Мінерально-сировинні ресурси Закарпаття державного значення

Серед корисних копалин державного значення на Закарпатті значаться, перш за все, поліметали: газ, золото і супутні ртуть, свинець та цинк. Винятковим для України є Мужіївське золоторудне родовище, що в Берегівському районі. Довгий час воно вважалось чи не єдиним українським золоторудним об'єктом. Річ у тім, що за радянських часів розвідка золота була відсутня, а Мужіївське родовище було відоме ще з XII століття.

Але протягом останніх двох десятиріч в Україні відкрито більше тисячі золоторудних об'єктів, оцінені запаси золота в Україні складають близько 7 трлн доларів. Утім, найбільш розвіданим і підготовленим до експлуатації є Мужіївське родовище, а також Біганське родовище, що в 25 км від Мужіївського, Сауляк, що в 17 км на південь від міста Рахів, запаси яких складають мільйони тонн руди, а середній вміст золота 6-8 г/т.

Як визначають експерти, в межах єдиного гірничого відводу Мужіївського та Берегівського шахтного поля вже на першому етапі можна довести запаси до 80-100 тонн золота, 1000 тонн срібла та близько 2,5 млн. тонн свинцю та цинку. Зараз золоторудник "банкрутують", він не працює. Швидше за все, зі зростанням цін на золото, яка вже досягла історичного максимуму, ситуація навколо Закарпатського родовища буде тільки ще більше загострятися.

Слід зазначити, що також існують реальні передумови для виявлення родовищ золота у Вишківському рудному районі. Ця місцевість також відома локалізацією ртутних мінералів – Боркут, Шаян та інших. Запаси ртуті складають 134 тонни. Раніше експлуатувалось одне з  родовищ поблизу села Вишково. Зараз там залишилась гора-хвостосховище із певним вмістом ртуті. Крім ртутного, у Вишківському рудному родовищі є також такі поліметали, як свинець і цинк.

Високу оцінку на світовому ринку має германій, який використовується як напівпровідник у сучасній радіоелектроніці, приладобудуванні, космічній техніці та інших галузях. Затверджені запаси родовища, яке поки що не експлуатується, становлять 850 тонн, прогнозні – 1900-2000 тонн.

У відповідності з Державним балансом запасів корисних копалин в Закарпатській області розвідано 4 родовища газу, зокрема, Солотвинське – 352 млн кубометрів та три у Мукачівській западині: Русько-Комарівське – 2,044 млрд кубометрів, Королівське і Станівське - 217 млн кубометрів. Утім, видобування природного газу проводиться тільки на двох родовищах: Солотвинському родовищі та Русько-Комарівському родовищі, що в 15 км від Ужгорода.

Газові ліцензії на три ужгородські газові родовища належали ЗАТ "Тісагаз", але на початку цього року International Energy Corp. підписала лист про наміри із "Тісагаз" про викуп компанії орієнтовно за 17 млн доларів. Згідно з даними "Тісагаз", видобуток газу на цих родовищах на даний час перевищує 28 тисяч кубометрів на добу. Канадська компанія вважає, що при повному розвитку цих родовищ і з урахуванням попутного газу обсяг видобутку можна збільшити в 15 разів.

Слід зазначити, що на Закарпатті також знайдено запаси сланцевого газу, який видобувається зі сланцю, що складається переважно з метану. На думку фахівців ДК "Укргазвидобування", Західний нафтогазоносний регіон, що охоплює Закарпаття, Передкарпаття і Волино-Поділля, є найбільш перспективним для видобутку сланцевого газу в Україні.

Область має також великі можливості для розвитку фарфоро-фаянсової промисловості, сировиною для якої є каолін. Закарпатські каоліни, запаси яких перевищують 5 млн тонн, виняткові за своєю білизною і не мають аналогів в Україні, а за хімічним складом нагадують каоліни Китаю. З родовищ каоліну експлуатуються Дубриницьке і Берегівське із запасами 74 тисяч тонн. Берегівський каолін має високий ступінь білизни і придатний для виготовлення високохудожнього фарфору і фаянсу. Родовище також дає можливість виготовляти керамічні вироби з каолінів без застосування сировини інших регіонів. Вони можуть використовуватись не тільки у фарфоро-фаянсовій промисловості, але і як наповнювач при виробництві паперу та білого цементу.

Сокирнянське родовище цеоліту, що в Хустському районі, є одним із найбільших у світі за запасами високоякісної сировини - 130 млн тонн, яка знаходить широке застосування в багатьох галузях промисловості. Відомі також ще два родовища поблизу села Липча у Хустському районі і села Водиця у Тячівському районі з прогнозним запасом 5,4 млрд тонн. Цеоліти можуть використовуватись для очищення стічних вод, виробництва паперу, гуми, як наповнювач добрив тощо.

Спеціальний дозвіл на видобуток цеоліту в області отримали три суб'єкти підприємницької діяльності: ВАТ "Закарпатнерудпром", ДП "Сокирницький цеолітовий завод" та ДП "Закарпатський цеолітовий завод". Проте, за наявності міліонних запасів цеоліту і значних виробничих потужностей, ці підприємства простоюють через відсутність налагоджених стабільних ринків збуту та браку оборотних коштів.

Серед нетрадиційних для України родовищ, які мають державне значення і можуть бути привабливі для інвесторів, значаться також бентоніти – Горбківське, Ільницьке, Вишківське родовища, перліти – родовища Фогош, Ардівське, Шиной-Варна, лігніти – Ільницьке родовище.

В області також виявлено і досліджено понад 360 різних за хімічним складом і лікувальними властивостями джерел мінеральних вод, які не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі, Франції. У 2010 році видано 33 спеціальні дозволи на користування родовищами мінеральних вод, з них 9 – на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та 24 – на експлуатацію. Економічна криза практично не вплинула на роботу заводів-ліцензіатів та дрібних підприємств по розливу мінеральних вод. Найбільшим за обсягами по розливу мінеральної води в районі залишається ВАТ "Свалявські мінеральні води", яке виробляє близько 70% обсягу мінеральних вод області.

Через відсутність ліцензії не використовується свердловина №5-к Полянського родовища, свердловина №5-р Оленівського родовища, свердловини №20-21 Нелипінського родовища, Гірськотисянське родовище. Все ще проблематичним залишається питання затвердження зон санітарної охорони Голубинського родовища (ліцензіати ДП "Санаторій "Квітка полонини", ТОВ "Маргіт", ЗАТ "Кришталеве джерело").

Поряд з цим і надалі залишається актуальним розширення та ефективне використання ресурсів питних, мінеральних та термальних вод області. Зокрема, Драгівське родовище мінеральних вод використовується тільки на 5%, Сойминське використовується менше 1%, Дравецьке родовище (ліцензіат ТзОВ "Надія") в цьому році взагалі майже не використовувалось.

Станом на початок 2011 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища видано 149 ліцензій на користування надрами Закарпатської області. З них 42 ліцензії – на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку, 107 ліцензій – на видобуток корисних копалин. Протягом 2010 року займатися розробкою родовищ мали право 93 підприємств-ліцензіатів, однак, фактично розробкою родовищ займалося лише 58 підприємства області.

Слід визначити, що більшість активних підприємств зараз займається розробкою копалин місцевого значення. Так, із 58-ти – 8 займається розробкою родовищ глини, 12 – каменю будівельного, 7 – каменю облицювального, 5 – піску, також по 3 – розробляють Сокирницьке цеолітове родовище, термальні води, і по одному – бентонітові глини, каолін, перліт, 16 – мінеральні води.

Теги: мінерал, родовище, золото, золоторудник

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати