Експозиція музею бойової слави Верховини налічує більше 1000 експонатів

Історія його створення досить таки цікава. Керівника РСТК ТСОУ Мижгірщини, який ще образно називають автоакадемією краю, Миколу Михайловича Янчика в районі добре знають не тільки як умілого професіонала автосправи, а й любителя різноманітних старожитностей. Тож за походу грибними місцями Бескиду понад Студеним він випадково знайшов німецьку солдатську каску та жменьку іржавих патронів. Неподалік знахідки перелопатив чимало землі, але вже більше нічого не знайшов.

В колі друзів, а потім ще й серед курсантів автошколи раз-другий показав лісові знахідки. З тих пір й почали йому приносити-зносити речі, амуніцію і уніформу, понівечену зброю, документи військовослужбовців різних країн часів Другої світової війни тощо. Тож не дивуйтесь, якщо на виставочному стенді побачите поруч ствол з німецького шмайсера і ствол з радянського міномета...

Військові значки, емблеми, ґудзики і погони виставлені поруч з іржавими експонатами стрілецької зброї, пістолетами різних калібрів, стволами кулеметів. На окремих стендах у нумізматичних альбомах можна побачити монети і банкноти багатьох воюючих сторін: СРСР, фашистської Німеччини зі свастикою, Угорщини, Чехословаччини, Польщі і Румунії, Болгарії та ряду балканських країн і навіть окупаційні марки, які "ходили" під час війни на захоплених ворогом територіях.

Увагу відвідувачів музею, безумовно, одразу привернуть також зразки радіостанцій та засоби телефонного зв'язку різних армій воєнної пори та післявоєнного періоду. За нашої розмови Микола Михайлович зазначив, що окремі експонати йому надіслали друзі і знайомі з різних куточків колишнього СРСР. Нині стало важче поповнювати музейні фонди, бо ж нас розділяють кордони і жорсткі митні правила...

Та чи не найціннішими серед великої кількості музейних цінностей є книги про ратні подвиги військових формувань Червоної армії та 1-го Чехословацького армійського корпусу Людвіка Свободи, в яких служили й боролись з фашизмом десятки тисяч уродженців Срібної землі, в тому числі й Верховини. Книги-спомини й оповідки героїв ратних битв, яких вже немає серед нас в одному з нами строю: славних наших земляків Федора Цімботи, Миколи Негрі, Івана Слюсара, Василя Лолина, а також колишнього головного очільника закарпатської міліції Петра Бронтерюка та студенця Олександра Печори — керівника військового шпиталю в ЧЧСР, близького родича М.М. Янчика.

В музеї бойової слави РСТК ТСОУ "німі" свідки історії можуть вам багато цікавого оповісти про славні і трагічні сторінки українського народу і його маленької гілки — Верховини. А якщо й ви долучитесь до цієї справи, подарувавши музею деякі старожитності, тут вас зустрінуть радо і з вдячністю.

Теги: музей, Верховина, експонат

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати