Тиждень страстей Христових

"Ось йде Він, Владика неба і землі, йде  на вільне страждання, однак прямує Він, хоч урочисто, але не з пихою і гуком, не під звуки фанфар, Він шествує, накрившись людським єством  Божої милості та людинолюбства, тихий, як жених, лагідний, мов ягня.

Господи, Твоя Церква радіє, як чиста і непорочна невіста у Твоїй, Господи,  животворній Чаші,  омиваючи свої вільні і невільні гріхи, бо минулої Чотиридесятниці всі її чада очистили себе від гріхів, оплакали власні падіння й причастилися Животворящих Тіла і Крові Господніх. Вони прийняли  "мир Божий", котрий будучи вищим від усякого розуміння, береже серця наші в Ісусі Христі" (Флп. 4, 7).

Серцевідець передбачає нетривкість людського захоплення,  Він знає, що  "ОСАННА" незабаром зміниться вигуками: "розпни, роз пни Його",  що радість урочистої зустрічі  зміниться важкими скорботами, муками і смертельними стражданнями. Він скорбить  жорстокістю сердець людських.

Недаремно первісні християни прийняли від святих апостолів і наш сучасний звичай: з гілками в руках стояти перед Господом в храмах, споглядаючи думками Його прихід до Єрусалиму. Це одухотворяє святкування, наочно являючи нам зміст і значення його. Такою особливістю  цієї святкової події ми проявляємо свою радість з приводу близького спомину  преславного  Його Воскресіння.

І від сьогодні, перед нами відкривається особливий, Страсний  тиждень.  Таку назву цей тиждень має тому, що він присвячений споминам  про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння.

Із апостольських часів дні страсного тижня були в глибокій стриманості, усердних молитвах, подвигах благочестя та милосердя для християн.
 
Усі Богослужіння відрізняються глибиною благочестивих переживань та споглядань, особливою змістовністю і більшою тривалістю, що в них живо і поступово відроджується  історія  страждань Спасителя, Його останні Божественні настанови. Кожному дню тижня  притаманний особливий спомин, який показують піснеспіви, Богослужбові читання та Євангельські розповіді.

У перші три дні Страсного тижня Свята Церква готує вірних до гідної зустрічі та сердечної участі в хресних стражданнях Спасителя, і в Велику середу, коли востаннє відпраляється Літургія Напередосвячених Дарів, після заамвонної молитви, також востаннє,  читається покаянна молитва преподобного Єфрема Сірина з великими поклонами.

У четвер Страсного тижня в Богослужіннях згадуються чотири  важливі Євангельські події, що відбувалися того дня:  Тайна вечеря, омивання ніг Господом Своїм учням, молитва Спасителя в Оливному городі та зрада Юди.

День Великої П'ятниці присвячений згадуванню засудження на смерть, Хресні страждання  і смерть Спасителя. У Богослужіннях цього дня Церква немов поставляє нас до підніжку Хреста Христового, а перед нашим благочестивим спогляданням, показує спасительні страждання Господні.  На утрені Великої Пятниці ( зазвичай вона відправляється в четвер ввечері) читаються 12 Євангельських розповідей Святих Страстей Христових.
 
На Вечірній Великої П'ятниці відбувається обряд виносу Плащанниці Христової. Особливо до цього благочестивого обряду,  лине покаянне  серце  наших  вірників, які  того, строгопостового  дня, стараються звідусіль дістатися до цієї святині, щоб їй вклонитися, облобизати  Тіло Ісусово.

Великої Суботи Церква згадує погребіння Ісуса Христа, перебування Його тіла у гробі, зішестя душею до аду для звіщення там перемоги життя над смертю та збавлення душ, що з вірою  чекали Його пришестя, та введення благорозумного розбійника до раю.

Богослужіння цієї незабутньої Великої Суботи розпочинаються з самого ранку й тривають до кінця дня. Так що останні піснеспіви суботньої полуношниці, немовби зливаються  з початком торжественних  ПАСХАЛЬНИХ  піснеспівів на Пасхальній Утрені Світлого ВОСКРЕСІННЯ  ХРИСТОВОГО. 

О. Іван   ТИДІР, парох Ужгородського греко-католицького Хрестовоздвиженського кафедрального собору

Теги: страсті, Спаситель, Пасха, Воскресіння

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати