Закарпатська спілка імені Маргітича хоче приєднати Мукачівську греко-католицьку єпархію до УГКЦ (ФОТО)

У суботу, 9 квітня, в Ужгороді у будинку "Просвіти" відбулася установча конференція зі створення обласної громадської організації "Закарпатська греко-католицька спілка імені владики Івана Маргітича".

Закарпатська спілка імені Маргітича хоче приєднати Мукачівську греко-католицьку єпархію до УГКЦ (ФОТО)

Майже сотня делегатів з усієї області затвердили Статут та обрали керівні органи спілки. Очолили її співголови: декан Великоберезнянщини, о. Василь Данилаш та професор УжНУ Любомир Белей. Управою організації керуватиме голова обласної організації ВУТ "Просвіта" Володимир Піпаш.

Метою Спілки, за статутом, є "возз'єднання Мукачівської греко-католицької єпархії з Українською Греко-Католицькою Церквою, із перспективою перетворення її в Український Греко-Католицький Патріархат", а також популяризація української духовної культури, сприяння утвердженню української мови під час Богослужінь, наукова, освітня, виховна робота, пропагування християнських цінностей, національних традицій, здорового способу життя.

Перед схваленням установчих документів Спілки та обрання її керівних органів доповідачі (В.Піпаш, о.В.Данилаш, Любомир Белей) зазначали, що організація не збирається боротися проти когось, знімати чи призначати. Головна мета — бути почутими, вислуханими, через громадянське суспільство мати змогу висловити думку про необхідність єдності Церкви в Україні. Адже на 20-му році незалежності маємо роз'єднані не тільки Православні, а й Греко-Католицьку Церкви. Єпископ Мукачівський не бере участі з правом голосу у Синоді єпископів УГКЦ, в єпархії культивується церковно-слов'янська мова під час Богослужінь замість зрозумілої людям української. Вказувалося, що навіть офіційний вісник Ватикану називає Мукачівську єпархію "русинською". Це при тому, що за останнім переписом русинами на Закарпатті записалося 10 тисяч осіб і далеко не всі вони є греко-католиками. Існує пряма заборона єпископа під час Богослужінь згадувати главу УГКЦ, не схвалюється й уживання української мови в церквах.

Така ситуація, за словами промовців, перетворює Церкву на музей. Однак, відомо, що до такого закладу можна прийти раз чи кілька на рік, та жити у ньому постіно неможливо. Тож члени Спілки прагнуть змінити таке становище, бо "коли не йдуть реформи, приходить реформація": уже нині на наших вулицях все частіше можна побачити людей, які пропонують "почитать" різного роду сектантську літературу. Члени Спілки хочуть спонукати церковних ієрархів з Ужгорода та Києва до об'єднання, водночас наголошуючи, що не збираються брати на себе юридичний та організаційний бік цієї справи. Його можуть виконати лише самі керівники церков.

До речі, за словами о.В.Данилаша напередодні він мав зустріч з єпископом Міланом і поінформував владику про намір створити Спілку, її мету та програмні цілі. Водночас отець не повідомив реакцію єпископа Мукачівського на таку ініціативу.

Багато під час конференції йшлося про історичні аспекти такого об'єднання. Мова про те, що свого часу Мукачівська єпархія тісно співпрацювала з іншими українськими єпархіями по той бік Карпат. Ужгородську унію 1646 року підписав виходець з Галичини Василь Тарасович, а єпископа А.Бачинського навіть хотіли обрати митрополитом Галицьким. Мукачівська єпархія УГКЦ тісно співпрацювала з іншими українськими єпархіями під час підпілля, а по виході мала єпископа-синкела для українців Івана Маргітича. Останній 1992 року як вікарій Мукачівський входив до складу постійного Синоду УГКЦ та очолоював громадську організацію ім.А Шептицького, метою якої також було об'єдання Мукачівської єпархії з УГКЦ. Власне тому іменем покійного владики члени спілки й назвали свою організацію. А ще запропонували розпочати процес його беатифікації разом з іншими подвижниками Церкви.

Учасники конференції схвалили Статут організації, запланували провести збір коштів на потреби споруджуваного патріаршого собору в Києві та запропонували звернутися до обласної влади визнати усі муровані храми Закарпаття пам'ятками архітектури місцевого значення що унеможливило б їхню перебудову, спотворення чи знищення.

Для довідки.

Єпископ Іван Маргітич. Народився 4 лютого 1921 року в с.Боржавське Виноградівського району у родині селянина-середняка. П'ять класів народної школи Іван Маргітич закінчив у рідному селі, де під впливом учителя Миколи Медвідя уродженця Рахівщини почала формуватися національна свідомість. Він стає членом шкільної молодіжної організації "Пласт".

Після закінчення початкової школи І.А.Маргітич три роки навчався у Севлюшській горожанській школі (тепер ЗОШ №1) і продовжив навчання у третьому класі Хустської гімназії. Навчаючись у Хусті, проживав у гуртожитку гімназії, яким опікувався професор релігії о. Д. М. Попович (уродженець с.Онік Виноградівського району), а вихователем був о.Зореслав, відомий український поет. Тут далі формувався світогляд молодого гімназиста. Навчання в Хустській гімназії співпало із становленням Карпато-української держави на чолі з А.Волошиним. Іван радів цим подіям, брав участь у демонстраціях на підтримку української державності.

Великим ударом для юнака стала гортіївська окупація краю та трагічна смерть товаришів, які полягли в боях із загарбниками. Під час навчання в Хустській гімназії Іван Маргітич вступає в нелегальну організацію юнацтва ОУН, яку очолювали М.Орос і В.Маркусь. Тут він вивчив першу заповідь декалогу: "Здобудеш українську державу або згинеш у боротьбі за неї".

У 1941 році Іван Маргітич закінчив Хустську гімназію і за рекомендацією о. Дмитра Поповича поступив на навчання до Ужгородської духовної семінарії. Тут, у її стінах, Маргітич вирішив стати місіонером, але не в далекій Азії чи Африці, а в рідному Закарпатті. Та його навчання в 1942 році було перерване. За належність до юнацтва ОУН, 20 липня 1942 року, його було заарештовано і відправлено в "Ковнер", де 22 липня засуджено угорським воєнним трибуналом на один рік тюремного ув'язнення. В обґрунтуванні судового вироку було записано, що всі підсудні поставили перед собою мету революційним шляхом відокремити Закарпаття від Угорщини і приєднати його до самостійної Української держави. Шостого грудня, за сприяння єпископа Стойки, регент Угорщини Міклош Горті помилував його в числі інших закарпатців. Після виходу з тюрми він продовжував навчання в Ужгородській духовній семінарії, яку закінчив у 1946 році і єпіскопом Ромжею був висвячений на єпіскопа. Був призначений помічником Севлюського декана о. Павла Карцуба. А через два місяці призначений адміністратором єпархії у Рахові на правах пароха. Початок діяльності І. А. Маргітича як священника був важким. Це був період приєднання греко-католицької (уніатської) церкви із російською православною церквою. В 1949 році почався планомірний наступ влади на греко-католицьку церкву і маже одночасно було заарештовано усіх міських священників, які категорично відмовилися підписати заяву про перехід у православну віру. 10 лютого 1949 року майор КДБ і представники райвиконкому відібрали від І. Маргітича ключі від церкви. З грудня 1949 по березень 1951 року о. І. Маргітич спільно з священником П. Оросом перебували на нелегальному становищі. Проводили богослужіння, готували молодих священників.

Арештували І. А. Маргітича 4 березня 1951 року згідно з ордером №67 від 5 березня 1951р. Замість релігійної пропаганди присудили антирадянську і дали 25 років ув'язнення. Чотири роки відбув у таборах під Омськом в умовах виснажливої рабської праці. Перебуваючи під постійним контролем, священник знаходив можливість молитися, відправляти богослужіння для ув'язнених, які вірили що настане час визволення і звільнення із ГУЛАГів. Після багаторічних звернень батька до Верховного суду УРСР 6 вересня 1955 року Іван Маргітич опинився на волі.

Повернувшись із заслання, знесилений і хворий шукав собі роботу, аби якось прожити, проте, довідавшись, що він був греко-католицьким священником йому скрізь відмовляли. Єдине місце куди його прийняли на роботу – це колгосп у рідному селі. За період з 1955 по 1989 рік, коли було прийнято постанову про свободу віросповідання, його тільки один раз засікли органи безпеки. За цей період він підпільно проводив релігійні обряди і Службу Божу, готував кандидатів у священники.

10 вересня 1987 року І.А.Маргітич був висвячений владикою Софроном Дмитерком на єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії. Верховний суд незалежної України у 1992 році реабілітував Івана Маргітича.

Ставши єпископом-помічником, І.А.Маргітич скромно продовжує проживати в рідному селі, де за його ініціативою і допомогою побудовано величний храм, який 14 липня 2002 року був урочисто посвячений з участю багатьох священників і єпископів, у присутності кількох тисяч вірників з різних міст і сіл Закарпаття та інших областей України. Він виступав за єдність греко-католиків Західної України та Закарпаття і у боротьбі за цю єдність мав велику підтримку з боку демократичних сил Закарпаття. Не відаючи втоми, уже в поважному віці владика бере участь чи не у всіх заходах, які проводять демократичні сили краю на захист УГКЦ і молодої української держави. Його глибокі, проникнуті безмежною любов'ю до рідного народу промови слухали учасники наукових і науково-практичних конференцій у Римі, Києві, Львові, Ужгороді, Хусті, Виноградові, містах Німеччини, Польщі на численних мітингах, зібраннях з нагоди пам'ятних і національних свят, вечорах пам'яті, освяченні меморіальних дошок і монументів великим синам срібної землі всієї України.

За роки незалежної Української держави І.А.Маргітич намагався надолужити упущене. Тепер уже вільно, не у підпіллі, у 1992 році бере участь у першій зустрічі колишніх в'язнів "Ковнера", у 2000 році був делегатом ХV великого збору українських націоналістів, що проходили у Києві.

Починаючи з 60-х років ХХ ст. І.А.Маргітич – активний учасник дисидентського руху, брав участь у правозахисних акціях, зокрема на Міжнародному форумі з релігійних питань. У 1993 році папа Іоан Павло ІІ наділив його функцією єпископа-синклера для українців Мукачівської греко-католицької єпархії. У народі його справедливо назвали народним єпископом. Він завжди був у гущі народних мас, він зазнав чимало біди і горя, нестерпного переслідування, але не зламався. Він організував і особисто брав участь у поїздках до святого міста Риму. Ще за життя він став живою легендою і прикладом сповідування християнських чеснот, синівської любові до рідного краю, до України. Його життєве кредо – "Бог і Україна".

Будучи важко хворим він постійно їздив по області, де його чекали вірники. Так і помер на 83-му році життя під час освячення престолу в с. Пилипець на Міжгірщині. 10 вересня 2003 року І.А.Маргітича поховали в рідному селі Боржавське, у підвальному приміщенні церкви, яку він збудував.

 

10 квітня 2011р.

Теги: греко-католицька, спілка, УГКЦ, Маргітич

Коментарі

ковч 2011-12-04 / 00:16:02
http://bereh.net/publ/chomu_mukachivska_eparkhija_ugkc_u_zakarpatskij_oblasti_propague_ugorskyj_fashyzm/1-1-0-36

ковч 2011-12-04 / 00:14:32
Угорський фашизм від Мукачівської єпархії!!!
http://bereh.net/publ/chomu_mukachivska_eparkhija_ugkc_u_zakarpatskij_oblasti_propague_ugorskyj_fashyzm/1-1-0-36
...Боже Великий Єдиний
Нам Україну храни...
...В єдності сила народу
Боже нам єдність подай..

Логен 2011-04-11 / 20:03:00
У вас шановний анонім не правдива інформація на рахунок 60 % вірників греко-котолицькоЇ церкви.Подивіться статистичні відомості!Не ганьбіть себе!

Magyar Ember 2011-04-11 / 18:14:00

2 ярослав орос, 10.04.2011 13:21
"ну-у... тепер розпочнеться нова боротьба за українську ідею... мадяри мало перепочинуть..."

п. Ярослав, Ви золото!!!

2011-04-11 / 11:08:00
За експертними оцінками найбільшою релігійною конфесією в Підкарпатській Русі (Закарпатті - з 1946 року), є греко-католицька церква (близько 60% віруючих), яка має особливий статус у складі Римської католицької церкви і не підпорядковується українській греко-католицькій церкві.
Вселенський Архієрей Бенедикт ХVI Папа Римський призначив у квітні 2010 року Владику Мілана з Ужгородської Єпископської резиденції єпархіальним Єпископом Мукачівської Єпархії, якою він керує від імені Святішого Отця.
Єпархія – це місцева русинська церква, в якій служить єпархіальний єпископ. У Кодексі Канонів Східних Церков, у каноні 177, параграф 1, сказано: «Єпархія є частиною божого народу, довіреною пастирській опіці Єпископа, якому допомагає пресвітерій так, щоб вона тримаючись свого пастиря і згуртована ним у святому Дусі через Євангеліє і Євхаристію, утворювала ПАРТИКУЛЯРНУ ЦЕРКВУ, в якій справді присутня і діє єдина, свята католицька і апостольська Христова Церква» (партикулярна – від лат. рartikularis – окремий, рartikula – частина, частка). І далі: «В догматичній конституції Другого Ватиканського собору «Про церкву» сказано, що єпископ є видимою основою і фундаментом єдності у своїй єпархії (див. Lumen gentium, 23). Це означає, що єпархія не є чимось абстрактним, але є конкретною спільнотою віри, яка перебуває в єдності, гарантом якої є єпархіальний Єпископ. Єпархія – це місцева церква, де б мали і неохрещені або далекі від церкви зустріти воскреслого Христа». (Цитуємо за «Пасхальним привітанням Преосвященного Владики Мілана вірникам Мукачівської греко-католицької Єпархії і всім людям доброї волі» - газета «Новини Закарпаття», № 37-38, 3 квітня 2010 року).
Отже, те, чого не бачать і не розуміють заангажовані політикани, псевдонауковці та неосвічені світські правителі – автохтонності, автономності, окремішності русинського етносу та його церкви у Підкарпатському краї, бачать релігійні власті найвпливовішої світової релігії.
А, як відомо, Ватикан ще ніколи не був помічений у тому, щоб він робив необґрунтовані, непродумані кроки!

погляд з боку 2011-04-11 / 10:28:00
Яка різниця в підпорядкуванні; по великому рахунку ніякого греко-католицтва нема і бути неможе, є перехідна ланка від православя до католицтва.

Клер 2011-04-11 / 10:03:00
Навіщо нам адміністративна підпорядкованність Ватикану, в нас своя держава і має бути свій патріархат. Нехай Шашіка (до речі фактичного громадянина іншої держави) замінить наш, український єпископ, а не словак-ієзуїт!

блеф 2011-04-11 / 09:08:00
Вся ця банда рветься до влади але якщо серед них бувши комуністи керують то іх нікто всерйоз до уваги не бере

Куруц 2011-04-11 / 08:18:00
Сорри
Нічого в цьому особливого.
Матеріали різні – і ніки різні.
Ви, Сорри, жваво коментуючи інших, свого імені ще ніколи не називали.
Тож де тут правдивість СПРАВЖНЬОГО українця?
Щодо змісту коментів, то і в першому, і в другому випадках все абсолютно нормально.
Якщо, Сорри, Вам не подобається, то це вже не моя вина.
Шукайте істину ... в вині.
Звичайно, якщо іншого варіанту не маєте.

сорри 2011-04-11 / 01:13:00
Скептик, 11.04.2011 00:35
...Показово, що серед цієї групки людей є і відвертий політик, поборник однієї політичної сили. Толерантних людей серед них – жодного...(с)

І до іншого матеріалу на цю ж тему, але вже під іншим ніком:

Куруц, 11.04.2011 00:53
...Показово, що серед цієї групки людей є і політик, який позиціонує себе лише в праворадикальному крилі укр. політики...
Толерантних людей серед них – жодного...

Оце і весь ваш "народець", панове так звані русини - кілька людей під різними ніками... :))

Куруц 2011-04-11 / 00:53:00
Задаймося запитанням: хто взявся наводити порядок у церкві і що вони з того хочуть...

Коли вони (доповідачі на зборах Володимир Піпаш, о.Василь Данилаш, Любомир Белей) починають під’южджування людей, втягувати в перегляд тих правил, які понад три століття були непорушними в церкві, починаю задумаватися над їхнім моральним обличчям, чи угодна їхня справа Богу, і хто, нарешті, їх уповноважив до цього.

Показово, що серед цієї групки людей є і політик, який позиціонує себе лише в праворадикальному крилі укр. політики. Такі погляди, як відомо, закарпатцям (ким би вони себе не вважали усинами чи українцями) чужі.
Толерантних людей серед них – жодного ...

Нічого доброго церкві, крім розчарувань парафіян, їхні старання не дадуть.
У тексті йшлося про молодь, начебто, це (т.зв. Спілка і перепідпорядкування церкви) робиться для неї.
Але у залі не видно жодної молодої людини!

Це робиться лише для задоволення амбіцій і планів полтіиків.
Будьмо пильними. земляки!!!

вірник 2011-04-10 / 22:41:00
Згідно Ужгородської Унії, у нашої церкви пряме підпорядковування Ватикану, спроба переписати її рішення, приведе до розколу!! Мукачівської єпархії. З достовірних джерел відомо, що близько 140-ка священників уже готові противитися цьому рішенню.

МК 2011-04-10 / 21:54:00
За гарними гаслами спроба декількох політичних аутсайдерів зробити собі піар на авторитеті греко- католицької церкви по обидва боки Карпат.
Цікаво, звідки взято, що українські греко- католицькі церкви роз`єднані?
Дві єпархії, кожна з своєю історією і традиціями, як мали, так і мають між собою тісні зв`язки і нормальні робочі стосунки.

Олекса 2011-04-10 / 21:32:00
Ідея хороша от тільки особа Данилаша є надто одіозною. Як можна довіряти таку велику справу людині котра за допомогою кількох наділених владою вірників ГКЦ забрала від діточок частину шкільних приміщень (збудовані за СРСР) викинувши їх по середині навчального процесу на вулицю.

вуйко 2011-04-10 / 18:37:00
возз'єднання Мукачівської греко-католицької єпархії з Українською Греко-Католицькою Церквою, із перспективою перетворення її в Український Греко-Католицький Патріархат
Що збираєтеся перетворювати? Єпархію чи всю УГКЦ?Чи несильно у вас наполеонівські плани?

хм 2011-04-10 / 16:28:00
хм, але Мілан Шашік нiколи (нiколи !!!) не схоче втратити владу. Попи такi ж люди, як i ми всi.
Дiло навiть не в тому, що вiн словак i на УКРАЇНУ йому ****** ... а в тому, що зараз вiн - начальник, а хто пiде з начальника?

ігор 2011-04-10 / 14:53:00
Дуже вчасна і правильна ініціатива.З обранням владикою УГКЦ відчувається націленість на реформи та на широкий контакт з молодим поколінням. Якщо самим українцям Закарпаття не подбати про власну силу і єдність з усім українським народом, то, спекулюючи на русинській тематиці, нас постійно будуть розєднувати
іноземні сили - російські, мадярські, польські,румунські чи інші.

ярослав орос 2011-04-10 / 14:37:00
ОРІЄЦЬ, 10.04.2011 14:30
ДБАТИ НЕ ТІЛЬКИ ПРО ДУХОВНЕ ВОЗ"ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ, АЛЕ Й ПРО ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЄДНІСЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. УКРАЇНСЬКИЙ-БО НАРОД ПРОЖИВАЄ НА ВЛАСНІЙ ТЕРИТОРІЇ, ВЕЛИКІ ШМАТИ ЯКОЇ "НЕ ВЛІЗЛИ" В СУЧАСНУ ДЕРЖАВУ. ВИ ЗРОЗУМІЛИ, КУДИ Я ГНУ. ЯК НЕ ЗРОЗУМІЛИ - ПИШІТЬ. ОХОЧЕ РОЗ"ЯСНЮ.

а до чого тут шашік, шевчук і папа римський... усі троє не мають ніякого відношення до ураїнської духовності...

ОРІЄЦЬ 2011-04-10 / 14:30:00
ДБАТИ НЕ ТІЛЬКИ ПРО ДУХОВНЕ ВОЗ"ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ, АЛЕ Й ПРО ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЄДНІСЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. УКРАЇНСЬКИЙ-БО НАРОД ПРОЖИВАЄ НА ВЛАСНІЙ ТЕРИТОРІЇ, ВЕЛИКІ ШМАТИ ЯКОЇ "НЕ ВЛІЗЛИ" В СУЧАСНУ ДЕРЖАВУ. ВИ ЗРОЗУМІЛИ, КУДИ Я ГНУ. ЯК НЕ ЗРОЗУМІЛИ - ПИШІТЬ. ОХОЧЕ РОЗ"ЯСНЮ.

ярослав орос 2011-04-10 / 13:21:00
ну-у... тепер розпочнеться нова боротьба за українську ідею... мадяри мало перепочинуть...

НОВИНИ: Соціо

15:29
/ 1
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
Приватний поїзд "Прага — Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 1
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 20
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
18:40
/ 1
Загинув Герой з Вишківської громади Святослав Корнійчук
11:17
/ 1
У Берегові діти принесли додому з річки стару протитанкову міну
10:45
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Михайлом Козаком
» Всі новини