м'ясо жителі гірських сіл зменшили й поголів'я худоби. Однак зараз, коли непоганий зиск можна отримати за гній, селяни вже починають задумуватися, чи не краще було б тримати замість однієї корови дві, а то й три. Тим паче, що й умови для цього є.
— У 2004 році я мав дві корови, — каже пан Михайло із с. Івашковиця. — Молоко збував на ринку в Іршаві. Такий бізнес приносив малі доходи. А минулоріч від однієї корови продав вантажівку гною і виручив значно більше грошей, ніж за молоко від двох. Отакий парадокс виходить: гній дорожчий за молоко (даруйте на такому порівнянні). Якщо поголів'я худоби збільшиться, звісно, ціна на органіку впаде. А поки що в ціні виграє гній.

А яку органіку краще використовувати в городництві? З цим запитанням ми звернулися до агронома Миколи КОЛІСНИКА.

— Селянину добре відомо, що є органічні (гній, торф, сеча, гноївка, пташиний послід, рідкі компости) і мінеральні добрива. Зокрема гній містить усі основні елементи живлення рослин (азот, фосфор, калій, кальцій, магній тощо). Вважається, що якщо в грунт регулярно вносити гній, то інші добрива городові не будуть потрібні.
Найкращим вважається кінський. Він містить більше поживних речовин, ефективніше віддає їх фунтові. Гній ВРХ повільніше віддає грунтові поживні речовини, але його дія триваліша. Свинячий багатий на калій і азот, проте бідний на кальцій та інколи дуже кислий. Таку органіку краще вносити в грунт із вапном.

Свіжий гній вносять у грунт восени, щоб до весни встиг перепріти. Але найкраще здобрювати грунт перегноєм, який багатий на органічні речовини і може швидко віддати їх рослинам.
Окремо скажу про традиційне на Закарпатті таке мінеральне добриво, як деревний попіл. Він містить до тридцяти поживних елементів, хоча в ньому майже немає азоту. Попіл вносять у грунт як восени, так і навесні. Він знижує кислотність грунтів.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати